• 23. Загальна характеристика та види професіограм юридичних професій: судді, прокурора, слідчого, адвоката, нотаріуса, юриста-консультанта.

• 24. Система психічних якостей особистості юриста.

Зміст психологічної культури правника полягає в тому, що він повинен уміти володіти такими психологічними категоріями, як мотивація, бажання, спонукання, захоплення, натхнення, нахили та ін. Саме вони характеризують психологію юридичної праці та управління. Важливу роль наразі відіграє професійне навчання та наукова організація професійних дій. З психологічного погляду це означає, що юрист повинен вміти знімати напруженість чи долати психологічні бар´єри, на основі власних сформованих позитивних емоцій виявляти професійну зацікавленість, вміло застосовувати владні повноваження. Завдяки цьому збільшується творчий потенціал, з´являється натхнення, підвищується працездатність, саморегульованість та спостережливість, активізуються пізнавальні процеси та гострота почуттів у професійній діяльності.    Психологічна культура юриста — це органічна єдність психологічної освіченості (знань, навичок, прийомів автотренінгу, саморегуляції тощо), волі, відповідних професійно-психологічних якостей, які чинять ефективний вплив на розв´язання правових ситуацій.

• 25. Здібності та характер особистості юриста.

• 26. Психологія професійного спілкування і міжособистісні відносини у службовому колективі.

• 27. Юридичний конфлікт: поняття, види та суб′єкти.

Зв'язок тим або іншим чином з конфліктами є властивістю, притаманною юридичній практичній діяльності. Конфлікт — це зіткнення протилежних сторін, думок, інтересів, суб'єктів тощо або зіткнення протилежно спрямованих цілей, інтересів, позицій, думок чи суб'єктів взаємодій. В основі будь-якого конфлікту лежить ситуація, яка містить:

¨ протилежні позиції сторін з будь-якого приводу;

¨ протилежні цілі або засоби їх досягнення за даних умов;

¨ неспівпадіння інтересів, бажань, потреб тощо. Конфлікти поділяються на внутрішньособисті, міжособові,

¨ міжгрупові, організаційні, міжнаціональні, регіональні тощо.

Конфлікти виникають в процесі здійснення юридичної практичної діяльності, тому що юристи представляють, захищають, забезпечують права однієї сторони по відношенню до прав чи обов'язків іншої, а правопорушення, спір щодо права є конфліктами за своєю сутністю. Тому юридичну практичну діяльність можливо розглядати як засіб попередження та вирішення конфліктів. Конфлікти можуть виникати й у взаємовідносинах між юристом та суб'єктом, інтереси, якого він представляє тощо. Неприпустиме зіткнення інтересів може мати місце з причини суттєвих розходжень у свідченнях сторін, несумісності позицій щодо протилежної сторони або ж того факту, що існують суттєво різні можливості вирішити претензії чи погашення зобов'язання. До конфліктів, які найчастіше виникають в юридичній практичній діяльності доцільно віднести такі:

¨ конфлікти протилежності законних інтересів юриста та протиправних інтересів особи, яку він захищає;

¨ конфлікти протилежності інтересів осіб, інтереси яких одночасно представляє юрист або інтересів осіб, які він представляє та інтереси осіб, яких він раніше представляв;

¨ конфлікти протилежності власних інтересів юриста та особи, яку він представляє тощо.

З метою попередження конфліктів юрист не може:

¨ брати на себе ведення юридичних справ, якщо на його професійні рішення в інтересах клієнта вплинуть або можуть вплинути його фінансові, ділові, майнові або особисті інтереси;

¨ діяти як захисник протилежної сторони проти особи, яку він представляє з якоїсь іншої справи;

¨ представляти клієнта, якщо це представництво буде прямо порушувати інтереси іншого клієнта, або може бути суттєво обмежене зобов'язаннями юриста перед іншим клієнтом чи третьою особою;

¨ використовувати інформацію щодо клієнта на його шкоду, за винятком випадків, коли це дозволяється або вимагається законом та професійними нормами;

¨ надавати фінансову допомогу клієнту в зв'язку зі справою, що розглядається судом або має бути розглянутою судом, чи приймати винагороду за представництво клієнта від будь-кого, крім клієнта іт.ін.