19

ВСТУП

Процеси європейської інтеграції охоплюють дедалі більше сфер життєдіяльності, включно вищу освіту. Україна чітко визначила орієнтир на входження в освітній і науковий простір Європи, здійснює модернізацію системи надання освітніх послуг в контексті європейських вимог.

Основними критеріями освіти в рамках Болонського процесу є: якість підготовки фахівців; зміцнення довіри між суб’єктами освіти; відповідність європейському ринку праці; мобільність; сумісність кваліфікації на вузівському та після вузівському етапах підготовки; посилення конкурентоспроможності фахівців на ринку праці.

У зв’язку з цим відбувається суттєве оновлення професійно-педагогічної підготовки майбутніх вчителів. Це оновлення стосується питань філософсько-методологічного, наукового і методичного забезпечення, підґрунтям для яких повинен стати найприйнятніший варіант поєднання європейського досвіду з процесами демократизації та гуманізації національної освіти з урахуванням передового педагогічного досліду.

Одне з провідних місць у цьому процесі належить циклу педагогічних дисциплін, мета навчання яким постає в формуванні у майбутніх фахівців готовності до професійно-педагогічної діяльності. Серед таких дисциплін базовим є курс „Теорія навчання”, оскільки він закладає основи педагогічного світогляду майбутнього вчителя.

Оновлення курсу за вимогами кредитно-модульної системи у поєднанні з багатовіковими традиціями та національними особливостями організації навчального процесу у вищих навчальних закладах поставили завдання створити програму, яка б відповідала структурі, що рекомендована Європейською Кредитно-Трансферною Системою.

Створена програма містить тематику важливих питань курсу, методичні рекомендації щодо організації семінарсько-практичних занять, тести з контролю знань до кожного модуля, список основної та додаткової літератури.

З метою підвищення якості підготовки майбутніх фахівців, посилення їхньої конкурентноспромодності на Європейському ринку праці у майбутньому, визначено два змістові модулі узгоджені з кредитною системою оцінювання досягнень студентів, а саме:

І модуль – „Теорія освіти та навчання (дидактика)” у якому науково обґрунтовуються питання предмету, категорій, завдань дидактики, змісту, принципів, методів, форм та технологій організації навчання та виховання в процесі навчання.

ІІ модуль – „Школознавство” знайомить студентів із галуззю педагогіки, що досліджує завдання, зміст (основні принципи управління, керівництва та організації роботи, роль у розвитку суспільства, діяльність органів народної освіти по адміністративно-педагогічному та господарському керівництву школи, управлінню навчально-виховним процесом і наданню методичної допомоги вчителям; організація обліку і звітності закладів освіти, статистика шкільної справи), методи управління шкільною справою, систему керівництва школою та організаційно-педагогічних заходів, спрямованих на вдосконалення управління освітою в усіх її ланках.

Зміст кожного модулю складають лекції, семінарсько-практичні заняття, а також творчі завдання, зорієнтовані на розвиток аналітичних умінь, самостійна робота студентів, яка визначає ступінь їх готовності до проведення семінарсько-практичних занять. Семінарсько-практичні заняття включають обговорення питань, які студенти готують заздалегідь, підготовку рефератів, доповідей, дискусій, тощо. Теми та список літератури, рекомендованої для опрацювання.

Усі види роботи студента оцінюються викладачем та самими студентом, що дає можливість об’єктивно визначити рейтинг студента за результатами роботи як на окремому занятті, так і загальну суму балів з усіх занять, що без перешкод переводиться у традиційні оцінки п’ятибальної системи.

У випадках коли студент незадоволений результатами оцінки за модуль, він має можливість перездати його. За результатами навчання з усіх модулів вони можуть бути звільнені від складання іспиту з даної навчальної дисципліни.

Під час розробки модулів програми курсу нами було використано ідеї провідних вітчизняних та зарубіжних дослідників (І.Бабин, І.Бех, Я.Болюбаш, Н.Бордовська, Т.Веретенко, С.Вітницька, Л.Вовк, Н.Волкова, В.Галузинський, В.Грубінко, О.Дубасенюк, Т.Євтухова, І.Зязюн, С.Золотухіна, А.Кузьминський, З.Курлянд, Г.Легенький, С.Омельченко, В.Омеляненко, П.Підласий, М.Прохорова, А.Реан, О.Савченко, А.Сидоров, Б.Синюхін, В.Сипченко, М.Сорокін, М.Степко, Т.Стефановська, Г.Терещук, М.Фіцула, Г.Шевченко, В.Шинкарук Л.Штефан та ін.), творчий доробок яких безпосередньо торкається важливих питань загальних основ педагогіки, дидактики та теорії виховання з позиції нового підходу: гуманізації, демократизації та національної і полікультурної спрямованості педагогічного процесу.

Курс „Теорія навчання” розрахований на 72 годин, з них 18 - лекційних годин, 26 – семінарських та практичних занять, 10 самостійної та 14 індивідуальної роботи студентів.

Накопичення балів відбувається у процесі виконання завдань модулів навчальної дисципліни у відповідності з Тимчасовими змінами до «Положення про диференційовану оцінку знань та визначення рейтингу студентів Слов’янського державного педагогічного університету» на підставі досвіду впровадження кредитно-модульної системи у 2006-2008 навчальному роках. Мінімальний бал допуску до заліку або іспиту становить 50 і складається з підсумку виконання завдань аудиторної і самостійної роботи та ІНДЗ.

Схема модульного розподілу балів оцінювання в робочій програмі навчальної дисципліни

Для складання іспиту:

Модуль 1											Модуль 2
Аудиторна робота											Самостійна робота
Змістовий модуль І								Змістовий модуль ІІ
Т. 1	Т. 2	Т. 3	Т. 4	Т. 5	Т. 6	Т. 7	Т. 8	Т. 9	Т. 10	Т. 11	12+22
40											34
74

Екзамен

Підсумковий контроль

100

Екзамен оцінюється від 0 до 100 балів.

Максимальний підсумок М1+М2 становить 74 бали та відповідає оцінці 3 (задовільно).

min. М1 + М2 = 50 min М1 + М2 = 74

При складанні заліку студент може отримати максимальну оцінку 26 балівв і таким чином підвищити свій показник за шкалою в 100 (сто) балів. Наприклад: М3 + 26 = 60 + 26 = 86 балів.

При складанні іспиту, якщо студент має показник 60-74 бали, він має право на отримання оцінки «задовільно» (DE) автоматом.

Якщо студент бажає підвищити оцінку, він складає іспит за шкалою 100 (сто) балів і в кінцевому результаті за іспит попередній показник М1 + М2 = М3 не враховується, а виставляється оцінка, яка отримана на іспиті.

У разі, якщо студент, під час складання іспиту набирає показник вище 60 балів, але має М1 + М2 = М3 з більшою кількістю балів, йому виставляється оцінка за показником М3.

Оцінювання диференційованого заліку відбувається за формою оцінювання заліку.

У процесі вивчення курсу „Теорія навчання” студенти, майбутні вчителі, повинні знати: місце та значення педагогіки в системі психолого-педагогічних наук; основні категорії педагогіки; галузі педагогіки та її зв’язки з іншими науками; методи науково-педагогічних досліджень; принципи організації системи народної освіти України; проблеми та позитивний досвід організації сучасної педагогічної освіти в університетах розвинутих країн; шляхи інтеграції системи освіти України у світову освітню систему; предмет та об’єкт дидактики, актуальні проблеми дидактики на сучасному етапі; закономірності та принципи навчання у сучасній школі; принципи та їх класифікації у вітчизняній та зарубіжній педагогіці, їх характеристику та взаємозв’язок; вітчизняну та зарубіжну дидактичні системи; конкретні методики організації навчального процесу в школі; перспективи розвитку змісту освіти у навчально-виховних закладах та вимоги до змісту загальної середньої системи освіти; компоненти навчального процесу; цілі та завдання навчання; програму та навчальний план конкретної навчальної дисципліни; навчально-методичну літературу; моделі та структуру процесу навчання; методи навчання, їх класифікації та характеристики, критерії вибору методів навчання; форми організації навчання у зарубіжній та вітчизняній практиці, їх переваги та недоліки; основну форму навчального процесу у середній школі – урок, класно-урочну систему та інші види організації навчання; значення, функції, види та методи контролю знань учнів.

Майбутній педагог повинен уміти: визначити конкретні завдання навчально-виховного впливу, виходячи із загальної мети національного виховання, рівня вихованості дитячого колективу і умов навколишнього середовища; володіти методами і формами організації навчально-виховного процесу, педагогічної діагностики та педагогічного прогнозування; визначати мету навчання у відповідності з рівнем вихованості та освіченості учнів, будувати навчально-виховний процес на основі глибокого і системного вивчення учнів, їх інтересів, запитів; регулювати і коригувати можливі стосунки в учнівському колективі, проводити в ньому профілактику розмежування, конформації; формувати гуманні відносини з учнями на рівні співпраці з урахуванням національних традицій; перетворити учнівське самоврядування на ефективний виховний засіб; об’єднати зусилля вчителів і вихователів, які працюють у класі; налагоджувати стосунки з батьками учнів, вести педагогічну пропаганду, домагаючись єдності виховних впливів школи, позашкільних установ, сім’ї та громадськості; сприяти самовихованню, самоосвіті та саморозвитку учнів; використовувати у навчально-виховній роботі духовні надбання рідного народу, традиції української етнопедагогіки; застосовувати принципи наукової організації педагогічної праці; аналізувати, узагальнювати й використовувати передовий педагогічний досвід і досягнення психолого-педагогічної науки, систематично підвищувати рівень своєї кваліфікації та педагогічної майстерності.

Під час написання програми спираючись на європейський досвід, ми намагалися обрати найприйнятніший варіант, який враховуватиме вітчизняні освітні традиції і водночас наближуватиме нас до єдиного європейського освітнього простору.

Навчальна програма розрахована на студентів, які навчаються за освітньо-кваліфікаційними програмами підготовки бакалаврів, а також для слухачів факультетів підвищення кваліфікації та перепідготовки. Вона може бути використана для проведення науково-методичних семінарів із педагогічними працівниками вищих навчальних закладів, а також серед педагогічної громадськості.

Програма побудована за вимогами кредитно-модульної системи організації навчального процесу у вищих навчальних закладах та узгоджена з примірною структурою змісту навчального курсу, рекомендованою Європейською Кредитно-Трансферною Системою (ECTS).

Теми практичних занять Змістовий модуль і. Теорія освіти і навчання (дидактика)

Тема 1. Предмет і завдання дидактики - 2 год.

Мета: ознайомити студентів з поняттям „дидактика” та ґенезою її розвитку, сформулювати у них розуміння поняття „методологічні основи процесу навчання”, „сутність та структура навчання”, „принципи та закономірності процесу навчання”, навчити студентів аналізувати логіку діяльності вчителя (викладання) та діяльності учнів (учіння), психологічні основи діяльності учнів у процесі навчання; ознайомити студентів із різними підходами до процесу навчання і підготувати до процесу навчання і підготувати їх до свідомого, оптимального вибору необхідних засобів і методів навчання з урахуванням конкретних умов.

Хід заняття:

1. Поняття про дидактику. Історичний розвиток дидактики.

2. Зв’язок дидактики з іншими науками.

3. Зміст поняття „дидактика.

4. Основні категорії дидактики.

5. Актуальні завдання та проблеми сучасної дидактики.

Практичне завдання:

1. Складіть таблицю, відобразивши у ній призвища видатних вчених видатних вчених вчених-дидактів та нові ідеї, якими вони збагатили дидактику на основі наданого списку літератури: Коменский Я.А. Великая дидактика. // Избр. пед. соч. в 2 т., Т.1. -М, 1982., Песталоцци И.Г. Как Гертруда учит своих детей // Избр. пер. соч. в 2т., Т.1. - М: Педагогика, 1981., Педагогічні ідеї К.Д. Ушинського. - К., 1974; Галузинський В.М., Євтух М.Б. Педагогіка: теорія та історія. -Высшая школа, 1996. -С. 145-151.

2. Ознайомтесь із державною національною програмою „Освіта” і випишіть провідні завдання реформування дидактичних засад удосконалення освіти в Україні (Державна національна програма „Освіта” (Україна XXI століття). -К.: Райдуга, 1994).

Оцінювання:

За відповіді на теоретичні питання та виконання практичного завдання – 1 б.

Тема 2. Зміст освіти в національній школі - 2 год.

Мета: сприяти засвоєнню студентами основних понять теми, а саме „зміст освіти”, „загальна, політехнічна та професійна освіта”, „навчальні плани, програми”, „підручник”; виробити у студентів уміння та навички аналізувати навчальні плани, програми, підручники; сприяти розвитку педагогічного мислення майбутніх вчителів.

Хід заняття:

1. Загальна характеристика змісту освіти.

2. Концепції освіти.

3. Види освіти.

4. Рівні освіти.

5. Компоненти загальної освіти

6. Нормативні документи змісту освіти

Практичне завдання:

1. Опрацюйте зміст Державної національної програми „Освіта” з погляду реформування змісту освіти в Україні (Державна національна програма „Освіта” (Україна XXI століття). -К.: Райдуга, 1994).

2. Ознайомтесь із Законом України „Про загальну середню освіту”, випишіть завдання середньої освіти молоді.

3. Із Закону України „Про освіту” (Закон України "Про освіту" // Освіта, 1991.-25 червня) випишіть основні завдання загальноосвітніх та позашкільних освітньо-виховних закладів.

Оцінювання:

За відповіді на теоретичні питання та виконання практичного завдання – 1 б.