Розділ 5. Технологія вирощування сіянців для створення культур.

У цьому розділі в розрізі виробничих відділень розсадника та кожної породи окремо обґрунтовується й описується технологічний процес вирощування садивного матеріалу.

5,1 Вирощування сіянців.

Стратифікація - це спосіб підготовки, що забезпечує проростання насіння, що мають тривалий насінний спокій. Стратифкациї піддаються насіння, що без попереднього підготування не дають сходів у той же рік. Сутність стратифікації полягає в створенні умов, необхідних для проходження початкової стадії проростання насіння. її проводять у спеціальних приміщеннях, у теплих, холодних і літніх траншеях чи під снігом. Оптимальна температура стратифікації для більшості насіння 4-б°С з припустимими коливаннями від 0 до 10° С. Тривалість стратифікації в залежності від породи коливається від одного до восьми місяців. Кращим середовищем для стратифікації є торф’яна крихта (сухий торф, просіяний через решето з отворами в 5 мм) і чистий річковий чи добре промитий материковий пісок (розмір часток 0,5-1 мм).

Для стратифікації насіння добре перемішують з потрійним обсягом торф’яної крихти чи піску (на одну частину насіння три частини торфу чи піску). Суміш насіння з торфом чи піском змочують до помірковано вологого стану. Необхідна вологість піску (50-60% від повної вологоємності) досягається шляхом додавання до нього води з розрахунку 0,15 л/кг. При такій вологості пісок, стиснутий у руці, не виділяє воду, але і не розсипається, тобто зберігає форму. Вологість торф’яної крихти перевіряють аналогічним образом. Якщо при стиску вода з її виступає повільно, рідкими краплями, вологість вважається нормальною.

Стратифікацію проводять у дерев’яних коробках, установлених на стелажах у спеціально виділених для цієї мети приміщеннях. Насіння, змішані з піском чи торфом, засипають у коробки з висотою 0,3 м, шириною 0,4 м, довжиною 0,6-0,7 м, і отворами діаметром 0,5 см. у дні для стікання зайвої води та у бічних стінках для аерації. Зверху коробки для захисту від гризунів накривають металевими сітками і ставлять у підвали на підлогу чи на стелажі.

Для прискорення стратифікації насіння, зібране торік, попередньо замочують на 3-5 і більш діб в залежності від особливості будови їхнього зовнішнього покриву. Воду щодня змінюють. Насіння липи, скумпії, кизилу, шипшини;, - що мають найбільш твердий покрив, замочують звичайно протягом 10 діб. Насіння повинні добре набрякнути. Це визначають шляхом їхнього взрізування.

Під час стратифікації суміш піску з насіннями періодично (не рідше одного разу в 15 днів) висипають із коробок, ретельно перемішують і зволожують, якщо це необхідно, до первісної вологості.

Зниження температури в приміщенні допускається до -4°С, але не більше ніж на 2-3 дня. У тих випадках, коли насіння почнуть проростати раніше терміну, коробки виносять зі сховища в тінисте місце, де закапують у сніг з таким розрахунком, щоб товщина сніжного шару над ними була не менш 1 м чи ж (якщо снігу немає) установлюють на льодовик. Зверху, щоб сніг не танув, його покривають чи соломою гноєм. Можна помістити коробки в холодильну камеру і зберігати їхній там до весняного посіву.

Якщо заготовлена велика партія лісових насіння і немає спеціальних складів, то для стратифікації використовують траншеї у відкритому ґрунті. Траншеї риють зимові (холодні, що промерзають, і теплі, що непромерзають) і в залежності від тривалості і терміну підготовки насіння до посіву. їх розташовують на сухому, підвищеному місці, навколо проривають канаву глибиною і шириною 0,5 м зі стрімкими гладкими стінками для захисту насіння від знищення гризунами. Стінки повинні знаходитися на відстані не ближче 1 м до траншеї.

Насіння зі спокоєм більш 4 місяців стратифікують у теплих зимових, траншеях. їх роблять глибиною 100 см., шириною 1 м, довжиною до 2 м. На дні траншеї на підставках висотою 20-25 см. (для дренажу) укладають дошки, а в центрі для аерації встановлюють пучок очерету діаметром 30-40 см.. На підлогу насипають шар злегка зволоженого піску (5 см.), а на нього шар (0,5 м) попередньо підготовленої і зволоженої суміші насіння з піском чи торфом, заповнену траншею закривають дошками і шаром соломи товщиною 25 см.; з настанням холодів шар соломи збільшують, до 50-75 см., а зверху насипають шар снігу товщиною 35-40 см.. До настання стійких морозів суміш один раз у 10 днів перелопачують.

У холодних зимових траншеях піддають стратифікації насіння з більш коротким насінним спокоєм 3-4 місяці. Від теплих зимових траншей вони відрізняються меншою глибиною - 60 см., у зв’язку з чим і шар піску, що засипається в них, чи торфу з насіннями теж менше 30-35 см.. Шар соломи, що прикриває траншею складає всього 15 см..

Наприкінці зими, щоб уникнути передчасного проростання, солому з траншей знімають, а замість її насипають шар снігу товщиною 80-100 см. і втоптують, його.

Насіння з тривалим насіннєвим спокоєм для осіннього посіву стратификуют у літніх траншеях (липа, ясен звичайний, клен татарський і ін.). Літні траншеї являють собою неглибокі, викопані в притінку канави глибиною 0,3 м, шириною 0,5 м і довжиною до 5 м. Звичайну суміш насіння з піском чи торфом засинають у траншею, накривають дошкою, зверху насипають шар землі товщиною 20 см.. Через кожні 10 днів насіння перелопачують і в міру необхідності воложать.

Насіння сосни, модрини, жимолості, шовковиці білої й інших деревних порід вважаються добре підготовленими до посіву при стратифікації їх під снігом протягом 1-4 міс. до весняного посіву.

Мокре протравювання проводиться шляхом занурення насіння, поміщених у чи мішечки в сітчасті коробки, у 0,15 %шга ; розчин формаліну (1 частина 40%-ного формаліну в 300 частинах 1 води) і витримують 3-5 хв., чи 0,5 %ний розчин марганцевокислого калію (500 м марганцевокислого калію на 100 л води), після чого просушують у тіні й у той же день висівають. Марганцевокислий калій не знижує схожості навіть при високих концентраціях, він не отрутний і тому знайшов широке застосування в практиці. Насіння в ньому витримують протягом 2ч.

Сухе протравювання - це опудрювання насіння хімікатами в спеціальних протравлювальних машинах при строгому дотриманні санітарно-гігієнічних правил. Для сухого протравювання можна застосовувати гранозан І меркуран. На 1 кг насіння потрібно 0,5-Іграм гранозана чи 1-2 грам меркурана. Насіння протравлюють не раніше ніж за З дні до посіву.

Напівсухе протравювання проводиться шляхом рясного обприскування насіннєвого матеріалу (при ретельному перелопачуванні) 0,5%-ним розчином формаліну (1 частина 40%-ного формаліну розбавляється 80 частинами води) з наступним томлінням під брезентом протягом 2 годин після чого його негайно висівають.

Залежно від розташування насіння на площі розрізняють такі способи посіву:

1. Висів насіння рівномірним розкиданням (розсіюванням) по поверхні грунту;

2. Висів насіння у посівні борозенки.

Висів розкиданням практикують при вирощуванні сіянців у закритому грунті (теплицях, оранжереях) та для видів рослин, насіння яких висівають у грунт без загортання (тополя, верба, береза, вільха та ін.).

У розсадниках більш поширений висів насіння у посівні борозенки. Для висіву дрібного насіння з невеликою глибиною загортання, посівні борозенки готують втискуванням, що сприяє підняттю вологи по капілярах до насіння і тим самим створює сприятливі умови для його проростання. Середнє та велике за розмірами насіння висівають у посівні борозенки, які роблять сошниками сівалок або вручну з застосуванням спеціальних знарядь. Залежно від ширини посівної борозенки розрізняють посіви:

• вузькоборозенкові (3-5 см шириною);

• широкоборозенкові (5-20 см шириною).

В лісових розсадниках переважно застосовують вузькоборозенкові посіви за допомогою сівалок “Литва-25”, СЛП-М та ін. Широкоборозенкові посіви доцільно використовувати тільки в зрошуваних розсадниках та на полях з родючими грунтами І достатнім природнім зволоженням. Застосування таких посівів дозволяє значно збільшити вихід стандартних сіянців та зменшити витрати на їх вирощування.

Грядкові посіви практикують переважно в розсадниках лісової зони на погано дренованих перезволожених і охолоджених грунтах. Грядки готують

шириною 0.8-1.Ом і висотою 10-25 см (плюсові) з відстанню між ними 30-40 см. Застосовують грядкові посіви також у посушливій зоні, де глибина грядки досягає 10-25 см (мінусові), і в закритому грунті (нульові). У грядкових посівах насіння висівають у поперечні і поздовжні посівні борозенки. Висів насіння у поперечні борозенки зустрічається дуже рідко. У постійних розсадниках при вирощуванні сіянців на грядках насіння висівають у повздовжні борозенки, що дозволяє механізувати усі процеси вирощування садивного матеріалу.

На відміну від рядкових у стрічкових посівах насіння висівають у дві або кілька зближених борозенок, які утворюють стрічку з 2-6 рядків. Між посівними стрічками залишають проміжок для проходу коліс трактора. Ширина стрічки і міжстрічкового проміжку, як правило, дорівнює 1,3-1,8 м і залежить від марки трактора та ширини захвату робочих знарядь. Відстань між зближеними посівними борозенками визначається особливостями росту сіянців окремих видів рослин.

Широкого застосування при вирощуванні шпилькових і деяких листяних порід з дрібним насінням набула стрічкова 6-рядкова схема посіву з шириною борозенки 3-5 см і попарно зближеними рядками 10-30-10-30-10-60 см (рис. 2). Перспективними є такі схеми посіву: для шпилькових 5-рядні (20-25) — (20-25) — (20-25) — (20-25) — (70-50 см), а для листяних 3-4-рядні (25-25-25-70 см, 25-45-25-55 см, 40-40-70 см). Такі схеми з рівномірно розташованими рядками дозволяють максимально механізувати усі виробничі операції по вирощуванню садивного матеріалу.

Довжину посівних борозенок (рядків) стрічкових посівів визначають за формулою:

Мал. 2. Схеми стрічкових посівів: 1-для сосни звичайної; 2-для дуба

де, Пр — довжина посівних борозенок, м/ га; К — кількість посівних борозенок у стрічці; В—ширина стрічки з міжстрїчковим проміжком, м.

Сосна звичайна. Сіянці сосни краще вирощувати на достатньо родючих супіщаних і легкосуглинкових грунтах. Насіння сосни до висіву готують намочуванням у воді протягом 18-20 год або снігуванням. Перед висівом його протруюють фунгіцидами. Насіння висівають весною, восени, а іноді і влітку. Кращим є ранній весняний висів у вологий, достатньо прогрітий грунт. Весняні посіви мульчують торфокришкою або тирсою. Осінні посіви потребують покриття соломою і захисту насіння від гризунів, а літні - частих подивів.

Площа сівби визначається шляхом ділення необхідної кількості посад матеріалу на вихід сіянців з 1 га. Кількість посівних борозенок та їх ширина з урахуванням між стрічкової відстані проектується мною така 25-45-25-55 см, на основі вивченого матеріалу по розділу “Лісовий розсадник”, прейскурантну вартість насіння беру з останніх цін на насіння по підприємствах даного регіону. Вартість насіння (ст.. 8) визначається як добуток необхідної кількості насіння (ст..6) на їх прейскурантну вартість, таблиця 5.1. Таблиця 5.1 Розрахунок кількості та вартості насіння

Таблиця 10. Розрахунок кількості та вартості насіння

№ п/п	Порода	Клас якості	Норма висіву насіння	Довжина посівних борозенок, м	Потреба в насіння, кг	Прейскурантна вартість 1 кг насіння, грн	Вартість насіння, грн
1	2	3	4	5	6	7	8
1	Сзв	1	48	630	0,18	70,15	12,6
2	Бп	1	22	573	0,003	14,60	0,05
3	Кт	1	19	398	0,42	3,70	1,6
4	Кгео	1	19	557	0,43	3,70	1,6
5	Сзв	1	48	882	0,25	70,15	17,8
6	Бп	1	22	802	0,004	14,60	0,06
Разом					0,2067		33,71

У таблиці 5.2 наводяться види робіт (ст...2) щодо зберігання та підготовки насіння до сівби згідно з їх біологією та вимогами, що висуваються до насіння тієї чи іншої породи. Обсяги робіт (ст...4) визначають виходячи з кількості насіння та особливостей його підготовки до сівби. Норми виробітку (ст...5), розряди робіт (ст...6) і розцінки за одиницю беру з додатків.

Таблиця 11. Щорічні витрати на зберігання та підготовку насіння до сівби

№ п/п	Вид робіт	Одиниця виміру	Обсяг робіт	Норма виробітку	Розряд робіт	Потреба:		Вартість робіт, грн.	Термін виконання робіт
						Л/д	М/з
1		3	4	5	6	7	8	9	10
Сосна звичайна
1	підготовка сосни до замочування	кг	0,56	0,16	2	3,5	-	51,8	12
2	просушування	кг	0,56	0,45	2	1,2	-	17,76	12
Береза повисла
1	замочування	кг	0,009	0,16	2	0,06	-	0,89	2
2	просушування	кг	0,009	0,45	2	0,02	-	0,30	2
Клен татарський та гостролистий
1	замочування	кг	1,105	0,16	2	6,9	-	102,12	120
2	просушування	кг	1,105	0,45	2	2,5	-	37	90
Разом						14,18		209,87

Потреба в робочій силі (ст.. 7) і машино-змінах (ст..8) визначали шляхом ділення обсягу робіт (ст.. 4) на норму виробітку (ст.. 5), а вартість їх виконання множенням кількості відпрацьованих людино-днів (машино-змін) на тарифну ставку (вартість машино-зміни). У ст.. 10 вказуються декада і місяць виконання запроектованих робіт.