5.2 Агротехніка вирощування сіянців.

Догляд за посівами здійснюють від висіву насіння і продовжують до викопування і вибирання сіянців, заходи по догляду умовно поєднують у дві групи:

• догляд за посівами до появи сходів;

• догляд за сіянцями (після появи сходів).

Догляд за посівами до появи сходів спрямований на:

• створення сприятливих умов для проростання насіння;

• забезпечення появи дружніх сходів.

В залежності від стану грунту, метеорологічних умов упродовж періоду проростання насіння, глибини висіву та інтенсивності появи сходів догляд за посівами до появи сходів може включати:

• післяпосівне розпушування грунту;

• коткування (ущільнення грунту) весняних посівів;

• полив посівів;

• мульчування посівів;

• покриття посівів;

• знищення бур’янів та розпушування грунту.

Післяпосівне розпушування грунту проводять переважно на осінніх посівах з метою недопущення висихання грунту та знищення кірки. Його здійснюють легкими боронами. Для знищення ґрунтової кірки іноді застосовують кільчасті котки.

Коткування весняних посівів легкими котками провадять для того, щоб поліпшити прилягання часток грунту до насіння і забезпечити капілярне підняття води до насіння, що проростає. Своєчасне коткування значно підвищує ґрунтову схожість насіння і забезпечує дружні сходів.

Полив посівів сприяє появі дружних і рівномірних сходів. Проводити його потрібно обережно, особливо на посівах з невеликою глибиною загортання насіння. Кращим способом паливу є дрїбнокраплинне дощування.

Осінні посіви в разі потреби покривають 4-5-сантиметровим шаром соломи, осоки, очерету та інших матеріалів. Ранньою весною для кращого прогрівання і покращення аерації грунту покриття підпушують, а після появи перших сходів половину його знімають. Повністю знімають покриття перед першим доглядом за грунтом.

Розпушення фунту та знищення бур’янів проводять, як правило, одночасно. Окремо розпушують грунт для запобігання появи корки після зрошення або дощу, а також під час тривалих посух, що зменшує випаровування вологи і нагрівання поверхні грунту.

При вирощуванні дворічних сіянців грунт розпушують і знищують бур’яни в полі сіянців першого року 5-8, а в полі другого року - 4-6 разів. Кількість доглядів залежить від кліматичних умов і ступеня засміченості грунту бур’янами. Більше доглядів проводять в районах з посушливим кліматом. При цьому в першій половині вегетаційного періоду, коли інтенсивно проростають бур’яни, грунт розпушують і прополюють частіше, ніж у другій половині. В районах достатнього зволоження перші догляди за грунтом, коли сіянці ще не зміцніли, проводять на глибину 3-5 см. Глибину наступних розпушень грунту поступово збільшують, доводячи її до 10-12 см. У посушливих районах перше розпушення проводять на глибину 10-12 см, а наступні зменшують щоразу на 2-3 см.

Грунт розпушують культиваторами РКП-1,0, КФП-1,5А, КПС-4, КФУ-1,5, МВН-28 та ін. При проведенні підживлення сіянців одночасного з культивацією фунту використовують культиватори-рослинопідживлювачі КРСЩ-2,8А, КРН-2,8МО.

У боротьбі з бур’янами найбільш ефективним є поєднання хімічних та механічних доглядів, причому першими проводять хімічні.

Гербіциди, які використовують для боротьби з бур’янами у вигляді розчинів, емульсій і суспензій, за характером впливу на рослини поділяють на загальнознищуючі, селективні, системної та контактної дії. Загальнознищувальні гербіциди застосовують для знищення бур’янів на парових площах, а селективні - на полях з сіянцями. Контактні викликають

опіки і омертвіння тканин рослин в місцях потрапляння гербіциду, а системні проникають в рослину, перемішуються по судинах і спричинюють її загибель. Останні особливо ефективні для боротьби з багаторічними бур’янами з глибокою кореневою системою. Розрізняють кілька способів застосування гербіцидів: суцільний (рівномірно по всій площі), стрічковий (гербіцидом обробляють посівні рядки і захисні зони з обох сторін) і локальний (гербіциди вносять у місцях появи бур’янів).

Для обробітку грунту у парових полях застосовують 2,4-ДА (амінну сіль, 1,2 кг/ га), далапон (10-20 кг/ га), ТХА (трихлорацетат натрію, 50-100 кг/ га), МГ-Т (малеїновий гідразит триетаноламінової кислоти, 30 кг/ га), раундап (3-5 кг/ га). Проти кореневищних бур’янів краще використовувати ТХА, МГ-Т і далопон, а проти кореневідприскових та однорічних двосім’ядольних - 2,4-ДА та раундап. Гербіциди вносять у вигляді водних розчинів, витрачаючи 500-600 л/га.

Проріджування посівів проводять через, 15-20 днів після масової появи сходів, залишаючи на 1 м борозенки 100-150 сіянців шпилькових порід і 40-60 листяних. При зріджуванні (висмикуванні) сходів залишають найбільш розвинені рослини. Після зрідження бажано зволожити посіви.

Зрошення сіянців - важливий агротехнічний захід при вирощуванні сіянців в районах з нестійким і недостатнім зволоженням. Поливають переважно дощуванням або в борозни. Дощування проводять за допомогою спеціальних, коротко- та далекоструменевих установок. Ними водночас із зрошенням можна проводити підживлення. Полив по борознах застосовують у розсадниках з важкими грунтами. Недоліками цього способу є втрата площі, зайнятої каналами, неефективне використання води, можливе заболочування та засолення земель.

Системні фунгіциди дуже ефективні і для боротьби з хворобою Шютте. Для захисту сіянців сосни достатньо одного обприскування 50%-м БМК концентрацією 0,4%, 50%-м фундазолом (0,15%) або 50%-м бенамілом (0,06%) з витратою робочого розчину 400-800 л/га залежно від віку сіянців. Проти звичайного Шютте сіянці обробляють в середині липня, а проти сніжного Шютте - в середині жовтня. Крім цих препаратів використовують 1,5%-ну суспензію 90-98%-ї колоїдної сірки або 0,51 %-й цинеб (400-500 л/га).