• 37. Кодекс професійного етикету юриста.

• 38. Політична культура.

Політична культура юриста – це рівень реальної оцінки ним політичної ситуації, яка має безпосереднє відношення до правових явищ, вироблення власних політико-національних переконань з метою політичного прогнозування ефективності національного права.

Прийнято виокреслювати аспекти політичної культури:    1) ментальний епітет політичної системи (свідомість суб´єктів політичного процесу);    2) якісний стан функціонування інститутів політичної системи;    3) якісна сукупність політичних цінностей інформації.

Розвиток політичної культури юриста полягає у свідомому засвоєнні і критичному осмисленні ним історичних та політичних знань. Це означає, що політична культура як суспільний феномен у першу чергу потребує інтелектуального осмислення історичного досвіду українського народу.

Зміст політичної культури юриста вміщує також переконання та усвідомлення політичних цінностей. Тобто цінність політичної культури правника полягає у тому, що вона сприяє піднесенню і культури правоохоронної діяльності, вдумливому, свідомому ставленню кожного до виконання своїх службових обов’язків.

У цілому можна сказати, що політична культура юриста є основою розв`язання правових проблем при виконання службових обов`язків. Специфіку політичної культури нації зумовлює своєрідність національної культури вцілому, оскільки першовитоком є духовно-ментальні алгоритми етносу. Різні форми культури пов`язані з “душею народу”.

• 39. Інформаційна культура юриста.

В наш час, в умовах інформатизації суспільства, досить актуальною є проблема формування інформаційної культури. За думкою вчених, інформаційна культура поки що є показником швидше професійної культури, але з часом повинна стати важливим фактором розвитку кожної особистості. У розвитку інформаційної культури беруть участь такі науки як кібернетика, інформатика, бібліотекознавство, бібліографія та багато інших.

Поняття інформаційна культура – багатоаспектне та різнопланове. За одним із визначень – це інформаційна діяльність людини, яка з одного боку спрямована на ефективний пошук та використання інформації, а з іншого боку – на її формування, збереження та перетворення. Особливе місце займає інформаційна культура в роботі юриста, адже саме володіння інформацією (юричною в першу чергу) дає змогу якнайкраще вирішувати покладені перед ним завдання. Вміння знаходити найновішу інформацію, володіти методами її збору та опрацювання характеризують юриста як професіонала в своїй справі. Без інформаційної культури не може йти мова і про юридичну чи професійну культуру юриста.