- •1. Завдання курсової роботи
- •2. Структурна схема сар
- •3. Розрахунок змінних для кожного з об’єктів
- •3.1. Рівняння тиристорного перетворювача
- •3.2. Складання рівняння двигуна постійного струму з незалежним збудженням
- •3.3. Розрахунок здавачів струму і частоти обертання дпс
- •3.4 Розрахунок внутрішнього контуру за умови його налаштування на модульний оптимум (мо)
- •3.5. Розрахунок внутрішнього контуру за умови його налаштування на симетричний оптимум (со)
- •3.6. Розрахунок параметрів регулятора за умови настройки зовнішнього контуру на мо
- •3.7. Розрахунок параметрів регулятора за умови настройки зовнішнього контуру на со
- •3.8 Розрахунок кута струмообмеження
- •4. Моделювання сар в Matlab. Графики перехідних процесів
- •Список використаних джерел
Міністерство освіти і науки України
Сумський державний університет
Кафедра комп’ютеризованих систем управління
Курсова робота
з дисципліни “Теорія автоматичного управління”
на тему
“Синтез систем з підпорядкованим регулюванням ”
Виконав:
Прийняв:
Суми 2007
ЗМІСТ
ВСТУП.....................................................................................................................3
Завдання курсової роботи.............................................................................4
Структурна схема САР.................................................................................4
Розрахунок змінних для кожного з об’єктів...............................................5
Складання рівняння тиристорного перетворювача..............................5
Складання рівняння двигуна постійного струму з незалежним збудженням...............................................................................................7
Розрахунок здавачів струму і частоти обертання ДПС........................9
Розрахунок внутрішнього контуру з умови його налаштування на модульний оптимум (МО).....................................................................10
Розрахунок внутрішнього контуру з умови його налаштування на симетричний оптимум (СО)..................................................................12
Розрахунок параметрів регулятора за умови налаштування зовнішнього контуру на МО.................................................................13
Розрахунок параметрів регулятора за умови налаштування зовнішнього контуру на СО..................................................................14
Розрахунок кута струмообмеження......................................................15
Моделювання САР в Matlab. Графики перехідних процесів..................17
4.1 Моделювання САР в Matlab до розділу 3.4........................................17
4.2 Моделювання САР в Matlab до розділу 3.5........................................17
4.3 Моделювання САР в Matlab до розділу 3.6........................................18
4.4 Моделювання САР в Matlab до розділу 3.7........................................19
ВИСНОВОК..........................................................................................................21
Список використаних джерел.........................................................22
ВСТУП
Теорія автоматичного управління в широкому розумінні цього слова є теорія побудови і функціонування систем автоматичного управління.
САУ можна розділити на дві характерні групи, які відрізняються одна від одної як за принципом управління, так і за особливостями функціонування – розімкнуті САУ, що базуються на принципі керування за збуренням, і замкнуті САУ, які діють на основі принципу керування за відхиленням.
При відхиленні від стану рівноваги в надходженні і витратах енергії через дію збурень в системі виникає відхилення регульованої величини від заданого значення. Це призводить до включення в роботу регулятора, який намагається його зменшити, внаслідок цього виникає перехідний процес. Основним завданням ТАУ є оцінка поведінки САУ у перехідних режимах.
Важливим є дослідження поведінки САУ у стані рівноваги, де визначаються статична точність та інші статичні характеристики системи.
Можна виділити основні особливості ТАУ:
1. оцінка САУ в перехідних режимах за характеристиками окремих ланок системи;
2. тісний взаємозв’язок в дослідженні питань динаміки і статики;
3. вивчення САУ, різних за своїми фізичними властивостями;
Отже ТАУ можна визначити як науку, що вивчає статичні та динамічні властивості САУ, принципи побудови структурних схем, методи вибору параметрів на основі вимог якості системи.
1. Завдання курсової роботи
У структурній схемі автоматизованого електропривода, схема якого наведена в додатку А, а вхідні параметри наведені в додатку Б, розрахувати передатні функції всіх ланок САУ, забезпечити настройку внутрішнього та зовнішнього контурів регулювання на МО та СО, провести розрахунки відповідних регуляторів. Провести моделювання поведінки перехідних процесів в системі при умові ненавантаженого та навантаженого об’єкту управління. Провести розрахунок кута струмообмеження.
Таблиця 1.1. Вхідні дані курсової роботи
№з/п |
Rя, Ом |
Lя, мГн |
Uян, В |
Iян, А |
nн, об/хв |
J, кг·м2 |
Iямах/Iян=k |
49 |
0.28 |
28 |
186 |
43 |
1000 |
0.28 |
2.8 |
2. Структурна схема сар
Рисунок 2.1 – Структурна схема САР
Список умовних скорочень та позначень:
РШ – регулювач швидкості;
ОС – обмежувач струму;
РС – регулювач струму;
ТП – тиристорний перетворювач;
ЯЦ – якірна цеп;
ДС – давач струму;
ДШ – давач швидкості;
МЧ – механічна частина.
3. Розрахунок змінних для кожного з об’єктів
Рівняння замкнутої САР дістають на основі рівнянь ланок, з яких складається дана система. При складанні рівняння замкнутої САР виходять з вірогідності принципу детектування, згідно з яким у САР існує напрямленість дії ланок – від попередньої до наступної. При цьому реакцією наступної ланки на попередню нехтують. Тому рівняння динаміки ланки, взятої окремо, буде таким самим, як і цієї ланки в деякий САР.
Виходячи з цього, задану САР можна представити сукупністю сукупних складових:
Тиристорний перетворювач.
Двигун постійного струму.
Здавач струму.
Здавач частоти.
Регулятор струму.
Регулятор швидкості.
Струмообмежувач.
Розглянемо кожний з них окремо.
3.1. Рівняння тиристорного перетворювача
Неперервний сигнал керування , що надходить до тиристорного перетворювача (ТП), подається насамперед до системи імпульсно-фазового керування (СІФК), яка є частиною ТП. З її допомогою сигнал перетворюється на послідовність керуючих імпульсів, які формуються генератором імпульсів і мають відповідне відхилення по фазі щодо моменту відкриття тиристора. Змінюючи величину відхилення фази керуючих імпульсів, тиристорний перетворювач виконує зворотне перетворення дискретних сигналів у кусково-неперервний сигнал вихідної величиниабо, який подається в якірне коло двигуна М.
Рисунок 3.1.1 – Схема тиристорного перетворювача.
Згідно з теоремою Котельникова, тиристорний перетворювач без втрат інформації пропускає сигнали, частоти яких менші за граничну частоту
де – кількість фаз перетворювача; m=2πf – частота напруги мережі; f – частота в герцах.
Якщо частота проходження дискретних імпульсів де- період квантування, то ТП можна лінеаризувати (апроксимувати) лінійною без інерційною ланкою з коефіцієнтом підсилення.
Щоб зменшити негативний вплив можливих автоколивань, обмежують швидкість зміни вхідного сигналу керування , який визначає швидкість зміни кута керування. Для цього на вході СІФК ТП підключають аперіодичну ланку. Ця ланка в реверсивному електроприводі повинна обмежувати динамічний зрівнювальний струм, що виникає між випрямляючою та інвертуючою групами вентилів і може в багато разів перевищувати статичний зрівняльний струм. Внаслідок цього обмежувальні реактори, які розраховані на статичний зрівняльний струм, можуть бути насичені його динамічною складовою, і зрівняльний струм досягне свого аварійного значення. Щоб уникнути такої небезпеки, стала аперіодичної обмежувальної ланки на вході СІФК повинна знаходитись в інтервалі 0,006 – 0,01 с при промисловій частотіТаким чином,
.
Орієнтуючись на роботу ТП в режимі безперервного струму, розглянемо ТП як елемент, що складається з двох послідовно з’єднаних ланок: лінійної без інерційної з коефіцієнтом підсилення і ланки чистого запізнення з запізненням.
Рівняння динаміки згідно з викладеним вище матиме вигляд
(3.1.1)
Розклавши функцію в степеневий ряд і обмежившись двома першими членами, дістанемо рівняння підсилювача у вигляді
(3.1.2)
де – середньостатистичне запізнення.