Синтаксична будова висловлювання (заповніть таблицю)

Кількісна характеристика синтаксичних конструкцій

Прості неускладнені речення	Прості ускладнені речення	Складні речення

На підставі статистичних даних таблиці зробіть висновок про перевагу синтаксичних конструкцій у науковому висловлюванні.

• З’ясуйте тип підрядних частин у складнопідрядних реченнях (якщо вони є в тексті).

• Характеристика порядку слів у реченнях. Наведіть приклади речень із прямим і зворотним порядком слів.

4. Перекладіть науковий текст українською мовою; закцентуйте увагу на його морфологічних та синтаксичних особливостях.

Отзыв

о дипломной работе студента 5-го курса инженерно-технического факультета Херсонского государственного университета Коваленко Дмитрия Владимировича на тему “Активизация познавательной деятельности учащихся в процессе изучения темы “Деталирование черчения общего вида”

Автор роботы исходит из положения, что активизация учебно-познавательной деятельности способствует формированию личности учащегося и характеризуется проявлением устойчивой заинтересованности к данной проблеме.

Подчёркивается, что в качестве средств активизации могут выступать не только содержание учебного материала, методы и формы обучения, но и материальная база учебного процесса, личные качества учителя.

В работе обосновывается выбор и значимость темы исследования, определяется цель, объект, предмет исследования, формулируется гипотеза и на их основе определяются задачи, которые должны быть решены в дипломной работе.

Автор продемонстрировал глубокую теоретическую подготовку, навыки организации и проведения педагогического исследования, умения анализировать и обобщать результаты исследования, пользоваться литературой, самостоятельно работать и творчески решать инженерно-педагогические задачи. Предложенная методика “мультичерчения” с успехом может быть практически применена в учебном процессе инженерно-педагогических факультетов и технических вузов.

Материал дипломной роботы изложен грамотно, логично, последовательно, аргументированно, оформлен соответственно государственным стандартам.

Дипломная работа по содержанию отвечает требованиям, предъявляемым к научным документам такого типа, и может быть допущена к защите.

20.05.10

Научный руководитель

доцент (Подпись) А. Кузьменко

Теоретичний матеріал з теми Морфологія наукового мовлення

Морфологічні форми (вживання частин мови) наукового стилю є суворо нормативними. Так, у науковій мові переважають іменники (абстрактні), дієслова, прикметники, меншою мірою присутні прислівники, займенники. Співвідношення частин мови в тексті залежить від належності до одного з типів мови – розповіді, опису, міркування.

Іменник. Найбільш поширеними в наукових текстах є іменники з абстрактним значенням і віддієслівні іменники (утворені від дієслів): вивчення, дослідження, систематизація тощо.

Морфологічні норми регулюють такі іменникові форми, що активно вживаються в науковому висловлюванні:

• родовий відмінок однини чоловічого роду другої відміни, а саме вибір закінчення -А(-Я) / -У (-Ю), які диктуються значенням іменника: ректора, відсотка, ступеня, куба, радіуса, модуля, авітамінозу, досліду, критерію, університету, Херсона, Донбасу, терміна («слова») – терміну («строку»);

• родовий відмінок множини таких слів: статей, відкриттів і відкрить, старостів і старост, воєн і війн, татів і тат;

• паралельність закінчень у давальному відмінку однини іменників чоловічого роду другої відміни: ректорові – ректору, керівникові банку Степаненкові Юрію Івановичу;

• кличний відмінок у звертаннях (особливо в двокомпонентних ): шановний Олеже Васильовичу, добродію Сергію, пані Юліє;

• відмінкові форми прізвищ на –КО та з нульовим закінченням (Оксаною Шевченко – Володимиром Шевченком);

• рід іменників на позначення вченого звання, статусу, професії тощо (професор Ніна Тропіна, завідувач кафедри Ірина Гайдаєнко.

*** Повторіть цей матеріал за «Українським правописом» або відомостями першого семестру.

Прикметник. У науковому мовленні переважають відносні прикметники, що дозволяють деталізувати, конкретизувати ознаки : ринок – внутрішній, зовнішній, фінансовий; право – кримінальне, цивільне, сімейне, господарське; хімія –органічна, неорганічна.

Щодо ступенів порівняння якісних прикметників, то в наукових текстах аналітичні (складені) форми вищого і найвищого ступенів порівняння (більш детальний, найбільш ефективний) переважають відносно до синтетичних (простих) форм (найефектніший, вагоміший).

Числівник. Однозначні числа, які не мають посилань на одиниці виміру, в науковому тексті записують словами, складні і складені кількісні, дробові числівники – цифрами.

Не прийнято використовувати в наукових творах неозначено-кількісні числівники (багато, мало, чимало, кільканадцять, декілька), а також збірні (двійко, троє, обидва, обоє).

*** Правила вживання числівника в наукових текстах збігаються з правилами його використання в офіційно-діловому стилі (див. матеріал першого семестру).

О.М.Семеног звертає увагу на таке вживання числівників у наукових текстах:

Так уживають	Так правильно
Більше ста опитаних	Понад сто опитаних
Підвищується у два рази	Підвищується вдвічі
Одна третина студентів	Третина студентів
Півтора мільйони гривнів	Півтора мільйона гривень
Тривав протягом кількох днів	Тривав кілька днів

Займенник. Ця частина мови маловживана в науковому тексті. Загальновідомим є авторське МИ замість Я, функціонування присвійного НАШ(-А) у сполуках на нашу думку, на наш погляд. В українській наукові мові не завжди етичне використання займенників ВІН, ВОНА, ВОНИ. Присутню на конференції, засіданні тощо особу потрібно називати на ім’я і по батькові чи за прізвищем.

Щодо інших особливостей функціонування займенників у науковому мовленні див. матеріал першого семестру про мову офіційно-ділового стилю.

Дієслово. Наукове мовлення характеризується значною кількістю дієслівних форм: інфінітив (має форму на –ТИ), особові форми, дієприслівник, дієприкметник, форми на –ТО, -НО.

Поширеними часовими формами, які функціонують у наукових текстах, є форми теперішнього часу, що виражає значення констатації факту (теперішній позачасовий): демонструються, спостерігається, існують.

Майбутній час недоконаного виду в текстах професійного спрямування переважає у складених формах: будуть здійснюватися, експеримент буде проводитися.

Характерним для наукових текстів є вживання інфінітива в поєднанні з модальними словами: необхідно наголосити, слід звернути увагу – та сталих дієслівно-іменникових сполук: брати участь, ставити запитання, дотримуватися вимог.

В українській науковій мові помітна тенденція до уникнення дієприкметникових форм на -УЧ(-ЮЧ) теперішнього часу і заміна їх на -УВАЛЬН-: не констатуючий експеримент, а констатувальний, не формуючий експеримент, а формувальний, не інтегруючий, а інтегрувальний. Активні дієприкметники теперішнього часу науковій українській мові не властиві. Варто уникати ненормативних форм або заміняти їх іменниками, прикметниками підрядними означальними реченнями: виступаючий на захисті магістрант – магістрант, який виступає на захисті.

Російським пасивним дієприкметникам теперішнього часу в українській науковій мові відповідають дієприкметники минулого часу: употребляемый – уживаний, анализируемая – аналізована.

Під час перекладання наукових текстів поширеною помилкою є нерозрізнення прикметника в російській мові ДАННЫЙ і дієприкметника ДАННЫЙ. В українській мові дієприкметник перекладається як ДАНИЙ: Варіант рукопису, даний для ознайомлення зі змістом; російському прикметнику відповідає український займенник ЦЕЙ: У цьому випадку експеримент не підтвердив гіпотетичних прогнозів.

Як відомо, дієприслівники роблять текст більш динамічним. Науковий текст у цьому плані не є винятком: завдяки активному функціонуванню дієприслівників він набуває більшої інформативності.

Досить часто при перекладі з російської мови неправильно вживаються іменниково-прийменникові сполуки замість правильних дієприслівникових відповідників, наприклад:

Російська мова	Калька	Український відповідник
При рассмотрении	При розгляді	Розглядаючи
По обстоятельствам	За обставинами	Зважаючи на обставини
По окончании проведения эксперимента	По закінченню проведення експерименту	Закінчивши проведення експерименту (Закінчивши експеримент)

Прислівник. Ця частина мови не відноситься до найактивніших у науковому тексті, проте залежно від його характеру, наповненості прислівники можуть досить активно характеризувати ознаки дії: досконало, детально, наполегливо, неодмінно та інші.

У наукових висловлюваннях можливі також ступеневі форми якісно-означальних прислівників; як і для таких форм прикметників, перевага віддається складеним (аналітичним): розглянемо ці питання більш детально; цей аспект проблеми проаналізовано менш ретельно.

Модальні відтінки ствердження, заперечення, вірогідності, можливості або неможливості, зв’язності виражаються в науковому мовлення модальними прислівниками (безумовно, можливо, по-перше, отже та інші).

Сполучник. Сполучник як службова частина мови слугує вираженню граматичних відношень між частинами складного речення або між однорідними членами речення. В українській науковій мові сполучники найчастіше виражають відношення часові, причинові, умови, мети: через те що, тому що, оскільки, внаслідок того що, відтоді як, відтоді коли тощо.

Прийменник. У наукових текстах разом з простими прийменниками активно вживаються прийменники похідні: незважаючи на (незважаючи на виявлені недоліки), згідно (згідно з концепцією), відповідно до(відповідно до визначених завдань) та інші.

Звернемо увагу на вживання окремих прийменників.

Прийменник у рамках у наукових текстах найчастіше поєднується з іменниками на позначення галузей знання, напрямів, течій, стилів, жанрів: У рамках конгресу, у рамках конференції…

Якщо йдеться про місцевість, географічні поняття, мовознавець Г.Балабан радить послуговуватися прийменником у межах: у межах країни, у межах області.

Особливої уваги вимагають окремі прості прийменники (ПО, ПРИ, ДЛЯ, В, НА) під час перекладу з російської мови на українську: по цій темі надруковано низку статей – правильно: на цю тему (з цієї теми) надруковано низку статей; при обговоренні результатів дослідження – правильно: під час обговорення результатів дослідження.

*** У складних випадках перекладу прийменників радимо

звертатися до

Васенко Л.А. Фахова українська мова: навч.посіб. /

Васенко Л.А., Дубічинський В.В., Кримець О.М.. –

К.:Центр учбової літератури 2008. – 272 с.