52. Розкрийте сутність, суб’єкти, основні принципи міжнародної політики

Міжнародна політика – складова частина політичної діяльності держави. З сивої давнини століть сягає історія зовнішніх відносин між державами. Уже в первісному суспільстві між племенами укладалися угоди, створювалися економічні та політико-військові союзи, складалися й існували певні відносини. З виникненням держави роль зовнішньої політики і дипломатії як засобів забезпечення зовнішньополітичної діяльності держави значно підвищились.

У міжнародних відносинах держава вважається найважливішим, ефективним суб’єктом їх реалізації. Система міжнародних відносин впливає на державу, хоча не можна стверджувати, що держава автоматично, повністю і завжди їй підкоряється. Сучасні держави перебувають у більш складній, різнобічній і суперечливій взаємодії з міжнародним середовищем, їх зовнішня політика постійно га активно впливає на систему міжнародних відносин.

Вплив системи міжнародних відносин на окремо взяту державу і суспільство реалізується за трьома основними напрямками.

По-перше, система міждержавних відносин на глобальному і регіональному рівнях для кожної держави створює комплекс об’єктивних матеріальних та духовних (в тому числі політичних) зовнішніх умов життєдіяльності.

По-друге, зовнішні впливи на державу і суспільство виявляються і на такому всезростаючому за важливістю напрямку, як поширення світових інформаційних потоків.

По-третє, система міжнародних відносин у певному сенсі має визначальний вплив не лише на зовнішню політику, але й на інші форми поведінки держав-суб’єктів міжнародних відносин.

Можна виділити дві групи суб’єктів міжнародних відносин.

Перша: Національні (нації, етноси, класи, профсоюзи, молодіжні , жіночі та інші об’єднання).

Друга: інтернаціональні (групи держав, міжнародні системи і рухи).

Основні принципи міжнародних відносин, які зафіксовані в статуті ООН і інших міжнародних документах.

Принцип невтручання – ніяка держава не може втручатися у внутрішні і зовнішні справи іншої держави.

Принцип мирного вирішення міжнародних конфліктів і протиріч.

Принцип мирного співіснування держав з різним суспільним ладом.

Принцип рівноправності і самовизначення народів.

Принцип суверенної рівності держав.

Принцип повного дотримання прав людини основних свобод.

Принцип безумовного утримання від пропаганди насилля, терору і війни.

Принцип добросовісного виконання державами зобов’язань, узятих згідно зі статутом ООН.

53. Охарактеризуйте поняття «світове співтовариство»

Сучасне світове співтовариство - це 226 самостійних держав і народів, великих і малих, які перебувають на різних ступенях історичного та культурного розвитку, що належать до різноманітних су спільно-економічних систем. Це й держави, що розвиваються, і розвинені індустріальні капіталістичні країни Європи, США, Канада та Японія, й багато країн, що визволились з колоніальної залежності і тепер йдуть демократичним шляхом розвитку та ін.

Усередині світового співтовариства склалися підструктури (міжнародні спільності). Це великі групи держав, що належать до одного соціально-економічного типу суспільства, наприклад, капіталістичні держави. Взаємовідносини елементів світового співтовариства будуються на макрорівні — між підструктурами (Схід — Захід, Північ — Південь) і мікрорівні — між державами всередині спільностей або окремими державами міжнародних спільностей (СНД — Україна, Україна — Росія тощо).

Держави світового співтовариства постійно змінюються, трансформуються. Обсяг та глибина змін різні. Деякі вириваються наперед, створюючи високорозвинені в соціально-економічному відношенні групи. Для інших характерні низькі темпи розвитку.

Часто, якщо це багатонаціональні держави, у них на ґрунті економічного відставання або політичних суперечностей постають міжетнічні конфлікти. Ще інші тривалий час «випробовують» різні варіанти розвитку і замість прямувати до глобального соціального прогресу, залишаються на його узбіччі