Висновки

На основі викладеного матеріалу можна зробити наступні висновки.

Транспортне право це не окрема галузь права, а міжгалузевий комплекс. Він об’єднує правові норми, що за допомогою різних галузевих методів регулюють управлінські та майнові відносини, які виникають у зв’язку зі здійсненням транспортної діяльності. Норми різних галузей права об’єднуються в єдиний комплекс транспортного права з метою правового регулювання діяльності транспортної системи України і відносин, що виникають між підприємствами транспорту і користувачами. Таким чином, система транспортного права відображає особливості суспільних відносин, які воно регулює. У цілому транспортне право складається із сукупності норм різних галузей права — цивільного, господарського, адміністративного, трудового, земельного, міжнародного та інших.

В економічному житті країни транспорт посідає особливе місце. По-перше, він забезпечує зв’язок між різними галузями економіки. По-друге, здійснюється рух продукції зі сфери виробництва до сфери обігу, а тим самим транспортна діяльність виступає продовженням процесу виробництва в межах обігу і для цього процесу. Саме тому проблеми вдосконалення правового регулювання транспортної діяльності (в рамках транспортного законодавства) є актуальними на сучасному етапі розвитку держави.

До транспортного законодавства входять нормативних акти, які визначають основні правові, економічні та організаційні засади діяльності транспорту, правовий статус транспортних підприємств, їх взаємовідносини з клієнтурою і органами виконавчої влади, умови перевезення, порядок використання транспортних шляхів сполучення, організацію безпеки руху на транспорті.

До транспортного законодавства відносяться Цивільний, Господарський, Митний, Водний, Повітряний кодекси та кодекс Торговельного мореплавства; закони України ,“Про транспорт”, “Про залізничний транспорт”, “Про автомобільний транспорт”, “Про міський електричний транспорт”, “Про трубопровідний транспорт” та інші; постанови.

В даний час транспортна система України не в повній мірі готова до забезпечення перевезень у необхідних обсягах. Недостатній розвиток нормативно-правової бази та низький інвестиційний потенціал в умовах світової фінансової кризи та жорсткої конкуренції призводить до витіснення українських перевізників з міжнародних ринків транспортних послуг, знижує якість обслуговування вітчизняних підприємств і населення, створює реальну загрозу економічній безпеці держави.

Враховуючи великий транзитний потенціал нашої країни, на сьогодні найбільш актуальними питанням є розвиток спільної в контексті технічного та нормативно-правового забезпечення загальноєвропейської транспортної системи. Створення належних умов у державі та актуалізація національного законодавства у сфері транспорту дасть можливість конкретизувати потреби у розвитку інфраструктури, виявити “слабкі” місця, визначити пріоритетні завдання по кожному виду транспорту і, в подальшому, впровадити їх у життя. Сьогодні першочерговими завданнями є прискорений розвиток транспортної інфраструктури, створення відповідно до міжнародних стандартів національної мережі транспортних коридорів, її інтегрування в транспортні системи Європи та Азії, Балтійського і Чорноморського регіонів.

Потенційно, транспортна система країни здатна забезпечити стійке зростання транзитних перевезень. Проте, невідповідність показників транзитних перевезень в Україні міжнародним вимогам щодо швидкості, неперервності, цілості вантажів, тарифів і цін на послуги не забезпечує не тільки їх зростання, а й стабілізації в існуючих обсягах. Крім того, збільшення обсягів транзитних перевезень неможливе без розвитку транспортної мережі, що, в свою чергу, визначається інвестиціями в цю сферу.