Практична робота №16

Робота з графічними наочними посібниками.

Робота з планом та картою

План заняття

1. Види графічних наочних посібників та дидактичні вимоги до їх використання.

2. Методика роботи з планом картою. Вимоги до показу картою. Вимоги до показу карти.

3. Малювання і креслення схем. Моделювання.

Загальна інформація

Для вивчення багатьох об'єктів і явищ, недоступних для безпосереднього сприймання їх у натурі, вчитель використовує й графічні наочні посібники: картини, табли­ці, схеми, кольорові листівки, роздавальні картки тощо. демонстрування навчальних таблиць і картин, супровод­жувані поясненнями, допомагають створити в учнів образ­ні уявлення про предмети і явища навколишнього сере­довища.

Стінні картини і таблиці мають такі розміри, що зображене на них видно з останньої парти. Перед демон­струванням їх у класі вчитель повинен докладно ознайоми­тися з «Методичними вказівками», що додаються до ком­плекту таблиць або картин. В них зазначено, які методи і прийоми треба використати в роботі з кожною табли­цею або картиною, на які деталі звернути увагу учнів.

Роботу з стінними картинами або таблицями можна проводити на різних етапах уроку. Слід пам'ятати, що пасивне поверхневе розглядання картини або таблиці уч­нями не дасть позитивних наслідків ні в навчанні, ні у вихованні. Щоб підвищити активність роботи з таблицями, викликати емоції та інтерес, недоцільно відкривати їх заздалегідь. Під час бесіди або розповіді тільки в певний момент учитель відкриває картину й аналізує її.

Стінні кольорові картини і таблиці аналі­зуються здебільшого від загального до окремого. Наприк­лад, у процесі роботи з картиною «Осінь» учитель пропонує визначити, яку пору року зображено на картині, з'ясовує, за якими ознаками учні визначили це. Звертає увагу на суттєві зміни, що відбулися в неживій і живій природі: «Який колір неба?», «Які зміни відбулися в житті рослин?», «Куди відлітають журавлі?» тощо. Доцільно використовувати результати спостережень.

Робота з таблицями із застосуван­ням інших наочних посібників розкриває типові ознаки пір року, формує поняття сезонних змін, що відбуваються в природі, найпростіших природних взаємозв'язків.

Аналіз ландшафтних таблиць у 4 класі більш склад­ний. Наприклад, аналізуючи таблицю «Пустиня», з'ясо­вуються не тільки особливості цієї зони, рослинний і тваринний світ_, а й розкриваються причинно-наслідкові зв'язки: чому в пустині бідна рослинність? чому в пустині немає великих дерев? як пристосовані рослини до життя в пустині? які тварини зображені на таблиці? яке при­стосування до життя в пустині вони мають? яка тварина є основною в пустині? чому?

Докладний аналіз таблиці можна поєднувати з вико­ристанням таблиць, на яких великим планом зображені ті об'єкти, на суттєві ознаки яких треба звернути увагу. Вивчення певних фактів на цих таблицях також поєднуєть­ся з розкриттям причинно-наслідкових зв'язків. Для цього перед учнями ставлять проблемні завдання і пізнавальні запитання: як верблюд пристосований до життя в умовах пустині? чому його називають «кораблем пустині?»

Таблиці використовують і для закріплений знань. Для цього ставлять узагальнюючі запитання, які допомагають синтезувати набуті знання. Учитель пропонує, наприклад, розповісти, як живуть люди на Крайній Півночі, як присто­сувалися до умов тундри рослини і тварини та ін. Розповідь ілюструють стінними таблицями. Закріплення матеріалу з використанням таблиць допомагає відновити в пам'яті уявлення про предмети і явища реального світу.

Під час перевірки домашнього завдання треба обов'яз­ково використовувати і стінні таблиці. Це змушує працю­вати не тільки механічну пам'ять, а й інші її види, що допомагає розвивати логічне мислення, мову, закріплюва­ти в пам'яті виучуване. Процеси запам'ятовування знань тільки тоді цінні й важливі, коли учні добре уявляють і розуміють навчальний матеріал.

Інші таблиці допомагають докладніше ознайомитися з окремими об'єктами (рослинами, тваринами), зображени­ми на фоні того середовища, яке властиве для їхнього життя.

Формуванню реального уяв­лення про величину, зовнішній вигляд виучуваного об'єкта або його окремих частин допомагає демонстрування поряд з таблицями натуральних об'єктів - чучел, колекцій, гер­баріїв, живих рослин або їх частин та ін. Наочний матеріал невеликих розмірів під час пояснення вчитель демонструє, обходячи клас, або роздає учням, якщо він є в достатній кількості. Однак під час бесіди не можна передавати для огляду окремі предмети, бо, розглядаючи їх, учні втра­чають увагу до пояснення.

У процесі роботи з таблицями, на яких зображені маловідомі дітям предмети або явища, застосовується розповідь учителя. Проте для активізації пізнавальної діяльності дітей обов'язковими є проблемні (пізнавальні) запитання. демонструючи таблиці, на яких зображе­но різні об'єкти, застосовують порівняння, щоб виявити характерні ознаки предметів або явищ, зробити відповід­ні висновки.

Самостійно учні можуть розглядати таблиці тоді, коли вони вже мають досвід аналізу їх під керівництвом учите­ля, вміють виділяти головне і розповідати про нього за наперед складеним і записаним на дошці планом або від­повідати на поставлені вчителем запитання.

Разом з стінними таблицями вчитель може використо­вувати роздавальні картки, листівки або кольорові ілюст­рації з книжок і журналів. Головна мета - вони забезпечують індивідуальну роботу учнів, допомагають конкретизації природничих уявлень і понять, виробленню довільної уваги, мислення і естетичних смаків, підвищують ефективність уроку.

Методика використання роздавальних карток, листівок тощо може бути різною. У процесі вивчення нового мате­ріалу спочатку можна проводити бесіду або розповідь з використанням стінних таблиць, а потім для закріплення нового матеріалу і конкретизації знань дати індивідуаль­ні завдання з використанням листівок або роздавальних карток.

Іноді робота з картками та листівками, особливо при вивченні природних зон, передує роботі з стінними табли­цями. Працюючи з картками і листівками, учні готуються до розкриття змісту таблиці або картини, виявляють причинно-наслідкові зв'язки між предметами та явищами.

Картки і листівки можна використати для фронтальної роботи з класом, самостійних занять учнів, для проведення ущільненого опитування, письмових контрольних робіт та ігор. Таке саме призначення можуть мати уважно підібра­ні кольорові ілюстрації з книжок та журналів.

Робота з картографічними посібниками та глобусом у мето­диці викладання природознавства належить до методу вправ.

Цей вид роботи є одним із найбільш складних для молодших школярів, оскільки передбачає сформованість абстрактних уявлень та уміння переводити трьохвимірне зображення на площину.

У початковій школі використовуються такі види мап, адап­тованих для дітей молодшого шкільного віку: «Фізична мапа півкуль», «Фізична карта України», «Фізична карта... області» (краєзнавча).

У початковій школі використовуються настінні карти, кар­ти у підручниках та атласах. За програмою, робота із картогра­фічними посібниками впроваджується у 4 класі, хоча пропе­девтично діти знайомляться з картою та глобусом раніше: при вивченні тем «Моя країна - Україна», «Водойми України», «Пори року», «День і ніч» тощо.

Навчальна робота у школі спрямована на розв'язання таких завдань (Н.Куразов):

1. навчити дітей розуміти мапу;

2. навчити вільно орієнтуватися за мапою;

3. навчити дітей читати мапу.

Рішення цих завдань передбачає здійснення роботи за та­кими етапами (за Л.Мільчаковим):

1. підготовка до сприйняття топографічного матеріалу, починаючи з 1 класу (вимірювання відстаней, орієнтування у просторі, фіксувати тривимірні об'єкти на площині тощо);

2. уведення понять «обрій», «лінія обрію», «сторони обрію»;

3. орієнтування на місцевості за ознаками природи, Сонцям та компасом;

4. креслення планів різних предметів, приміщень;

5. уведення поняття «масштаб»;

6. зображення напрямків та предметів на кресленні;

7. ознайомлення із планом місцевості;

8. виявлення відмінностей плану від мапи (табл.1)_;

Таблиця 1

Порівняння плану та мапи

Наз­ва	Основні властивості
	Креслен­ня	Зменшен­ий відстані	Позначення предметів	Визна­чення сторін обрію	Визначення відстані
План	Невелика ділянка місцевості	У сотні, тисячі разів (крупний масштаб)	Особливі умовні позначки	За стрілкою «північ - південь»	Точне
Карта	Великі простори	У сотні, тисячі, мільйони разів (дрібний масштаб)	Загальноприйняті умовні позначки	За нанесеними лініями (паралелі, медіани)	Менш точне

9. вивчення особливостей мапи (масштаб, паралелі та ме­діани);

10. робота з фізичною картою України (її читання, знаход­ження основних об'єктів та населених пунктів). Основні пра­вила показу об'єктів:

• показувати об'єкти за допомогою указки, стоячи облич­чям до вікна та не затуляючи мапу;

• річки показувати від витоку до гирла, гори - від хребта, міста - указівкою на місце та підкресленням назви;

• моря, океани, великі території, басейни річок, межі дер­жави обводять замкненою лінією;

11. вивчення мапи півкуль, своєї місцевості;

12. робота із глобусом - моделлю Землі:

• знаходження низин та височин, гір, морів, океанів;

• паралельна робота з мапою.

Можливий і зворотній принцип роботи з картографічни­ми посібниками: від знайомства із глобусом до складання планів.

Під час роботи молодших школярів із контурною мапою необхідно їх навчити знаходити потрібні об'єкти, підписува­ти відповідні назви, наносити форми рельєфу, умовні познач­ки корисних копалин свого краю. При цьому необхідно врахо­вувати, що:

• підписи виконуються дрібно, чітко, красиво;

• підписи річок розташовуються паралельно напрямку (як і гірських хребтів, витягнутих заток, морів);

• надписи міст (островів, озер) завжди ідуть упродовж па­ралелей;

• виконуються правила використання кольорів, прийня­тих на відповідних типах мапи [3].

Важливо навчити учнів правильно показувати геогра­фічні об'єкти на карті. При цьому треба вимагати дотримуватися таких правил: а) учень повинен стояти біля карти так, щоб не заступати її собою; б) показувати на карті обов'язково треба указкою (довжина указки не менше 50 і не більше 75 см), в) показувати географічні об'єкти треба точно, причому показувати не напис, а місцерозташування об'єкта, обводячи указкою берегову лінію озер, морів, межі гір та ін.; г) річки обов'язково показувати в напрямку від витоку до гирла; д) показуючи на карті певний об'єкт, учень розповідає про нього.

На картах для початкових класів дається лінійний масштаб, який записується так: 1см - 50км, 1см - 100км.