54. Охарактеризуйте глобалізацію як ключову тенденцію світового політичного процесу

Глобаліза́ція (англ. globalization) — перетворення певного явища на світове, планетарне, те, яке стосується усієї Землі, земної кулі.

Глобалізація — це процес всесвітньої економічної, політичної та культурної інтеграції та уніфікації. Основними наслідками цього процесу є розподіл праці, міграція в масштабах усієї планети капіталу, людських та виробничих ресурсів, стандартизація законодавства, економічних та технічних процесів, а також зближення культур різних країн. Це об'єктивний процес, який носить системний характер, тобто охоплює всі сфери життя суспільства. В результаті глобалізації світ стає більш зв'язаним і більш залежним від усіх його суб'єктів. Відбувається збільшення як кількості спільних для груп держав проблем, так і кількості та типів суб'єктів, що інтегруються.

учасний політичний стан міжнародного середовища визначається процесами глобалізації. Хоча у дослідників немає єдиного визначення цього явища і однозначної оцінки його наслідків, у літературі домінує уявлення про глобалізацію як про поширення економічних, політичних і культурних процесів за межі держав і формування на цій основі нової цілісності світового простору.

Глобалізація визначається кількома факторами:

процесами інтернаціоналізації економічного життя: вільним змішанням капіталів, товарів, взаємодією національних економік у господарській діяльності. Основними провідниками цього процесу є ТНК, міжнародні банки та інші фінансові організації;

проблемами довкілля, які вийшли за державні кордони. В той же час вичерпання ресурсів і екосистем народило новий феномен "біженців довкілля" і зробило вірогідно можливим зіткнення між державами і народами за джерела прісної води, енергетичні та інші ресурси.

55. Розкрийте співвідношення внутрішньої та зовнішньої політики

Зовнішня політика є продовженням внутрішньої, розглядають МВ як продовження внутрішніх суспільних відносин, сутність яких визначається економічним базисом та інтересами правлячих класів.

Зовнішня політика будь-якої держави є похідною від двох факторів: взаємодія сил на міжнародній арені і внутрішні чинники формування зовнішньої політики. (Джордж Розенау).

Зовнішня політика підштовхує внутрішній розвиток держави, а невдачі у зовнішній політиці дуже впливають на внутрішнє становище у державі.

Ключовою ідеїю такого підходу до інтерпретації співвідношення внутр і зовн політика є ідея їх взаємозалежності, яка дає можливість на підставі аналізу внутр і зовн чинників, що впливають на міжнародну політику, не тільки розкрити сучасний стан МВ, а й прогнозувати їхнє майбутнє.

Зовнішньо-внутрішня політична діяльність визначається факторами:

1. природа і характер середовища.

2. характер і природа політичного режиму.

3. економічні, соціальні, політичні потреби та інтереси держави.

Внутрішня політика діє у середовищі суспільства, зовнішня політика діє у середовищі міжнародної системи. Є монополія всередині держави, чого немає у зовнішніх зносинах.

Політичний режим визначає єдність поміж державами. Він є незмінним для внутр і зовн плітики.