5. Політична культура юриста

Політичній культурі належить важливе місце у професійній куль­турі юриста, оскільки його діяльність стосується таких важливих політичних сфер, як державна і правова. Політична культура — це система знань про політику, вміння реалізовувати ці знання, а також ре­ально втілювати їх у життя.

Політика — це складна система ідей, відносин, дій соціальних суб'єктів, які формують, формулюють, реалізують життєво важливі інтереси великих соціальних груп.

Охарактеризуємо складові цієї системи.

Ідея — це сукупність думок про напрямок вирішення якої-небудь проблеми. Ідеї реалізуються за допомогою дій соціальних суб'єктів. У процесі діяльності соціальні суб'єкти вступають у політичні відносини.

Зазначені ідеї, дії, відносини спрямовані на формування, формулю­вання і реалізацію інтересів соціальних суб'єктів. Формування — це розвиток, виховання інтересів. Формулювання — зовнішнє відобра­ження інтересів у вигляді програм, декларацій, інших документів і ви­мог. Реалізація — це задоволення інтересів.

Політика спрямована на задоволення економічних, національних та інших життєво важливих інтересів великих соціальних груп (класів, націй, професійних угруповань тощо).

Отже, враховуючи викладене, юрист повинен знати такі основні складові політики.

Життєво важливі інтереси політичних суб'єктів.

Політичні ідеї, спрямовані на реалізацію цих інтересів.

Зміст і призначення політики на сучасному етапі.

Можливі шляхи реалізації цих ідей.

Характер відносин між суб'єктами політики.

Політична культура юриста проявляються у реалізації здобутих знань:

розумінні закономірностей виникнення конкретних політичних явищ;

розумінні суті та призначення цих явищ;

умінні прогнозувати політичні явища.

Реальне втілення політичних знань і вміння проявляються в тому, що юрист у своїй діяльності враховує такі дані:

держава і право, як і інші політичні інститути, існують для того,

щоб забезпечувати нормальне життя індивіда;

загальнолюдські цінності та інтереси мають пріоритет перед груповими;

громадський обов'язок повинен бути важливішим за особисті інтереси;

ідеологічні погляди не повинні впливати на професійний обов'я­зок юриста;

дотримання ідей демократії і правової держави

6. Правова культура юриста

Правова культура юриста — це знання юридичних теорій, чинного

законодавства, вміння і навички його реалізовувати, а також дотримання цього законодавства.

Ознаки правової культури юриста.

1. Глибокі та міцні знання юридичної теорії — основних юридичних понять, категорій, термінів та закономірностей функціонування державно-правових явищ.

2. Знання чинного законодавства — досконале орієнтування у

змісті основних законів (Конституція, інші конституційні закони) і

глибоке знання юридичних норм з метою реалізації у професійній

діяльності.

3. Навички щодо реалізації законодавства — вміння тлумачити

закони, тобто розуміти їх зміст, застосовувати юридичні норми в конкретних життєвих ситуаціях.

4. Повага і дотримання чинного законодавства.

Складовою правової культури є правосвідомість юриста.

Правосвідомість — це знання права, а також психічні почуття,

емоції про існуюче чи бажане право. Тому у правосвідомості виокремлюють ідеологічний (знання права) і психологічний елементи (почуття, емоції про право).