50

ЗМІСТ

ВСТУП……………………………………………………………………3

РОЗДІЛ I ТЕОРЕТИКО-МЕТОДОЛОГІЧНІ ОСНОВИ ДОСЛІДЖЕННЯ РИНКУ АГРОПРОДУКЦІЇ

1.1 Ринок як економічна категорія

1.2 Особливості формування та функціонування ринку агропродовольчої продукції

1.3 Методика дослідження кон’юнктури товарного ринку

1.1 Сучасний стан світового ринку цукру……………………………...5

1.2 Міжнародне регулювання товарного ринку цукру……………….11

1.3 Державне регулювання ринку цукру в країнах ЄС……………….13

РОЗДІЛ 2 СТАН РИНКУ ЦУКРУ В УКРАЇНІ В УМОВАХ РОЗВИТКУ СВІТОВОГО РИНКУ ЦУКРУ…………………………………….…………..16

2.1Аналіз національного ринку цукру…………………………………16

2.2 Зовнішня торгівля України………………………………………….20

2.3 Державне регулювання ринку цукру в Україні……………………24

РОЗДІЛ 3 ШЛЯХИ ПІДВИЩЕННЯ ЕФЕКТИВНОСТІ БУРЯКОЦУКРОВОЇ ГАЛУЗІ………………………………………………….28

3.1. Основні напрямки покращення бурякоцукрового виробництва….28

3.2 Програма реструктуризації бурякоцукрової галузі на період до 2010 року………………………………………………………………………………33

3.3 Вплив інтеграційних процесів на бурякоцукрову галузь…………38

ВИСНОВКИ………………………………………………………………41

СПИСОК ВИКОРИСТАНИХ ДЖЕРЕЛ………………………………..43

ВСТУП

Об’єктом дослідження в даній курсовій роботі виступає світовий цукровий підкомплекс, а предметом роботи - дослідження стану розвитку бурякоцукрового виробництва в світі

Метою роботи є об’єктивне дослідження зовнішнього та внутрішнього ринку цукру, визначення можливостей та перспектив розвитку експорту цукру в Україні, аналіз проблем та можливі шляхи їх вирішення, складання та визначення ефективності зовнішньоекономічного контракту з експорту цукру.

Об’єктом дослідження є внутрішній та зовнішній ринок цукру,Системний підхід до аналізу бурякоцукрового виробництва вимагає переходу від ізольованого розгляду окремих господарських ситуацій і процесів до загальної концепції. Конкретна оцінка ситуації, що склалася у бурякоцукровому підкомплексі, дає змогу виявити основні, реальні особливості його розвитку. З допомогою економічного аналізу варто вести пошук більш ефективних рішень стосовно спеціалізації та концентрації бурякоцукрового виробництва.

Певні особливості аналізу виникають при переході до ринкової економіки. Зокрема цукрові буряки впрошують різні категорії господарств: суспільного сектора, фермерські, особисті селянські. Змінюються умови реалізації продукції: за прямими угодами, через товарні біржі, на основі бартерних угод.

Дослідження бурякоцукрового виробництва розглядається як система, що складається з окремих відносно самостійних елементів. Ці елементи утворюють певну інфраструктуру, яка передбачає цілісність підходу до розгляду проблеми. Застосування принципу системності дозволило охопити низку чинників, показників та систему методів для оцінки розвитку бурякоцукрового виробництва.

Важливим у дослідженні та прийом порівняння. Він застосовується у випадках зіставлення даних певного року з минулими роками, різних категорій господарств, досягнень розвинутих країн. Так, зіставлення одного року з іншим показує розмір відхилень. Доцільне порівняння з досягненнями розвинутих країн, щоб встановити існуючий розрив і намітити шляхи його подолання та розробити необхідні для цього заходи.

В основі проведення дослідження світового ринку цукру прийняті наступні положення:

- регіональні природно-кліматичні та економічні умови формують особливості діяльності бурякосійних господарств та цукрових заводів;

- світова торгівля;

- різноманітність категорій господарств, що займаються вирощуванням цукрових буряків;

- особливість приватизації цукрових заводів за участю бурякосійних господарств;

- необхідність міжнародного регулювання ринку цукру.

РОЗДІЛ 1 СИТУАЦІЯ НА СВІТОВОМУ ТОВАРНОМУ РИНКУ ЦУКРУ

1.1 Сучасний стан світового ринку цукру

Цукор є цінним харчовим, високо енергійним продуктом, необхідним для організму людини. На ринку цукор представлений в основному наступними видами продукції:-цукор-пісок - харчовий продукт у вигляді окремих кристалів розміром від 0,5 мм до 2,5 мм, склад сахарози - 99,75%, білого кольору із солодким смаком і запахом.

- цукор пресований - харчовий продукт у вигляді шматочків цукру, пресованих із звичайного цукру-піску и цукрова пудра - здрібнені кристали цукру-піску розмір не більше 0,1 мм.

цукор-рафінад - харчовий продукт, який складається, в основному, з додатково очищеної сахарози більш високої очистки, ніж цукор-пісок, склад сахарози - 99,9%, колір - білий, білий з голубуватим відливом.

Цукор посідає значне місце в світовій торгівлі, а його виробництво продовжує зростати. Про це свідчить той факт, що виробництво цукру-сирцю в сезоні вересень 2008– серпень 2009 р., на думку німецького статистичного агентства “Licht”, становитиме 143,1 млн. т. Такий обсяг цукру на 3,5 % більше, ніж в минулому сезоні (138,1 млн. т), тому ціни на сирець лишатимуться низькими. Як відомо, цукор виробляють з цукрових буряків, тростини, кукурудзи та інших рослин. Білий цукор, який одержують з цукру-сирцю, внаслідок науково-технічних нововведень в 70-80 рр., технологічних та агрокліматичних особливостей вирощування (можна отримати 2 врожаї на рік), коштує майже в 1,5 рази дешевше, ніж буряковий. Крім того, якщо врахувати, що частка тростинного цукру у світовому виробництві цукру складає 70%, можна зробити висновок, що світові ціни на цукор формуються саме на основі вартості тростинного цукру. Крім білого цукру, активно відбувається торгівля його напівготовою формою – сирцем, який після певної технологічної процедури перетворюється на білий цукор. Крім білого, існують і інші види цукру: хімічно чиста цукроза, лактоза, мальтоза в твердому стані, а також цукрові сиропи, мед, карамелізований цукор і меляса (патока), меляса з цукрових буряків. Однією з основних якісних характеристик цукрових буряків та тростини є їхня цукристість. Останнім часом спостерігається підвищення вмісту цукру в сировині в Бразилії внаслідок сухої погоди .

Щодо виробництва цукру, то на частку Азії припадає приблизно 40% загального виробництва, Північної і Центральної Америки – 28%, Африки – 9%, Океанії – 5%. Найбільшими виробниками тростинного цукру в Азії є Індія, Китай, Таїланд, Пакистан, за ними йдуть Індонезія і Філіппіни; в Північній і Центральній Америці – Мексика, Куба, США, Гватемала; в Південній Америці домінує Бразилія; в Африці найбільшу кількість цукру виробляє ПАР та Єгипет, а також Судан, Кенія, Свазіленд і Зімбабве; в Океанії переважну частину цукру виробляє Австралія. Зазначені країни є світовими лідерами у виробництві тростинного цукру. У виробництві бурякового цукру перше місце займають країни ЄС. В цьому регіоні виробляється приблизно половина такого цукру. Його основними виробниками є Німеччина і Франція. У відносно великих обсягах цукор випускають також Італія, Великобританія, Нідерланди та Іспанія. Основним експортером цукру в світі є Бразилія. Виробництво цукру у 2007/08 оцінюється в 20,8 млн. т порівняно з 17,0 млн. т в попередньому році. В 2007/08 р. тростини було отримано ще більше – 358 млн. т (292 млн. т. в 2006/07 р.). Однак слід враховувати, що не вся тростина перероблятиметься в цукор, частину його буде використано для отримання спирту для автомобільного палива. За перші 8 місяців 2007 р. Бразилія експортувала 6,9 млн. т. цукру, що на 17,4% більше, ніж за такий самий період минулого року. Порівняно з 2006р. експорт цукру-сирцю зріс на 63% до 7,09 млн.т., а експорт білого цукру – 89% до 2,16 млн.т.(табл.1)

Виробництво цукру в Індії наближається до 20 млн.т. Експорт цукру із Індії в цьому сезоні становить біля 1 млн.т., в той час як у попередньому році він склав 1,3 – 1,4 млн.т.

Таблиця 1

Найбільші країни виробники цукру в світі (обсяг виробництва, тис. т цукру-сирцю)

Країна	2005/06	2006/07	2007/08
Бразилія	15,700	18,300	19,000
ЄС	19,305	17,816	18,416
Індія	14,592	16,862	17,865
Китай	8,631	9,009	8,770
США	7,276	7,324	7,620
Австралія	5,576	4,874	5,200
Мексика	5,490	5,040	5,145
Таїланд	4,245	5,227	5,000
Куба	3,200	3,500	3,500
ПАР	2,413	2,808	2,546
Турція	2,372	2,700	2,500

Джерело: НАЦУ(Національна асоціація Цукровиків України)

Істотно зросте виробництво цукру в Китаї - в 2007/2008 р. виробництво цукру, що становить 7,1 млн. т. проти 6 млн.т. в 2006/07 оскільки було на 6% розширено площі земель під тростиною; Таїланді - через добрий врожай цукрової тростини (до 6,5 млн.т.). Експорт цукру з Таїланду теж має збільшитись і становитиме 2,77 млн.т.

Виробництво цукру зросте також в Пакистані (3,2 млн.т.), Мексиці (5,34 млн.т.), США (3,4 млн.т), Гватемалі (1,84 млн.т), ПАР (2,4 млн.т), Австралії (6 млн.т), ЄС (16,25 млн.т)(табл.1)

Характерною рисою світового ринку цукру є те, що рік у рік світові запаси цукру зростають, чому сприяє відставання обсягів його споживання від обсягів виробництва. Наприклад, запаси цукру перевищували його споживання в 2006 р. на 20 млн.т, а на початку 90-х років цей показник становив 2,3 млн.т. Це викликає різке зниження цін, що і спостерігається на ринку вільної реалізації цукру. Цей ринок є максимально відкритим і більше, ніж інші схильний до впливу ринкових регуляторів. Якщо наприкінці 1998р. ціна на білий цукор на Лондонській біржі перебувала на рівні 230-240 дол./т, то у 2007 р. її середній рівень становив 177 дол./т. [7,c.95]

Сучасний цукровий режим у європейському співтоваристві було запроваджено в 1968 році, відтоді він майже не змінювався. Відповідно до цього режиму встановлюють інтервенційну ціну. З 1994 р. вона тримається на рівні 632 євро/т білого цукру й 524 євро/т сирцю. Однак імпортний захист установлено на такому рівні, до якого внутрішня ціна на цукор давно вже не опускалася.

Між країнами й, відповідно, виробниками розподіляють виробничі квоти двох типів: А і В, з яких 82% — квота А і 18% — квота В. Загальний обсяг квоти (А+В) дорівнює 17,4 млн т для 25 країн. Виробництво цукру понад ці квоти (іноді його називають квотою С) не схвалюється — його належить вивезти за межі ЄС. Для виробництва солодкого піску в рамках квоти А переробники мають платити фермерам 46,7 євро за тонну буряків, а в рамках квоти В — 32,4 євро/т.

Механізм квот доповнено зовнішньоторговельним регулюванням. Імпортне мито складається із двох чинників: постійного й додаткового. Нині постійне мито становить 419 євро/т білого цукру й 329 євро/т сирцю. Додаткове варіюють залежно від світової кон’юнктури й тримають на рівні 100 євро плюс-мінус 20.

Такий режим потребує експортних компенсацій, тому що внутрішня ціна вища за світову. Ціни на цукор у країнах ЄС приблизно в 1,5 раза перевищують ціни в США і вдвічі — в Канаді й Австралії. Унаслідок такого режиму у фермерів ЄС буряковий бізнес в 1,7 раза прибутковіший, аніж вирощування інших культур.

Підтримка цього цукрового режиму досить дорога: 1,5–2 млрд євро щорічно. Адже ЄС — не тільки чи не найбільший продуцент цукру, а й потужний гравець на світовому ринку: експорт перевищує 5 млн т, що становить третину валового виробництва й утричі перевищує імпорт.[13,c.89]

Свідченням успішного розвитку цукробурякового комплексу в Європі є високі показники. Так, торік середня врожайність цукрових буряків у Німеччині становила 635 ц/га, а в Польщі, яка недавно вступила до ЄС, — 465 ц/га за дигестії, відповідно, 18,3 і 18,5%. Вихід цукру на підприємствах Німеччини — в середньому 16,34, у Польщі — 15,88%.

Загалом світовий ринок цукру перебуває в неактивному стані, і багато аналітиків говорять про світову кризу ринку цукру і сумні її наслідки для тих країн, для яких виробництво цукру - основний заробіток (Таїланд, Куба, Індія).

Від середини січня відзначимо лише три міжнародні тендери на купівлю цукру: 21 січня Туніс купив 13 тис. т білого цукру за 329,8 $/т CIF з доставкою у червні, 29 січня Ірак купив 100 тис. т французького білого цукру за 350 $/т CIF з доставкою у лютому-березні, 21 січня Лівія купила в ЄС близько 50 тис. т білого цукру за ціною 342 $/т з доставкою у лютому-березні.

У 2008/2009 MP, як прогнозують аналітики, світ може зіштовхнутися з дефіцитом цукру в обсязі 3 - 5 мільйонів тонн. Зменшення світового балансу в першу чергу зв'язано зі зниженням національного виробництва в Індії та Євросоюзі, що відбувається на фоні росту споживання. Через буревії в Австралії і на островах Карибського басейну вилягло дуже багато тростини. І це у той час, коли світове споживання продукту щороку зростає майже на 3%. Все це може спровокувати різке підвищення цін на цукор і продукти харчування з вмістом цукру. У результаті ціни на цукор-сирець в 2008 році вже підвищилися на 23%. І це не межа. Поступовому зростанню цін сприятиме прогнозований дефіцит цукру у світі, що автоматично підвищить вартість ввезеного цукру-сир-цю і білого цукру; і зниження внутрішнього виробництва до 1,6 мільйона тонн.[16]

Таблиця 2

Джерело: FAO

Отже, як видно із таблиці, світові ціни на біржах на цукор на 13.03.2009 були такими: Цукор білий – Росія – 314,4 дол./т;

Цукор білий – LIFE, Лондон – 396,0 дол./т;

Цукор-сирець – CSCE, Нью-Йорк – 282,4 дол./т; відповідно вУкраїні вартість цукру білого -3570 грн/т.

На світовому ринку цукру намітилася стабілізація цін. Тоді як експерти міністерства сільського господарства США (USDA) знов чекали навесні 2008/2009 маркетингового року глобального перевиробництва цукру, тепер вони розраховують на надмірний попит на цей продукт.

Як повідомляє німецьке Центральне відомство по ринках і цінах (ZMP), за оцінками експертів USDA, при світових обсягах виробництва цукру його глобальне споживання може скласти 162,1 млн тонн. У 2007/2008 маркетинговому році споживання цукру перевищило виробництво на 9,45 млн тонн.

Причиною перегляду оцінок послужив розвиток цукрової галузі в Індії, де фермери після двох рекордних урожаїв надалі скоротили вирощування цукрової тростини на 16%. Крім того, індійські аграрії скоротили застосування добрив і засобів по захисту рослин, а також сильні дощі і повені на півночі країни призвели до втрати урожаю.

Аграрний сектор США, таким чином, розраховує на зменшення виробництва індійського цукру в поточному сезоні на одну п'яту – до 22,9 млн тонн. У зв'язку з цим Індія може стати імпортером цукру: експерти говорять про імпорт 1 млн тонн цукру при одночасному скороченні експорту індійського цукру на 4,6 млн тонн, або майже на 94%.