Практична робота №8

Словесні методи організації процесу навчання у методиці природознавства План заняття

1. Використання розповіді як методу навчання:

- структура змісту розповіді;

- педагогічне керування пізнавальною діяльністю учнів у процесі розповіді;

- види розповіді за змістом;

- види розповіді за рівнем пізнавальної самостійності учнів.

2. Бесіда та її види:

- суть бесіди та вимоги до постановки запитань;

- види запитань у бесіді;

- види бесіди за рівнем пізнавальної самостійності учнів.

Загальна інформація

Під час використання словесних методів у процесі навчання джерелом знань виступає слово. Усі словесні методи навчання можна розподілити на монологічні (розповідь, робота з текстами книг) та діалогічні (бесіда, полілог).

Розповідь є способом організації взаємопов’язаної діяльності учителя і учнів, в якій учитель виконує функції джерела навчального змісту й суб’єкта керування навчально-пізнавальною діяльністю учнів (за Т. Байбарою).

У структурі розповіді можна виділити три частини:

1. Вступна (створення проблемної ситуації − зав'язки).

2. Основна (розкриття основного змісту − кульмінація).

3. Заключна (розв'язання проблеми − розв'язка).

До використання методу розповіді висуваються певні вимоги:

• тривалість 5-7 хвилин у 1-2 класах, 7-15 хвилин − у 3-4 класах;

• науковість та доступність;

• виховний характер;

• емоційність викладання.

Види розповіді за характером викладення основного матеріалу:

• Розповідь-опис будується на змісті, який містить інфор­мацію про зовнішній вигляд конкретного предмета, явища або групи предметів й передбачає формування уявлень.

• Розповідь-оповідання являє собою повідомлення відомос­тей від особи очевидця.

• Розповідь-пояснення будується на матеріалі, який міс­тить теоретичні положення про суть предметів і явищ, внут­рішні взаємозв'язки й залежності між ними.

• Розповідь-міркування - послідовний розвиток положень та доказів, що приводять до висновків.

Види розповіді за рівнем пізнавальної самостійності учнів:

• Репродуктивна розповідь організовує сприймання та ус­відомлення учнями готової емпіричної або теоретичної інфор­мації.

• Проблемний виклад передбачає створення проблемної си­туації, формулювання проблеми та її розв'язання вчителем.

Очевидно, що проблемним викладом можуть бути тільки розповідь-пояснення або розповідь міркування.

Бесіда є діалогом між учителем і учнем, який органі­зується за допомогою ретельно продуманої системи запитань, що підводять учнів до засвоєння нового матеріалу.

У ході застосування методу бесіди використовуються такі прийоми: постановка запитань, обговорення відповідей ті думок учнів, коригування відповідей учнів, формулювання висновків. Вимоги до постановки запитань:

• питання мають бути логічно пов'язаними між собою (індук­тивно або дедуктивно);

• питання мають бути конкретними;

- бажано уникати альтернативних запитань;

• запитання не повинні бути подвійними чи потрійними;

• не можна у запитання включати невідомі терміни, склад­нопідрядні речення;

• додаткові запитання не повинні бути такими, що підказу­ють, а тим паче - невизначеними;

• запитання ставляться перед усім класом, а для відповіді викликається один учень;

• запитання мають бути індивідуалізованими.

Етапи підготовки до бесіди (за Є.Козиною):

1. чітке визначення теми та мети бесіди;

2. складання її плану;

3. формулювання основних та допоміжних питань;

4. підбір наочних посібників (за необхідності) [24].

У репродуктивній бесіді використовуються питання на відтворення інформації (репродуктивно-мнемічні) або на сти­мулювання процесу пізнання (репродуктивно-пізнавальні).

Мета репродуктивно-мнемічних запитань полягає у закрі­пленні, повторенні, перевірці набутих учнями знань («Які ко­рисні копалини видобуваються в нашій місцевості?», «Скільки планет у Сонячній системі?» тощо) .

Репродуктивно-пізнавальні запитання використовують, як правило, у процесі спостережень для організації та спрямуван­ня процесу пізнання ( «Погляньте і скажіть, на яких деревах уже пожовтіло листя?»).

Евристична бесіда складається із продуктивно-пізнавальних запитань. Як правило, в евристичній бесіді ставиться про­блемне запитання (таке, що містить протиріччя між знанням та незнанням учнів), а потім підпроблемні − такі, що призво­дять учня до розв'язання проблеми.

Наприклад,

Проблема: «Від чого і як виникають бурульки?».

Підпроблеми: «Чому сніг на даху тане?» (температура стіни, що повернена до сонця, вище 0).

«Чому крапля, що нависла на карнизі, замерзає?» (темпе­ратура повітря нижче 0).

Розв'язання проблеми: сніг на даху тане, тому, що дах теп­лий, а крапля, що падає, попадає в морозне повітря та замерзає.