2.2.3 Особливості правового регулювання діяльності водного транспорту

До складу водного транспорту України входить морський та річковий транспорт.

Загальними законодавчими актами у сфері водного транспорту є Водний Кодекс України від 6 червня 1995 року та Кодекс Торговельного Мореплавства України від 23 травня 1995 року. [5; 7]

Водник Кодекс України більшою мірою спрямований на забезпечення використання й охорони вод та відтворення водних ресурсів. Однак у ньому містяться норми, якими регулюються правовідносини у сфері транспортного права. Водний кодекс, в комплексі з заходами організаційного, правового, економічного і виховного впливу, сприятиме формуванню водно-екологічного правопорядку і забезпеченню екологічної безпеки населення України, а також більш ефективному, науково обґрунтованому використанню вод та їх охороні від забруднення, засмічення та вичерпання.

Завданням водного законодавства є регулювання правових відносин з метою забезпечення збереження, науково обґрунтованого, раціонального використання вод для потреб населення і галузей економіки, відтворення водних ресурсів, охорони вод від забруднення, засмічення та вичерпання, запобігання шкідливим діям вод та ліквідації їх наслідків, поліпшення стану водних об'єктів, а також охорони прав підприємств, установ, організацій і громадян на водокористування. [5]

Кодекс Торговельного Мореплавства є найбільш комплексним серед всіх нормативно-правових актів, що регулюють діяльність у сфера водного транспорту.

Кодекс торговельного мореплавства України регулює відносини, що виникають з торговельного мореплавства. Під торговельним мореплавством у цьому Кодексі розуміється діяльність, пов'язана з використанням суден для перевезення вантажів, пасажирів, багажу та пошти, рибних та інших морських промислів, розвідки та видобування корисних копалин, виконання буксирних, криголамних і рятувальних операцій, прокладання кабелю, також для інших господарських, наукових і культурних цілей.

Правила Кодексу Торговельного мореплавства поширюються:

- на морські судна - під час їх прямування як морськими шляхами, так і річками, озерами, водосховищами та іншими водними шляхами, якщо спеціальним законодавством чи міжнародними договорами України не встановлено інше;

- на судна внутрішнього плавання - під час їх прямування морськими шляхами, а також річками, озерами, водосховищами та іншими водними шляхами під час здійснення перевезення із заходом в іноземний морський порт.

Правила Кодексу Торговельного Мореплавства, за винятком передбачених у ньому випадків, не поширюються на судна, що плавають під військово-морським прапором України. [7]

Серед актів, якими регулюється діяльність у сфері водного транспорту виокремлюються Постанова Верховної Ради України “Про Концепцію розвитку водного господарства України” і Закон України “Про Загальнодержавну програму розвитку водного господарства”. Концепцією і Програмою передбачається вжиття комплексу заходів, спрямованих на реалізацію державної політики щодо поліпшення забезпечення якісною водою населення і галузей економіки, розв’язання водогосподарських і екологічних проблем, створення умов для переходу до сталого та ефективного функціонування водогосподарського комплексу. У транспортному праві Концепція і Програма застосовуються в частині використання води як об’єкта під час транспортування її трубопровідним транспортом, а також у частині збереження та поліпшення водних шляхів. [26, c. 70]