2. Джерела формування оборотних коштів .

Визначення джерел формування оборотних коштів є важливою ділянкою роботи фінансиста підприємства.

Недостатність джерел формування оборотних коштів призво­дить до недофінансування господарської діяльності та до фінансо­вих ускладнень. Наявність зайвих джерел оборотних коштів на підприємстві сприяє створенню наднормативних запасів товарно-матеріальних цінностей, відволіканню оборотних коштів з госпо­дарського обороту, зниженню відповідальності за цільове й раціо­нальне використання як власних, так і позичених коштів.

Власні джерела. Мінімальна потреба підприємства в оборотних коштах покривається за рахунок таких власних джерел:

• статутний фонд (пайові внески членів-засновників, внески іноземних учасників, надходження від емісії цінних паперів);

• відрахування від прибутку;

• цільове фінансування та цільові надходження (з бюджету, галузевих і міжгалузевих позабюджетних фондів);

• приріст сталих пасивів (мінімальна заборгованість із заробітної плати працівникам, відрахування на обов'язкове пенсійне страхування, на соціальне страхування, резерв майбутніх пла­тежів, авансування покупців).

Банківські кредити. Призначення банківських кредитів — фінансування витрат, пов'язаних із придбанням основних і поточ­них активів, із сезонними потребами підприємства, тимчасовим збільшенням виробничих запасів, із збільшенням дебіторської за­боргованості, податковими платежами та іншими зобов'язаннями.

Комерційний кредит. Використовується підприємствами за бра­ком фінансових ресурсів у покупця і неможливості розрахуватися з постачальником. У цьому разі виникає необхідність відстрочки платежів. Постачальник дає згоду на надання відстрочки платежу за продукцію і від споживача замість грошей одержує вексель або інше боргове зобов'язання.

3. Показники оборотності обігових коштів

Найважливішими показниками ефективності використання обігових коштів є швидкість їхнього обороту (коефіцієнт оборотності) і тривалість одного обороту в днях.

Коефіцієнт оборотності обігових коштів показує кількість оборотів, що ці кошти здійснюють за плановий період. Даний коефіцієнт визначається за формулою

, (4.1)

де Р – обсяг реалізованої в плановому періоді продукції в діючих оптових цінах за рік (квартал), грн.; О_об.с.з – середній залишок обігових коштів, тобто грошове обчислення суми обігових коштів, що перебувають одночасно на підприємстві у всіх шести формах, грн.

Коефіцієнт оборотності показує суму реалізованої продукції, що припадає на одну гривню обігових коштів.

Коефіцієнт завантаження обігових коштів в обороті характеризує їх суму, що припадає на одну гривню реалізованої продукції:

. (4.2)

Тривалість одного обороту обігових коштів (середній період оборотності) показує, протягом якого періоду (за скільки днів) обігові кошти здійснюють один оборот. Значення цього показника в днях може бути визначене:

, (4.3)

де Д – кількість днів у плановому періоді.

де О_об.с.з1 і О_об.с.з2 – старе (1) і нове (2) значення середнього залишку обігових коштів; Т_об1 і Т_об2 – відповідні періоди оборотності обігових коштів.

Питання для самоконтролю:

1. Різниця між основним і оборотним капіталом.

2. Склад оборотного капіталу підприємства.

3. Охарактеризуйте цикл обороту обігових коштів.

4. Класифікація видів оборотного капіталу.

5. Основна задача й етапи нормування обігових коштів.

6. До яких наслідків може спричиняти завищення або заниження нормативу обігових коштів?

7. Як нормуються виробничі запаси?

8. Охарактеризуйте основні методи нормування.

Домашнє завдання:

1. У чому сутність прискорення оборотних коштів і як воно впливає на фінансово-господарську діяльність підприємства?

2. Як визначається нестача або надлишок власних оборотних коштів і які причини зумовлюють цей стан?

3. Який взаємозв’язок між джерелами формування оборотних коштів та ефективностю їх використання?