- •II. Актуалізація опорних знань і вмінь учнів
- •III. Вивчення нового матеріалу
- •1. Право в повсякденному житті.
- •2. Поняття «влада», її види.
- •3. Особливості державної влади.
- •IV. Закріплення нових знань і вмінь учнів
- •V. Підсумки уроку
- •VI. Домашнє завдання
- •Iіi. Вивчення нового матеріалу
- •1. Поняття та ознаки держави.
- •2. Функції держави.
- •3. Форма держави.
- •IV. Закріплення нових знань і вмінь учнів
- •V. Підсумки уроку
- •VI. Домашнє завдання
- •Актуалізація опорних знань і вмінь учнів яшвПвМш
- •III. Вивчення нового матеріалу
- •1. Право як особлива форма соціальних норм.
- •2. Визначення та ознаки права.
- •3. Джерела (форми) права.
- •IV. Закріплення нових знань і вмінь учнів
- •V. Підсумки уроку
- •VI. Домашнє завдання
- •1. Поняття «правовідносини», їх структура.
- •2. Фізичні та юридичні особи. Правоздатність та дієздатність.
- •3. Система права.
- •IV. Закріплення нових знань і вмінь учнів
- •V. Підсумки уроку
- •VI. Домашнє завдання
- •1. Поняття законодавства та його система.
- •2. Види нормативно-правових актів.
- •3. Індивідуальні та нормативні правові акти.
- •4. Систематизація нормативно-правових актів.
- •IV. Закріплення нових знань і вмінь учнів
- •V. Підсумки уроку
- •VI. Домашнє завдання
- •III. Вивчення нового матеріалу
- •1. Поняття й ознаки правопорушення.
- •2. Причини правопорушень.
- •IV. Закріплення нових знань і вмінь учнів
- •V. Підсумки уроку
- •VI. Домашнє завдання
- •III. Вивчення нового
- •1. Види юридичної відповідальності.
- •2. Конституційні принципи юридичної відповідальності.
- •3. Обставини, що виключають юридичну відповідальність.
- •IV. Закріплення нових знань і вмінь учнів
3. Форма держави.
Бесіда.
Упереджуючи бесіду, учитель акцентує увагу учнів на тому, що поняття «форма держави» містить у собі три складові частини — форму правління, державний устрій та політичний (державний) режим.
1) Згадайте, як відбувалося управління державою в Стародавніх Римі та Греції?
2) Що означають поняття «республіка», «монархія»?
3) Коли і як на зміну абсолютним монархіям у Великій Британії та Франції прийшли обмежені монархії?
4) Чим обмежена монархія відрізняється від абсолютної?
Узагальнюючи відповіді учнів, ураховую, що вони вже знайомі з поняттями «республіка», «монархія» (курс історії стародавнього світу), знають відмінності різних видів монархії (курс історії середніх віків). Матеріал щодо існуючих видів республік є новим.
Розповідь учителя.
У світі виділяють три основні типи республік — парламентську, президентську, мішану, кожна з яких має свої ознаки. Головним критерієм для віднесення республіки до певного типу є розподіл повноважень між президентом та парламентом, зокрема щодо призначення уряду. Так, у президентській республіці уряд формує (призначає на посади членів уряду) саме президент і уряд підзвітний тільки йому. Для президентської республіки є характерним: обрання президента всенародним голосуванням, право президента розпускати парламент, надавати йому найбільш вагомих повноважень, право президента розпускати парламент в певних, застережених законом випадках.
У парламентській республіці уряд формується парламентом, перед ним і звітує. У більшості випадків у парламентській республіці парламент обирає президента і має право усунути його з посади за певних обставин. Президент в парламентській республіці має переважно представницькі функції, його реальна влада та вплив досить обмежені.
Мішана республіка передбачає спільну участь президента і парламенту у формуванні парламенту, тобто в ній поєднуються ознаки як президентської, так і парламентської республіки. Залежно від співвідношення повноважень та функцій президента та парламенту іноді розрізняють парламентсько-президентську (переважають повноваження парламенту) та президентсько-парламентську (переважають повноваження президента) республіки. Досить часто припускаються типової помилки, коли вид республіки пов’язується з наявністю в державі поста президента. Слід запам’ятати, що у будь-якій республіці майже обов’язково є парламент, а в парламентській може існувати пост президента.
З метою кращого засвоєння знань учнів про державний устрій у ході розповіді використовую схему «Форма держави» [підручник], пояснюючи можливі форми державного устрою та різницю між ними. Поняття «унітарна держава», «федерація», «конфедерація» є для учнів певною мірою новими. Тому надаю визначення цих понять.
Під час викладення нового матеріалу звертаю увагу учнів на таку типову помилку — у багатьох випадках назву «імперія» пов’язують з наявністю глави держави, що має титул імператора, тобто із зовнішньою ознакою. Такий підхід є правильним з точки зору історії, але в правовому розумінні імперія — це форма державного устрою, при якій окремі частини складної держави насильницьке поєднані та утримуються в складі держави.
Питання про форми політичного правління розглядаю за одним із варіантів: бесіда з учнями, «мозковий штурм».
ВАРІАНТ І
Бесіда.
Які форми політичного правління ви можете визначити, спираючись на власний життєвий досвід, матеріали засобів масової інформації?
ВАРІАНТ II
«Мозковий штурм».
Назвіть ознаки, характерні для демократичного правління.
Проміжний підсумок.
Узагальнюю та доповнюю відповіді учнів, визначаю такі ознаки демократичної держави: забезпечення реального народовладдя, рівність громадян перед законом, проголошення, закріплення і гарантування прав та свобод людини, наявність системи поділу влади, верховенство права, незалежність правосуддя тощо.