19. Охарактеризуйте сутність, структуру, функції політичної системи суспільства

Політична система суспільства – відносно новий термін, з’вився в 50-60-х рр., тому що необхідність його появи відбивала різке розширення сфери політики, збільшення кількостя політичних організацій.

Політична с-ма – інтегрована сукупність:

- політ відносин в сус-ві

- політ інститутів

- норм політ життя

- політ культури сус-ва

- політ режимів ... які забезпечують в сус-ві соціальну стабільність та соц порядок.

У вузькому значенні це держава та державні інструменти.

політичні відносини – ті відносини в сус-ві, що виникають з приводу влади. Виступають на різних рівнях (у масштабі держави, регіону, глобальному м)

Мають різні форми: співробітництво, компроміс, суперництво, бортьба...

політичні інститути – держава, партії, суп організації – всі вони виникають щоб виражати та захищати інтереси лудей

норми політ життя – правові (закони, укази, акти), астутні, неписані політичні традиції (протистояння лібералів та консерваторів), етико-моральні норми політики (чесність, благородство, терпимість, відповідальність)

політична культура – існування в сус-ві певних поглядів та ідей

політичний режим – сукупність методів та засобів політичного владарювання

Функції політичної системи — основні напрями впливу політичної системи

на політичне життя суспільства:

1. вироблення політичного курсу держави та визначення цілей та завдань

розвитку суспільства;

2. організація діяльності суспільства на виконання цілей, завдань

політичної програми держави;

3.координація окремих елементів суспільства;

4.легітимація (діяльність спрямована на узаконення політичної системи);

5.політична соціалізація (включення людини в політичну діяльність);

6. артикуляція інтересів (пред'явлення вимог до осіб, що приймають

політичні рішення);

7. агрегування інтересів (узгодження та впорядкування інтересів і потреб

соціальних верств населення);

20. Проаналізуйте типології політичних систем Типи політичних систем.

Політичні системи можна класифікувати, застосовуючи певну типологію.

1. залежно від політичного режиму розрізняють такі політичні системи:

тоталітарні;

авторитарні;

демократичні.

2. за характером взаємодії з зовнішнім середовищем:

відкриті системи;

закриті системи.

3. в історичному аналізі використовуються характеристика систем з позицій формаційного підходу:

рабовласницькі;

феодальні;

капіталістичні;

командно-адміністративні.

4. досить поширене виділення традиційниx (доіндустріальних) і модернізованих політичних систем..

5. виділяють політичні системи перехідного типу, які включають в себе елементи модернізованої системи, що народжується, та елементи старої системи, (політична система України).

6. залежно від структурної диференціації і секулярності:

а. примітивні. Тут переважає „парафіяльна" культура, спостерігається мінімум структурної диференціації;

б. традиційні системи характеризуються слабкою диференціацією політичних структур і культурою підпорядкування. Підкорюючись владі, людина чекає від неї благ, гарантій,

с. сучасні системи є ще більше диференційованими в структурному плані, в них функціонує культура участі у політиці.

7. за характером цінностей:

• англо-американська з секулярною, плюралістичною і гемогенною культурою, що означає: більшість громадян поділяють спільні базові цінності і норми;

• континентально-європейська характеризується взаємодією політичних субкультур з модернізованими інститутами;

• доіндустріальні та частково індустріальні передбачають поєднання різних політичних культур і відсутність чіткого розподілу владних повноважень;

• тоталітарну з гомогенною політичною культурою, що визначається відсутністю плюралізму і можливості реалізації власного інтересу.