Правила роботи з географічною картою

Працюючи біля шкільної дошки з географічною картою, стійте праворуч від неї і тримайте указку в правій руці.

Починайте показувати ріку, проводячи указкою від її витоку до устя ріки.

Показуючи моря, гори, озера, обводьте указкою межі гір і берегові лінії морів та озер.

Називайте місце розташування всіх об'єктів, які ви показуєте на карті. Наприклад, Ялта лежить на півдні України.

На контурних картах назви міст пишіть праворуч від умовного знака, назви рік - уздовж течії, назви морів, гір, озер - уздовж їх розташування.

Малювання на дошці доцільно тоді, коли вчитель малює в процесі розповіді, коли малюнок учителя підтверджує його думку. Це дає змогу учням чіткіше уявити предмет або явище, допомагає проаналізувати хід явища поступово, у динаміці.

Малюнок учителя розкриває зміст розповіді, ро­бить її зрозумілішою, цікавішою для учнів. Малюнки на дошці можна використати і для пояснення дослідів.

Малюнки вчителя повинні бути досить великих розмі­рів, простими (близькими до схем), зрозумілими для уч­нів. Важливою вимогою до цих малюнків є їхня естетич­ність, неохайні малюнки часто сприймаються неправильно.

Малюють на класній дошці звичайною і кольоровою крейдою. Кольорова крейда робить малюнок виразнішим, яскравішим, що підсилює Інтерес ї увагу учнів. Система­тичне і цілеспрямоване використання малюнка на дошці, особливо кольоровою крейдою, допомагає розвиткові у дітей бачити зміст малюнка, порівнювати й аналізувати явища природи.

Однією з важливих методичних вимог до педагогічного малюнка е те, що замальовування повинно супроводжуватись пояс­ненням, тобто слово і його графічний вираз повинні бути узгодженими. В цей час працює одночасно слухова і зоро­ва пам'ять учня, що дає змогу не тільки правильно зрозу­міти пояснення вчителя, а й глибше і міцніше закарбувати в пам'яті побачене і почуте.

Моделювання - система дій з побудови, перетворення та використання моделі, елементи і відношення якої подібні до елементів і відношень реального об'єкта чи системи (за Є.Кози­ною [3]).

Моделі можуть бути: матеріальними, із використанням предметів-замінників (модель екосистеми «ліс», пустелі, ле­генів людини тощо), та ідеальними - побудованими за допомо­гою схем, графіків, формул, символів (модель кругообігу води в природі, ланцюги живлення, руху повітря тощо).

Цікавим є метод моделювання маленькими чоловічками, що запозичений з ТРВЗ-технології та застосовується у навчанні природознавства під час знайомства з молекулярною будовою тіл. Сутність цього методу полягає в тому, що дитина має уяви­ти, що всі речовини, предмети, об'єкти, явища складаються з безлічі живих, мислячих, маленьких чоловічків. Так, чоловіч­ки твердих тіл стоять близько один до одного, тримаючись за руки. Чоловічки рідини не тримаються за руки та стоять трохи далі один До одного. Чоловічки газу перебувають у постійному русі та знаходяться далеко один від одного.

Різновидом моделювання є складання інтелектуальних карт - структурно-логічних схем змістовно-процесуальних аспектів вивчення певної теми, у якій у радіальній формі відбиваються зв'язки ключового поняття, що розташовується в центрі і з інши­ми поняттями цієї теми та складає з ними нерозривну єдність (визначення Н.Гавриш [2]).

Така карта дає можливість відобразити зв'язки та відноси­ни об'єкта, що вивчається, з іншими об'єктами. Створювати інте­лектуальні карти можна колективно під час вивчення нового матеріалу, або надавати можливість складати такі схеми на етапі систематизації та узагальнення знань у груповій або парній ро­боті.

Використання методу моделювання передбачає дотриман­ня послідовних етапів (за Є.Козиною):

1. підготовчий етап (визначення вчителем можливості, мети, часу та місця використання даного методу на уроці, приблизного ходу роботи та кінцевого результату);

2. основний етап:

• постановка мети та мотивація учнів;

• попередній аналіз навчального матеріалу;

- переклад текстової інформації на мову знаків на матері­альному або графічному рівні;

- застосування моделі у практичній діяльності;

3. підсумковий етап (співвіднесення результатів, отриманих у процесі моделювання, із реальністю) [3].