- •Українська мова за професійним спрямуванням Методичні рекомендації та завдання для самостійної роботи Пояснювальна записка
- •Тематичний план
- •Тема 1.1. Стилі і типи мовлення
- •Питання 1. Стилі сучасної української літературної мови
- •Кожний стиль має:
- •Теми рефератів
- •Запитання та завдання для самоперевірки
- •Тема 1.2. Особливості професійного спілкування Самостійна робота 2
- •Тема 1.3. Мовлення та його особливості
- •Теми рефератів
- •Тема 1.4. Специфіка мовлення фахівця Самостійна робота 4
- •Тема 2.1. Терміни, професіоналізми та фразеологізми
- •Терміни споживчої кооперації
- •Теми рефератів
- •Тема 2.2. Лексичні норми сучасної української літературної мови
- •Вимоги до членування тексту
- •Форми викладу інформації в текстах документів
- •Найбільш розповсюджені:
- •Теми рефератів
- •Запитання та завдання для самоперевірки
- •Особливості перекладу текстів українською мовою
- •Теми рефератів
- •Тема 2.3. Орфографічні норми сучасної української літературної мови Самостійна робота 7
- •Теми рефератів
- •Запитання та завдання для самоперевірки
- •Тема 2.4. Морфологічні норми сучасної української літературної мови у професійному спілкуванні Самостійна робота 8
- •Тема 2.5. Складні випадки слововживання
- •Теми рефератів
- •Запитання та завдання для самоперевірки
- •Як користуватися словниками паронімів та синонімів?
- •Тема 2.6. Синтаксичні норми сучасної української літературної мови у професійному
- •Теми рефератів
- •Запитання та завдання для самоперевірки
- •Узгодження присудка з підметом
- •Теми рефератів
- •Запитання та завдання для самоперевірки
- •Питання 2. Групи документів та їх класифікація
- •Тема 3.2. Особливості складання розпорядчих та організаційних документів
- •Накладна
- •Договір
- •Договір
- •Теми рефератів
- •Запитання та завдання для самоперевірки
- •Акціонерний банк "бонус-банк" пропонує:
- •Запрошення
- •Порядок денний:
- •Реквізити
- •Доповідна записка
- •Пояснювальна записка
- •Теми рефератів
- •Тема 3.4. Укладання фахової документації Самостійна робота 14
- •Теми рефератів
- •Запитання та завдання для самоперевірки
- •Питання 2. Заява. Реквізити й правила оформлення
Теми рефератів
-
Просте речення.
-
Головні члени речення.
Запитання та завдання для самоперевірки
-
Що таке речення?
-
Які члени речення ви знаєте?
-
Які типи речень вам відомі?
-
Назвіть головні члени речення.
-
Який порядок слів переважає в ділових документах?
-
Яку роль відіграють інфінітивні конструкції в ділових паперах?
-
Яка роль віддієслівних іменників у ділових паперах?
-
Яка роль дієприкметникових зворотів?
Питання 2. Складні випадки керування та узгодження у професійному мовленні
Література: 24, с. 250, 251; 27, с. 89 - 94; 28, с. 138,139.
МЕТОДИЧНІ РЕКОМЕНДАЦІЇ
Ділові документи вимагають максимальної стислості й точності передачі інформації. Будь-які відступи від правил викладу змісту спричиняють серйозні помилки. Недостатньо чітке формулювання висловленої думки збільшує обсяг тексту і викривлює зміст написаного. Особливо уважними треба бути до дієслів, що можуть керувати різними відмінками.
Найчастіше помиляються в тих випадках, коли при дієсловах, які керуються різними відмінками, вживається спільний додаток різної форми. Наприклад: повідомляти новини сесії Верховної Ради України, інформувати про новини сесії Верховної Ради України.
Поширеними є помилки в стійких словосполученнях, викликані змінами окремих слів. Наприклад: довести для відома всіх бізнесменів (замість: довести до відома всіх бізнесменів ).
Особливої уваги вимагають близькі за значенням слова, що обумовлюють різні відмінкові форми. Наприклад: Наша земля багата на хліб. Наша земля славиться хлібом.
Неоднакових відмінкових форм вимагають одні й ті самі дієслова в російській та українській мовах. Наприклад: українське - підготуватися до чого? Російське - подготовиться к чему?
При складанні ділових документів треба звертати увагу і на відповідні прийменники, особливо при використанні усталених словосполучень типу покладається на..., схильні до..., відрахування на....
Коли автори документа хочуть підкреслити напрямок дії, використовують прийменники у (в) або до: зайти до кабінету, культпохід у театр.
Дуже складним є використання прийменників для, на. Щоб уникнути помилок, необхідно використовувати прийменник на, коли йдеться про сферу вживання. Наприклад: Виділити кошти на підручники. Прийменник для вживається тоді, коли слід підкреслити мету дії. Наприклад: Виділити кошти для придбання підручників. Прийменник проти вживається в діловому мовленні при порівнянні. Наприклад: Кількість населення нашого міста зросла у два рази проти 1964 року.
Прийменники завдяки, всупереч вимагають давального відмінка. Наприклад: завдяки сумлінній праці, завдяки виконанню планів; всупереч прогнозам перевиконані плани.
Перекладаючи з російської мови на українську, треба бути уважними саме в роботі з усталеними прийменниковими конструкціями: ввести в состав - ввести до складу, по учебной работе - з навчальної роботи; по научной работе - з наукової роботи,
Потрібно бути уважним, узгоджуючи присудок з підметом (запам'ятайте правила).
Узгодження присудка з підметом
Необхідно керуватися такими правилами, враховувати певні відступи, які вмотивовуються:
-
якщо підмет - кількісний числівник, який закінчується на 1 (131, 1991), присудок ставиться у формі однини: 131 студент виконав завдання на "5";
-
якщо підмет - кількісний числівник, який закінчується на 2, 3, 4 (534, 2992), присудок ставиться у формі множини: 152 студенти виконали завдання на "5";
-
якщо підмет - числівник типу 5, 125 тонн, 115 агрегатів, присудок може ставитися як в однині, так і в множині: 315 студентів виконали (виконало) завдання.
Ставиться в однині:
-
якщо числівник становить не розчленовану цілісність;
-
велику кількість;
-
пасивність дії;
-
підсумковий результат.
Підмети зі словами більшість, меншість, ряд, частина, багато, кілька в діловому стилі вимагають від присудка форми однини.
Ставиться в множині:
• якщо підмет або присудок однорідні члени;
-
якщо підмет і присудок відділені другорядними членами речення або підрядним реченням;
-
якщо підмет стоїть перед присудком.
Якщо підмет виражений займенниками ніхто, хто, ніщо, дехто, то присудок ставиться у формі однини. Наприклад: Хто згодився виконати роботу?
Якщо до складу підмета входить прикладка, виражена іменником іншого роду, то присудок узгоджується з підметом, а не прикладкою. Підмет - ширше, родове поняття, а прикладка -вужче, видове поняття, наприклад: Документ-заява повинен бути оформлений згідно з вимогами.
Якщо підмети однорідні, тематично близькі, присудок ставиться в однині.
Якщо перед однорідними підметами повторюються слова весь, кожний, ніякий, присудок ставиться в однині.
Якщо підмет вживається зі словами частина, кількість, рід, число і має при собі означення (значна частина) та об'єднує однорідні підмети, то присудок ставиться в однині. Наприклад: Значна частина верстаків і механізмів вивезена.
При абревіатурах присудок узгоджується в тому роді і числі, що й основне слово в словосполученні, від якого утворено абревіатуру. Наприклад: ВНЗ повідомив.
Числівник півтора поєднується з родовим відмінком іменників. Наприклад: півтора карбованця, півтора мільйона, півтора метра.
Сукупність взаємопов'язаних документів, які застосовуються у певній сфері діяльності, становить систему документації. Нині діють уніфіковані системи. Однією з найпоширеніших є організаційно-розпорядча документація (ОРД), використовувана в оформленні управлінських рішень. Загальна властивість усіх документів полягає в тому, що вони є носіями інформації. Повноту інформації характеризує її обсяг, який має бути достатнім для прийняття рішення. Достовірність інформації визначається рівнем відповідності її змісту об'єктивному стану справ.