- •2. Юридична деонтологія як навчальна дисципліна.
- •3. Завдання науки «юридична деонтологія».
- •4. Сучасні підходи до викладання курсу.
- •5. Юридична діяльність та професійна діяльність юриста. Система юридичної діяльності.
- •6. Система стандартів вищої освіти.
- •7. Суб′єкти освітньої діяльності.
- •7. Загальна характеристика закладу вищої юридичної освіти.
- •8. Рівні акредитації вищих закладів юридичної освіти.
- •10. Форми навчання.
- •11. Види навчальних занять з теоретичної підготовки.
- •12. Значення освітньо-кваліфікаційні характеристики.
- •13. Юридична практична діяльність і правова практика.
- •14. Основні дії юридичної практичної діяльності.
- •15. Процедури, умови, прийоми та засоби здійснення юридичної практичної діяльності.
- •16. Основні вимоги та умови набуття права на здійснення юридичної практичної діяльності.
- •17. Права та обов′язки суб′єктів юридичної практичної діяльності.
- •18. Суддівська діяльність.
- •19. Прокурорська діяльність.
- •20. Адвокатська діяльність.
- •21. Нотаріальна діяльність.
- •22. Юрист-консульт.
- •23. Загальна характеристика та види професіограм юридичних професій: судді, прокурора, слідчого, адвоката, нотаріуса, юриста-консультанта.
- •24. Система психічних якостей особистості юриста.
- •25. Здібності та характер особистості юриста.
- •26. Психологія професійного спілкування і міжособистісні відносини у службовому колективі.
- •27. Юридичний конфлікт: поняття, види та суб′єкти.
- •28. Поняття професійної культури юриста.
- •29. Фактори формування професійної свідомості та культури юристів.
- •30. Причини професійної деформації працівників юридично сфери.
- •31. Етична культура юриста.
- •37. Кодекс професійного етикету юриста.
- •38. Політична культура.
- •39. Інформаційна культура юриста.
-
8. Рівні акредитації вищих закладів юридичної освіти.
В Україні встановлені такі рівні акредитації вищих закладів юридичної освіти:
¨ перший рівень акредитації - технікуми, училища та інші вищі заклади освіти, що прирівнені до них за результатами акредитації, які готують фахівців на основі повної загальної середньої освіти — з присвоєнням кваліфікації молодшого спеціаліста або базової загальної середньої освіти - з присвоєнням кваліфікації молодшого спеціаліста та з одночасним отриманням повної загальної середньої освіти;
¨ другий рівень акредитації - коледжі та інші вищі заклади освіти, що прирівнені до них за результатами акредитації, які готують фахівців на основі повної загальної середньої освіти з присвоєнням кваліфікацій молодшого спеціаліста, бакалавра;
¨ третій і четвертий рівні акредитації - університети, академії, інститути та інші вищі заклади освіти, що прирівнені до них за результатами акредитації, які готують фахівців-юристів на основі повної загальної середньої освіти — з присвоєнням кваліфікацій бакалавра, спеціаліста, магістра або на основі вищої освіти - з присудженням наукових ступенів кандидата та доктора юридичних наук у встановленому порядку.
-
9. Структура вищого закладу юридичної освіти.
Основними структурними підрозділами вищого закладу юридичної освіти є:
¨ третього і четвертого рівнів акредитації - інститути, факультети, кафедри, курси тощо;
¨ першого і другого рівнів акредитації - відділення.
Інститут створюється з метою більш ефективної реалізації статутних завдань вищого закладу, об'єднує споріднені факультети, кафедри чи наукові лабораторії, центри.
Факультет є навчально-науковим структурним підрозділом вищого закладу, що здійснює підготовку студентів, аспірантів та докторантів із споріднених спеціальностей, об'єднує відповідні кафедри і лабораторії.
Кафедра є основним навчально-науковим структурним підрозділом вищого закладу чи його філіалів, факультетів, що провадить навчальну, методичну та науково-дослідницьку діяльність з однієї або кількох споріднених дисциплін. Для забезпечення розвитку нового напряму навчальної, методичної і наукової діяльності при кафедрі може бути створена секція.
Відділення об'єднують навчальні групи з однієї або кількох спеціальностей, методичні, навчально-практичні підрозділи, необхідні для виконання покладених на відділення завдань, а також предметні (циклові) комісії, що провадять навчальну та методичну діяльність з однієї або кількох споріднених дисциплін.
Вищі заклади юридичної освіти у своєму складі можуть мати: ♦ підрозділи перепідготовки та підвищення кваліфікації кадрів;
¨ аспірантуру, докторантуру, науково-дослідні установи, лабораторії;
¨ бібліотеки, навчально-методичні кабінети, обчислювальні центри, навчально-виробничі та творчі майстерні, засоби масової інформації, навчально-дослідні господарства, виробничі структури, видавництва, заклади культурно-побутового призначення та інші підрозділи, діяльність яких не заборонена чинним законодавством;
¨ курси, факультети суміжних і додаткових професій, що надають платні освітні послуги.
¨ заклади післядипломної юридичної освіти, які на базі вищої освіти у скорочені терміни готують фахівців-юристів з нових перспективних напрямів правознавства, науково-методичні лабораторії, центри, експериментальні майданчики тощо.