Практична робота 3 (4 год.)

Методика формування природничих уявлень і понять в учнів початкових класів

Мета: Розглянути зміст курсу природознавство як систему наукових понять, навчитись планувати роботу з формування понять, застосовувати різні методи та прийоми термінологічної роботи під час формування понять.

Обладнання: Програма та підручники, зразки тематичних і поурочних планів, методична література, календар.

Загальна інформація

Усі види знань засвоюються учнями початкових класів у формі конкретних фактів, уявлень, понять. Загальна логіка розвитку знань: від уявлень до понять та закономірностей.

Факти – це конкретні, одиничні відомості, їх фрагменти або події, явища, предмети, що сприймаються безпосередньо.

Уявлення – це форма наочно-образного знання, образ об’єкта за його відсутності.

Факти та уявлення належать до емпіричного рівня знань.

Усі уявлення у «Природознавстві» можна розділити на дві групи (А.В.Миронов):

• такі, що є доступними для безпосереднього сприймання (корисні копалини, ґрунт, рослини);

• такі, що недоступні для безпосереднього сприймання (істо­ричні факти, географічні уявлення).

За обсягом як уявлення, так і поняття можуть бути одиничними або загаль­ними.

Поняття – це узагальнена форма відображення у свідомості людини навколишньої дійсності (на рівні абстрактного мислення).

Поняття разом із розумінням причинно-наслідкових зв’язків та закономірностей відносять до теоретичного рівня знань.

У понятті як логічній категорії відображаються дві взаємо­пов’язані та взаємопротилежні сторони: зміст і обсяг. Зміст поняття – це сукупність ознак предметів, відображених у понятті.

За змістом поняття поділяються на такі групи (за Є.Козиною):

• філософські (простір, час);

• фізичні та хімічні (тіло, речовина, молекули, атоми);

• географічні (гідросфера, гори, рівнини, океани);

• фенологічні (погода, клімат, хмарність);

• астрономічні та уфологічні (Сонячна система, Всесвіт, зірка, комета);

• біологічні (рослина, корінь, стебло, лисиця);

• сільськогосподарські (овочі, фрукти, добрива, посів);

• екологічні (ланцюг живлення, екосистема, охорона при­роди);

• антропологічні (людина, нирка, скелет, вухо);

• соціальні:

• загальні (країна, місто, нація);

• правові (права, обов’язки, закон);

• національні (традиція, обряд, свято);

• наукові (наука, дослідження) .

За обсягом поняття поділяються на: одиничні, загальні і категорії (наприклад: ромашка – одиничне поняття, квітка – загальне, рослина – категорія).

На методологічному рівні формуються знання про способи вивчення природи (спостереження, експеримент, моделюван­ня) та прийоми навчальної діяльності (порівняння, класифіка­ція тощо).

Методика формування уявлень та понять

Як ми зазначали вище, поняття є більш високим рівнем знань (теоретичне знання), ніж уявлення (емпіричне знання).

У формуванні понять виділяють такі етапи:

Рис.1. Етапи формування понять

Для формування уявлення на шкільному уроці необхідно створити такі умови:

1. організація цілеспрямованого відчуття і сприймання оз­нак, властивостей об’єктів, їх зовнішніх зв’язків;

2. поєднання чуттєвої суті уявлення зі словесним визна­ченням;

3. організація усвідомлення змісту уявлення;

4. організація запам’ятовування чуттєво-наочного образу об’єкта чи групи об’єктів;

5. організація закріплення сформованого уявлення шляхом репродуктивного відтворення його змісту без наявності об’єкта;

6) організація застосування сформованого уявлення при розв’язанні задач за зразком у подібній та новій ситуаціях.

Поняття нерозривно пов’язані з мовою. Вони формуються за допомогою індуктивних або дедуктивних умовиводів.

Індуктивний умовивід – це спосіб міркування від частко­вих суджень до загального висновку. Наведемо приклад такого міркування:

У шпака тіло вкрите пір’ям; у сороки тіло вкрите пір’ям; у солов’я тіло вкрите пір’ям. Отже, тварина, тіло якої вкрите пір’ям, називається птахом.

Дедуктивний умовивід – це спосіб міркування від загаль­ного до конкретного. Наведемо приклад такого міркування:

Усі ранньоквітучі рослини мають коріння цибулинкою. Конвалія має корінь цибулинку, отже конвалія ранньоквітуча рослина.

Над поняттями можна здійснювати такі логічні операції (за методикою Т.Байбари):

узагальнення, що являє собою перехід від понять із меншим обсягом, але більшим змістом, до понять із більшим обсягом і меншим змістом. Воно здійснюється навколо встановлення родових зв’язків.

Рис. 2. Узагальнене поняття «липа»

обмеження понять – це дія, протилежна узагальненню, тоб­то перехід від роду до виду.

Рис. 3. Обмеження поняття «природа»

поділ поняття веде до розкриття його обсягу, зумовлює роз­поділ усіх об’єктів, які узагальнюються в ньому, на групи за певними істотними ознаками.

Рис. 4. Поділ поняття «рослини»

Шляхи розвитку понять (за Т.Байбарою):

1. виникнення нових;

2. розширення (за обсягом);

3. поглиблення (за змістом) (спробуйте на дошці за допомогою схеми поглибити поняття «ґрунт»).

На шкільних уроках із «Природознавства» необхідно ство­рити такі умови формування понять:

1) організація чуттєвого сприймання ознак, властивостей предметів або явищ, формування уявлень про них або актуалізація раніше сформованих;

1. організація розумової діяльності, спрямованої на виді­лення істотних ознак;

2. забезпечення узагальнення і словесного визначення суті поняття, позначення його відповідним терміном;

3. організація закріплення сформованого поняття шляхом репродуктивного відтворення його змісту;

б) організація застосування засвоєного поняття у подібних і нових ситуаціях.