Форми викладу інформації в текстах документів

Вони різноманітні, залежать від виду документа, його призначення.

Найбільш розповсюджені:

• форма першої особи однини (я): характерна для лис­тів, факсів, автобіографій, заяв, пояснювальних записок, наказів, розпоряджень;

• форма першої особи множини (ми): характерна для протоколів (ухвалили, слухали);

• форма третьої особи однини і множини (він, вона, во­ни): повідомляє, рекомендує, заслуховує, зобов'язують.

Під час підготовки тексту документа слід дотримува­тися таких правил:

1. Правильно й у певній послідовності розміщувати рек­візити документа.

2. Не вживати образних висловів, емоційно забарвлених слів і синтаксичних конструкцій.

3. Уживати стійкі (стандартизовані) сполучення типу: відповідно до, у зв'язку з, згідно з метою, потрібний для, в по­рядку.

4. Уживати синтаксичні конструкції типу: Доводимо до Вашого відома, що... Нагадуємо Вам, що... Підтверджуємо з вдячністю...

У порядку надання матеріальної допомоги...

У порядку обміну досвідом...

У зв 'язку з вказівкою...

Відповідно до попередньої домовленості...

Відповідно до Вашого прохання...

5. Дієприслівникові звороти вживати на початку речення: Враховуючи...

Беручи до уваги... Розглянувши.. Вважаючи...

6. Уживати мовні засоби, що відповідають нормам літе­ратурної мови і зрозумілі для широкого кола читачів.

7. Уживати прямий порядок слів у реченнях (підмет пе­редує присудкові; означення - перед означуваними словами; додатки - після керуючого слова; вставні слова - на початку ре­чення).

8. Щоб не виявляти гостроти стосунків із партнером, слід замінити активну форму дієслова на пасивну. Наприклад: Ви не відповіли на лист-запит... Вами ще не дана відповідь на лист-запит... Якщо ж важливо вказати на конкретного виконавця, то тоді треба вживати активну форму. Наприклад: Університет не гарантує... Комісія підтверджує... Телевізійне агентство повідомляє...

9. Уживати інфінітивні конструкції: Створити комісію... Затвердити пропозицію... Попередити правління...

10. У розпорядчих документах треба вживати дієслівні конструкції у формі наказового способу:

Наказую... Пропоную...

11. Використовувати скорочення слів, складноскорочені слова й абревіатури, які пишуться у справочинстві, за за­гальними правилами: р-н, обл., км, напр., канд. філол. наук.

12. Надавати перевагу простим реченням. Використову­вати форми ввічливості з допомогою слів:

Шановний... Високошановний... Вельмишановний... Високоповажний...

Теми рефератів

1. Особливості професійного тексту.

2. Вимоги до тексту у діловому мовленні.

Запитання та завдання для самоперевірки

1. Визначте логічні елементи тексту.

2. Які вимоги ставляться до тексту документа?

3. Назвіть форми викладу в текстах документів.

Питання 2. Аналітичне оброблення текстової інфор­мації після комп'ютерного перекладу

Література: 18, с. 35, 36; 43, с. 154, 155; 44, с. 8 - 11, 16 - 25, 66, 67.

МЕТОДИЧНІ РЕКОМЕНДАЦІЇ

Історія перекладу налічує не одне століття. Можна сказа­ти, що ця проблема існувала з моменту появи перших рукопис­них текстів. У розвитку теорії перекладу виділяються основні епохальні віхи:

• Античність (Цицерон, Теренцій, Плавт, Катулл);

• Середньовіччя (Сафронік, Бекон);

• Відродження (Віле, Лютер, Доле);

• Просвітництво (Гердер, Гете).

У 20 - 30-х роках XIX ст. в Україні проблемою перекладу займалися Л. Боровиковський, А.Метлицький, Т. Шевченко, М. Старицький, І. Франко, Леся Українка, П. Грабовський, В.Самійленко.

У середині XX ст. виник новий вид перекладу - автома­тичний (машинний). Його здійснює електронно-обчислювальна машина на основі спеціально складеної для неї програми. Комп'ютери можуть перекладати порівняно нескладні тексти зі спрощеною граматикою та стандартизованим словником, зі сло­вами, що не мають переносних значень. Тобто автоматичний переклад придатний головним чином для перекладу науково-технічної літератури.

Техніка комп'ютерного перекладу Переклад з російської та з інших мов на українську:

1) через сканер або з дискети, диска чи з Інтернету текст заносимо в комп'ютер;

2. відкриваємо файл (документ);

3. виділяємо через "Правку" текст або абзац для перекла­ду за програмою "Рута - Плай" (діють разом, залежні одне від одного);

4. на панелі інструментів є позначка "Плай" - опція;

• натискаємо на "Плай";

• в меню вибираємо: "переклад" (стосується всього тексту) або "переклад слова" (стосується окремого слова);

5. натискаємо на вибране меню, після чого комп'ютер робить технічний переклад тексту;

6. при перекладі тексту на моніторі може висвітлитися вікно з кількістю незнайомих слів (на екрані монітора буде за­пропоновано "продовжувати" чи "припинити переклад");

7. перекладений текст комп'ютер автоматично вносить в новий файл, але цей переклад буде невідредагований, при цьому незнайомі йому слова та словосполучення автоматично будуть виділені різними кольорами;

8. по закінченні перекладу йде автоматична повторна пе­ревірка лексики;

9. після закінчення перекладу тексту з ним можна працю­вати, як зі звичайним документом (форматувати, редагувати то­що).

Для перекладу текстів з різних мов ще існує програма з", яка є більш досконалою та містить багатший словник. Художні тексти комп'ютерному перекладу не підлягають. Необхідно звернути увагу, що є особливості перекладу офіційно-ділового тексту:

1. точність (не допускається подвійне тлумачення слів та висловів);

2. послідовність, логічність думки (від простого до скла­дного, від відомого до невідомого);

3. суворе дотримання термінології певної галузі;

4. чіткість синтаксису (правильна побудова словосполу­чень і речень);

5) достовірність (викладені факти мають відображати справжній стан речей).

Аналітична обробка перекладу (редагування з метою вдосконалення перекладеного тексту) здійснюється:

а) автором перекладу;

б) іншою людиною.

Переклад може вважатися повноцінним тоді, коли:

1. кожна думка авторського тексту в перекладі є співзву­чною, відповідною;

2. думки автора оригіналу не перекручені;

3. робота над перекладом велася поетапно в чернетці:

а) пошук найточнішого відтінку значення слова;

б) пошук найприроднішої форми викладу думки;

в) чітке дотримання логіки, послідовності, точності, лаконічності, об'єктивності, повноти викладу думки;

4) дотримані особливості перекладу текстів українською мовою.