
- •1. Охарактеризуйте сутність, походження, структуру та функції політики.
- •3. Охарактеризуйте суспільно-політичні уявлення мислителів Стародавнього Сходу.
- •2. Охарактеризуйте становлення і розвиток політології як науки і навчальної дисципліни, її об’єкт предмет методи дослідження та функції.
- •4. Охарактеризуйте суспільно політичні уявлення мислителів Стародавньої Греції.
- •12. Охарактеризуйте типології політичного лідерства.
- •7. Проаналізуйте погляди на політику, державу англійських мислителів Гоббса і Локка.
- •14. Охарактеризуйте поняття легітимності влади, типології легітимності політичної влади.
- •8. Проаналізуйте особливості становлення та розвитку політичної думки в Україні.
- •1011.13. Проаналізуйте сутність влади як суспільного явище, основні види та її ресурси.
- •9. Проаналізуйте політичні концепції українських мислителів 20ст.
- •16. Охарактеризуйте розвиток елітарних уявлень, сутність основних теорій політичних еліт
- •17. Розкрийте сутність, функції, основні якості політичного лідерства
- •18. Поясність сутність системного аналізу політики, поняття політичної системи. Проаналізуйте зміст теоретичних моделей політичної системи суспільства д.Істона, г.Алмонда, к.Дейча
- •21. Розкрийте поняття, принципи та форми демократії
- •19. Охарактеризуйте сутність, структуру, функції політичної системи суспільства
- •20. Проаналізуйте типології політичних систем Типи політичних систем.
- •22. Надайте характеристику тоталітарного політичного режиму
- •23. Проаналізуйте типології політичних еліт
- •24. Надайте характеристику авторитарного політичного режиму
- •25. Надайте характеристику процесу демократизації політичної системи сучасної України
- •26. Розкрийте поняття, ознаки, функції, держави. Охарактеризуйте основні теорії походження держави
- •27. Охарактеризуйте монархічну форму державного правління
- •28. Охарактеризуйте республіканську форму державного правління
- •29. Проаналізуйте особливості і шляхи переходу до демократії в сучасних умовах
- •30. Проаналізуйте форми державного територіального устрою
- •31. Охарактеризуйте взаємодію держави і громадянського суспільства.
- •32. Проаналізуйте сутність правової і соціальної держави як результату партнерства держави і суспільства
- •33. Охарактеризуйте походження, сутність, ознаки та функції політичних партій
- •34. Розкрийте поняття «група інтересів»; охарактеризуйте ознаки, функції громадсько-політичних організацій і рухів
- •35. Розкрийте сутність і типи партійних систем
- •36. Наведіть типології сучасних політичних партій
- •37. Розкрийте поняття, структуру, функції й типи політичної культури
- •39. Охарактеризуйте сутність, функції, рівні політичної ідеології
- •40.Охарактеризуйте консерватизм та неоконсерватизм як ідеологі течію
- •41. Охарактеризуйте лібералізм та неолібералізм як ідеологічну течію
- •42. Охарактеризуйте комунізм як ідеологічну течію
- •44. Розкрийте сутність поняття «політичний процесПроаналізуйте політичну участь як найважливіш характеристику політичного процесу
- •45. Розкрийте основні ознаки змішаної виборчої системи
- •48. Надайте характеристику типів політичних процесів
- •50. Проаналізуйте вибори як основний засіб делегування влади,класифікацію політичних виборів
- •49. Охарактеризуйте політичні конфлікти та шляхи їх розв’язання
- •52. Розкрийте сутність, суб’єкти, основні принципи міжнародної політики
- •53. Охарактеризуйте поняття «світове співтовариство»
- •54. Охарактеризуйте глобалізацію як ключову тенденцію світового політичного процесу
- •55. Розкрийте співвідношення внутрішньої та зовнішньої політики
- •56. Проаналізуйте місце України у системі міжнародних політичних відносин і у сучасному геополітичному просторі. Висвітліть процес
- •57. Проаналізуйте основні риси політичної еліти сучасної України, особливості її формування та функціонування
- •58. Охарактеризуйте форму державного правління, державно-територіального устрою в сучасній Україні згідно Конституції України
- •59.Проаналізуйте причини, зміст і наслідки політичної реформи в сучасній Україні
- •60. Проаналізуйте проблеми і шляхи становлення та розвитку правової й соціальної держави в сучасній Україні
- •61. Охарактеризуйте становлення багатопартійності в
- •62. Проаналізуйте класифікацію сучасних українських партій
- •63. Проаналізуйте основні тенденції виборчого процесу і сутність виборчої системи в сучасній Україні
- •65. Охарактеризуйте місце і роль України у сучасному геополітичному просторі
- •70. Проаналізуйте категорії, принципи і методи системного аналізуполітики в праці д.Істона « Концептуальна структура для політичного аналізу»
12. Охарактеризуйте типології політичного лідерства.
Політичне лідерство - це влада, здійснювана, одним або кількома індивідами для того, щоб спонукати членів нації до дій. Лідерство - це відносини між людьми в процесі спільної діяльності, у якій одна сторона забезпечує перевагу своєї волі над іншою. Політичне лідерство являє собою постійний і легітимний вплив однієї або кількох Осіб, що займають владні позиції, на все суспільство, організацію або групу
ознаки.- воно припускає постійний вплив на оточуючих; -політичний вплив повинний бути загальним, поширюватися на всіх членів керованої сукупності; -у складно організованих системах лідерство припускає інституціоналізацію керівного статусу. В основі політичного лідерства лежать соціальні чинники, антропологічні і психологічні властивості індивіда. М.Вебер. Він виокремлює три типи лідерства: Традиційне лідерство — це право на лідерство, належність до еліти, віра у святість традицій (характерно в основному для “доіндустріального суспільства”). Традиційне лідерство базується на вірі підлеглих у те, що влада законна, оскільки вона існувала завжди, і ця влада зв'язана з традиційними нормами, на які посилається правитель, організовуючи свою діяльність. Харизматичне лідерство характеризується вірою підлеглих у надзвичайні здібності вождя та його винятковість. Широкі маси населення свято вірять у те, що такий лідер покликаний самим життям виконувати якусь виняткову місію, а тому вони бувають навіть фанатично віддані такій людині. Раціонально-легальне лідерство означає появу в суспільному житті політичного лідера через демократичні процедури виборів, обумовлених законом. У цьому випадку демократичним шляхом обраному лідеру надаються широкі (згідно з законом) повноваження, за зловживання й порушення яких він несе відповідальність перед виборцями.
7. Проаналізуйте погляди на політику, державу англійських мислителів Гоббса і Локка.
Політична теорія видатного англійського філософа Джона Локка правомірно називають основоположником лібералізму. Він уперше чітко розділив такі поняття, як особистість»,«суспільство», «держава», поставивши особистість вище суспільства й держави. На думку Локка, людина від народження володіє природними, невід'ємними правами. Такими правами він вважає права на «життя, свободу і власність». Слід підкреслити, що у Локка був особливий погляд на приватну власність як природне право людини. Високий статус приватної власності він пояснював двома положеннями. Поперше, накопичення приватної власності дозволяло людині забезпечити себе і свою сім'ю всім необхідним для життя. А маючи все необхідне, людина могла більше уваги приділяти власному розвитку. Для Локка приватна власність не абсолютна цінність, а засіб досягнення вільного суспільства. По-друге,володіння власністю впливає на формування індивідуальності. Локк вважав, що державі передує природне становище.він бачив його досить-таки упорядкованим і благополучним. Хоча час від часу люди могли завдавати один одному шкоди, захищаючи, як їм здавалося, справедливі вимоги. Механізму, здатного забезпечити справедливе користування своїми природними правами, не було. Наділені розумом, писав Локк, люди дійшли висновку про необхідність мати орган, який би вирішив правосуддя. Це привело їх до укладення суспільного договору. І Гоббс, і Локк підкреслювали, що король не має відношення до суспільного договору, який уклало суспільство. Але, якщо Гоббс стверджував, що в результаті цього влада короля не може бути обмежена суспільством, і ставив короля над особистістю та державою, то Локк робив абсолютно протилежний висновок: держава підкоряється суспільству, яке, в свою чергу, підкоряється особистості. Оскільки держава і суспільство — це не одне й те саме, то падіння державної влади не означає кінця суспільства. Суспільство може створити нову державну владу, якщо дана його не влаштовує. Згідно з Локком, держава діє тільки з метою захисту прав людини, повинна бути сильнішою від особистості, тому що особистості створюють суспільство, а суспільство створює державу. Томас Гоббс був сучасником англійської буржуазної революції та захисником монархії. У своїй головній праці «Левіафан» він розкриває свою концепцію влади і держави. Гоббс проводить аналогію між політичними реаліями та функціонуванням людського організму: верховна влада — душа держави, посадові особи — суглоби, нерви — це нагороди й покарання, справедливість і закони — це розум і воля, громадянський мир — здоров'я, непокора — хвороба, громадянська війна — смерть держави. Людина як біологічна істота — природне тіло, держава — твір мистецтва. Сама держава була створена за суспільним договором.