- •2. Юридична деонтологія як навчальна дисципліна.
- •3. Завдання науки «юридична деонтологія».
- •4. Сучасні підходи до викладання курсу.
- •5. Юридична діяльність та професійна діяльність юриста. Система юридичної діяльності.
- •6. Система стандартів вищої освіти.
- •7. Суб′єкти освітньої діяльності.
- •7. Загальна характеристика закладу вищої юридичної освіти.
- •8. Рівні акредитації вищих закладів юридичної освіти.
- •10. Форми навчання.
- •11. Види навчальних занять з теоретичної підготовки.
- •12. Значення освітньо-кваліфікаційні характеристики.
- •13. Юридична практична діяльність і правова практика.
- •14. Основні дії юридичної практичної діяльності.
- •15. Процедури, умови, прийоми та засоби здійснення юридичної практичної діяльності.
- •16. Основні вимоги та умови набуття права на здійснення юридичної практичної діяльності.
- •17. Права та обов′язки суб′єктів юридичної практичної діяльності.
- •18. Суддівська діяльність.
- •19. Прокурорська діяльність.
- •20. Адвокатська діяльність.
- •21. Нотаріальна діяльність.
- •22. Юрист-консульт.
- •23. Загальна характеристика та види професіограм юридичних професій: судді, прокурора, слідчого, адвоката, нотаріуса, юриста-консультанта.
- •24. Система психічних якостей особистості юриста.
- •25. Здібності та характер особистості юриста.
- •26. Психологія професійного спілкування і міжособистісні відносини у службовому колективі.
- •27. Юридичний конфлікт: поняття, види та суб′єкти.
- •28. Поняття професійної культури юриста.
- •29. Фактори формування професійної свідомості та культури юристів.
- •30. Причини професійної деформації працівників юридично сфери.
- •31. Етична культура юриста.
- •37. Кодекс професійного етикету юриста.
- •38. Політична культура.
- •39. Інформаційна культура юриста.
-
6. Система стандартів вищої освіти.
-
7. Суб′єкти освітньої діяльності.
Вищий заклад юридичної освіти9 є суб'єктом освітньої діяльності, який проводить підготовку, перепідготовку та підвищення кваліфікації фахівців за спеціальностями і освітньо-кваліфікаційними рівнями, які визначені ліцензіями і сертифікатами, наданими Державною акредитаційною комісією України, проводить фундаментальні та прикладні наукові дослідження; сприяє поширенню наукових знань і здійснює культурно-просвітницьку діяльність серед населення; має відповідний рівень кадрового і матеріально-технічного забезпечення такої діяльності.
Вищий заклад юридичної освіти є юридичною особою, має самостійний баланс, рахунки в установах банків, печатку із зображенням Державного герба України і своїм найменуванням.
Основним призначенням вищого закладу юридичної освіти відповідно до Закону України "Про освіту" є забезпечення громадянам України та іншим особам можливості отримати вищу юридичну освіту на рівні державних стандартів за освітньо-кваліфікаційними рівнями та здобути наукові ступені. Зокрема це:
¨ підготовка фахівців різних освітньо-кваліфікаційних рівнів;
¨ підготовка та атестація наукових, науково-педагогічних кадрів;
¨ науково-дослідна робота;
¨ спеціалізація, підвищення кваліфікації, перепідготовка кадрів;
¨ культурно-освітня, методична, видавнича, фінансово-господарська, виробничо-комерційна робота;
¨ здійснення зовнішніх зв'язків.
Порядок створення, реорганізації, ліквідації, ліцензування, атестації та акредитації вищого закладу юридичної освіти, а також здійснення державного контролю за якістю підготовки випускників встановлює Кабінет Міністрів України.
Документи про вищу юридичну освіту, перепідготовку і підвищення кваліфікації, які видаються акредитованими вищими закладами юридичної освіти, визнані державою і дійсні на всій території України.
У своїй діяльності вищі заклади юридичної освіти керуються Конституцією України, законами України, постановами Верховної Ради України, указами і розпорядженнями Президента України, постановами і розпорядженнями Кабінету Міністрів України, нормативними актами Міністерства освіти, інших міністерств і відомств України та Статутом вищого закладу освіти, який приймається на загальних зборах (конференції) трудового колективу, затверджується у встановленому порядку."
Вищі заклади, незалежно від їх статусу, мають право на добровільних засадах об'єднуватися в комплекси та інші типи об'єднань у встановленому порядку.
-
7. Загальна характеристика закладу вищої юридичної освіти.
Система юридичної освіти складається із відповідних закладів освіти, наукових, науково-методичних і методичних установ, баз навчальної юридичної практики, державних і місцевих органів управління освітою та самоврядування в галузі освіти. Структура юридичної освіти включає вищу юридичну освіту, післядипломну юридичну освіту, аспірантуру, докторантуру, професійну юридичну самоосвіту. У системі юридичної освіти діє психологічна служба, організується безкоштовне медичне обслуговування та харчування, забезпечуються безпечні і нешкідливі умови навчання, праці та виховання тощо.
До основних характеристик юридичної освіти в України, крім того, відносяться:
¨ освітні рівні, які складають спеціальна професійна юридична освіта, базова вища юридична освіта, повна вища юридична освіта;
¨ освітньо-кваліфікаційні рівні юридичного спрямування: молодший спеціаліст, бакалавр, спеціаліст, магістр;
¨ наукові ступені: кандидат юридичних наук, доктор юридичних наук.
До особливостей вищої освіти, у тому числі юридичної, відноситься те, що вона здійснюється на базі повної загальної середньої освіти і забезпечує фундаментальну, наукову, професійну та практичну підготовку, здобуття громадянами освітньо-кваліфікаційних рівнів відповідно до їх покликань, інтересів і здібностей, удосконалення наукової та професійної підготовки, перепідготовку та підвищення їх кваліфікації. Підготовка фахівців у вищих юридичних закладах освіти проводиться з відривом (очна), без відриву від виробництва (вечірня, заочна), шляхом поєднання цих форм, а з окремих спеціальностей - екстерном. Прийом громадян до вищих юридичних закладів освіти проводиться на конкурсній основі відповідно до їх здібностей незалежно від форми власності закладу юридичної освіти та джерел оплати за навчання.
Післядипломній юридичній освіті в Україні властиве те, що:
¨ вона здійснюється закладами післядипломної юридичної освіти на договірних засадах з установами, організаціями, підприємствами з урахуванням державного контракту (замовлення), забезпечує одержання нової кваліфікації або юридичної спеціальності, а на основі раніше здобутої юридичної освіти і досвіду практичної юридичної роботи - поглиблення професійних знань, умінь з правознавства;
¨ її форми, терміни і зміст навчання, методичної та науково-дослідної діяльності визначаються закладами післядипломної юридичної освіти за погодженням із замовником;
¨ до закладів післядипломної юридичної освіти належать юридичні академії та інститути (центри) підвищення кваліфікації, перепідготовки, вдосконалення працівників судових, прокурорських, слідчих органів; юридичні підрозділи вищих закладів освіти - філіали, факультети, відділення та інші;
¨ заклади післядипломної юридичної освіти працюють за очною, вечірньою, заочною формами навчання, можуть мати філіали і вести науково-дослідну роботу.
Професійна юридична самоосвіта забезпечується державними органами, юридичними об'єднаннями, установами, організаціями та здійснюється безпосередньо юристами.