- •1. Охарактеризуйте сутність, походження, структуру та функції політики.
- •3. Охарактеризуйте суспільно-політичні уявлення мислителів Стародавнього Сходу.
- •2. Охарактеризуйте становлення і розвиток політології як науки і навчальної дисципліни, її об’єкт предмет методи дослідження та функції.
- •4. Охарактеризуйте суспільно політичні уявлення мислителів Стародавньої Греції.
- •12. Охарактеризуйте типології політичного лідерства.
- •7. Проаналізуйте погляди на політику, державу англійських мислителів Гоббса і Локка.
- •14. Охарактеризуйте поняття легітимності влади, типології легітимності політичної влади.
- •8. Проаналізуйте особливості становлення та розвитку політичної думки в Україні.
- •1011.13. Проаналізуйте сутність влади як суспільного явище, основні види та її ресурси.
- •9. Проаналізуйте політичні концепції українських мислителів 20ст.
- •16. Охарактеризуйте розвиток елітарних уявлень, сутність основних теорій політичних еліт
- •17. Розкрийте сутність, функції, основні якості політичного лідерства
- •18. Поясність сутність системного аналізу політики, поняття політичної системи. Проаналізуйте зміст теоретичних моделей політичної системи суспільства д.Істона, г.Алмонда, к.Дейча
- •21. Розкрийте поняття, принципи та форми демократії
- •19. Охарактеризуйте сутність, структуру, функції політичної системи суспільства
- •20. Проаналізуйте типології політичних систем Типи політичних систем.
- •22. Надайте характеристику тоталітарного політичного режиму
- •23. Проаналізуйте типології політичних еліт
- •24. Надайте характеристику авторитарного політичного режиму
- •25. Надайте характеристику процесу демократизації політичної системи сучасної України
- •26. Розкрийте поняття, ознаки, функції, держави. Охарактеризуйте основні теорії походження держави
- •27. Охарактеризуйте монархічну форму державного правління
- •28. Охарактеризуйте республіканську форму державного правління
- •29. Проаналізуйте особливості і шляхи переходу до демократії в сучасних умовах
- •30. Проаналізуйте форми державного територіального устрою
- •31. Охарактеризуйте взаємодію держави і громадянського суспільства.
- •32. Проаналізуйте сутність правової і соціальної держави як результату партнерства держави і суспільства
- •33. Охарактеризуйте походження, сутність, ознаки та функції політичних партій
- •34. Розкрийте поняття «група інтересів»; охарактеризуйте ознаки, функції громадсько-політичних організацій і рухів
- •35. Розкрийте сутність і типи партійних систем
- •36. Наведіть типології сучасних політичних партій
- •37. Розкрийте поняття, структуру, функції й типи політичної культури
- •39. Охарактеризуйте сутність, функції, рівні політичної ідеології
- •40.Охарактеризуйте консерватизм та неоконсерватизм як ідеологі течію
- •41. Охарактеризуйте лібералізм та неолібералізм як ідеологічну течію
- •42. Охарактеризуйте комунізм як ідеологічну течію
- •44. Розкрийте сутність поняття «політичний процесПроаналізуйте політичну участь як найважливіш характеристику політичного процесу
- •45. Розкрийте основні ознаки змішаної виборчої системи
- •48. Надайте характеристику типів політичних процесів
- •50. Проаналізуйте вибори як основний засіб делегування влади,класифікацію політичних виборів
- •49. Охарактеризуйте політичні конфлікти та шляхи їх розв’язання
- •52. Розкрийте сутність, суб’єкти, основні принципи міжнародної політики
- •53. Охарактеризуйте поняття «світове співтовариство»
- •54. Охарактеризуйте глобалізацію як ключову тенденцію світового політичного процесу
- •55. Розкрийте співвідношення внутрішньої та зовнішньої політики
- •56. Проаналізуйте місце України у системі міжнародних політичних відносин і у сучасному геополітичному просторі. Висвітліть процес
- •57. Проаналізуйте основні риси політичної еліти сучасної України, особливості її формування та функціонування
- •58. Охарактеризуйте форму державного правління, державно-територіального устрою в сучасній Україні згідно Конституції України
- •59.Проаналізуйте причини, зміст і наслідки політичної реформи в сучасній Україні
- •60. Проаналізуйте проблеми і шляхи становлення та розвитку правової й соціальної держави в сучасній Україні
- •61. Охарактеризуйте становлення багатопартійності в
- •62. Проаналізуйте класифікацію сучасних українських партій
- •63. Проаналізуйте основні тенденції виборчого процесу і сутність виборчої системи в сучасній Україні
- •65. Охарактеризуйте місце і роль України у сучасному геополітичному просторі
- •70. Проаналізуйте категорії, принципи і методи системного аналізуполітики в праці д.Істона « Концептуальна структура для політичного аналізу»
9. Проаналізуйте політичні концепції українських мислителів 20ст.
Костомаров - засновник Кирило-Мефодіївського товариства. Прихильник самостійної, безкласової української нації. Політичну теорію створював під впливом німецької класичної філософії, французьких мислителів. Ідеал Костомарова - федеративна демократична слов’янська республіка, де будуть втілені ранньохристиянські ідеї повної соціальної справедливості, свободи, рівності і братерства, скасовано кріпацтво, станові відміності, де правителі на засадах християнської моралі будуть неухильно дбати про освіту та добробут народу. Федеративна держава мала управлятись обраним на чотири роки президентом і конгресом, утримувати невелике спільне військо, впровадити однакову грошову систему, здійснювати загальне керівництво зовнішніми відносинами. Держава нав’язується людській громаді зверху як зовнішнє, штучне неприроднє утворення, а її різновиди пояснюються природніми факторами. Драгоманов став ідейним натхненником першої української партії- Русько-української радикальної партії. Багато з ідей Драгоманова втілювалися в діяльності Центральної ради. Винниченко вважав, що головним є цілковите радикальне знищення всякого національного і політичного поневолення, самостійність України і демократія. Він пропонував заборонити найману працю, поряд з приватною власністю повинна бути й колективна. Винниченко в автобіографічних розповідях самокритично повертається до років національної революції, і головне виклав свої думки з приводу засобів і методів боротьби за незалежність України в майбутньому. Винниченко вважав, що слід припинити суперечки в емігрантських колах, зосередити увагу на боротьбі за визволення України від сталінської диктатури. Грушевському належить значний внесок у політичну теорію. Він доводив, що політичні процеси протікають під впливом не лише економічних чинників, а й психологічних, особистічних, культурних факторів. Багато в чому конституційні ідеї Грушевського виходять з постулатів Драгоманова, кирило-мофодіївців, але значно їх збагачуючи з урахуванням нових досягнень вітчизняної російської і світової конституційної думки. Головні ідеї вченого: децентралізація держави, з наданням широкої автономії; парламентське правління без застосування прямих виборів до законодавчого органу; поділ влади; чітке визначення державного характеру національних окраїн, їх територій, прав і свобод людини. Донцов закликав до періорієнтації українства на Захід, оскільки бачив політичну несумісність українських і російських національних традицій, національних звичаїв, способу життя, стверджував, що росіянам притаманні якості, що значною мірою відрізняються від українських національних традицій. Донцов намагався ідеологічно обгрунтувати українську самостійницьку політику: зовнішню (незалежність від Росії) і внутрішню (виховання на засадах західної культури). Донцов сформував основні принципи українського націоналізму: вольовий принцип; постійне прагнення боротьби за незалежність: романтизм, непримиренність, фанатизм, аморальність у національній боротьбі; необхідність виховання власної еліти; орієнтація на примус у боротьбі за незалежність.
15. розкрийте поняття політичної еліти, структуру, функції, типології.
У перекладі з фр.слово еліта означає краще, відбірне, вибране у рисах політичних носіїв. - це певна група, прошарок суспільства, яка концентрує у своїх руках держ владу і займає владні посади, керуючи суспільством. Терміном політична еліта наділяються люди, що оволоділи найбільшою кількістю позитивних якостей, цінностей і пріоритетів, займають панівні або найбільш впливові позиції в суспільній ієрархії. Сенс політичної еліти полягає у здійсненні авторитетного керівництва у сфері політики. Еліта це не сукупність індивідів, що діють самі по собі. Це люди близькі за походженням, що діють між собою, пов’язані спільними цінностями, цілями. Політична еліта поділяється на вищу, що безпосередньо впливає на прийняття загальнозначущих для всього суспільства рішень, і середню – службовці, менеджери, інженери, вчені тощо. Типологія політичних еліт. У науковій літературі є чимало типологій політичних еліт, в основі яких є найрізноманітніші .ознаки та дослідницькі підходи. За способом формування еліт виділяються "відкриті" та "закриті" еліти. "Відкриті" еліти допускають спонтанний прихід нових членів; пріоритетною цінністю є найвищий професіоналізм у певній сфері діяльності. "Відкрита" еліта є публічною, її члени дбають про свою репутацію. Натомість "закриті" еліти регулюють мобільність своїх членів за допомогою спеціальних органів; поповнення нових членів відбувається повільно, критеріями добору найчастіше є відданість системі чи вождю.
Н. Мак'явеллі, а вслід за ним й В. Парето, поділяли еліту залежно від форми здійснення влади - на прихильників відкритого насильства і тих, хто віддає перевагу гнучким методам. О. Копт вважав, що зі зміною типу суспільства, змінюється й тип еліти: еліта священиків, чаклунів, учених.
За способом приходу до влади еліти поділяються на легітимні та нелегітимні. Легітимними є еліти, які отримали владу при добровільній підтримці мас, а нелегітимними - ті, що панують над більшістю за допомогою примусу, насильства.
За ідеологічними цінностями еліти бувають авторитарні, тоталітарні, демократичні, ліберальні. За видами політичної діяльності еліти поділяються на державну (адміністративну, депутатську), муніципальну, партійну та еліту громадських організацій. За основними сферами життєдіяльності суспільства виділяються політична, економічна, соціальна, культурна, релігійна еліти.До найважливіших функцій відносяться: функція соціального моніторингу, яка передбачає постійне вивчення інтересів різних соціальних груп і побудову субординації цих інтересів; стратегічна функція, що має на увазі ініціювання соціальних змін і вироблення політичних ідеологічних доктрин, конституцій, законів, програм реформ; інтегративна функція - об'єднання суспільства на основі сформульованих елітою цінностей, подолання між групових непорозумінь і конфліктів; у здійсненні цієї функції бере участь не тільки правляча еліта, але й опозиційна; організаційна функція - створення дієвого механізму втілення у життя політичних задумів; створення і корекція інститутів політичної системи; призначення кадрового апарату органів управління; функція рекрутування (висування) зі свого середовища політичних лідерів: політики державного масштабу не можуть з'явитися нізвідки, вони, як правило, пов'язані з певними сегментами самої еліти