2.4 Програма і методика проведення досліджень.

Відповідно до поставленого завдання протягом 2010-2011 рр. були проведені досліди в польових та лабораторних умовах. Експериментальні дослідження проводились шляхом закладання польових дослідів на полях Інституту рису НААНУ у зоні дії Краснознам’янської зрошувальної системи. Польові досліди було закладено в чотириразовій повторності методом розщеплених ділянок. Посівна площа ділянок 41,8 м², облікова – 27,0 м². Агротехніка проведення експерименту відповідала рекомендаціям Інституту рису НААНУ [133, 157], агротехнічні заходи і рівень механізації в досліді – типові для рисосіючих господарств півдня України.

Для виконання поставленої задачі були проведені такі польові досліди.

Дослід 1. Вплив фракційного складу насіння рису на його якість і польову схожість. Проводився протягом 2010-2011 рр.

Схема досліду:

1. Контроль (не розділене на фракції насіння)

2. діаметр решіт < 2,2 мм.

3. діаметр решіт 2,0-2,2 мм.

4. діаметр решіт >2,0 мм.

Сорти рису – Агат, Віконт, Онтаріо, Преміум, Престиж, Серпневий

Попередник – рис.

Дослід 2. Вплив сучасних регуляторів росту рослин на польову схожість та якість насіння рису.

Схема досліду:

Контроль

1. Сизам (0,25 кг/га – передпосівна обробка насіння)

2. Сизам (0,33 кг/га – обробка в фазу кущення)

3. Сизам (0,58 кг/га – передпосівна обробка насіння + обробка в фазу кущення)

4. Регаліс (0,1 кг/га – обробка в фазу кущення)

5. Регаліс (0,1 кг/га – обробка в фазу трубкування)

6. Регаліс (0,2 кг/га – обробка в фазу кущення)

7. Регаліс (0,2 кг/га – обробка в фазу трубкування)

8. Регаліс (0,3 кг/га – обробка в фазу кущення)

9. Регаліс (0,3 кг/га – обробка в фазу трубкування)

Сорти рису – Україна-96, Преміум, Серпневий, Престиж

Попередник – рис.

Дослід 3. Вплив строків і способів збирання на польову схожість насіння.

Схема досліду:

а. Роздільне збирання

б. Пряме комбайнування

5 строків збирання

Сорти рису – Престиж, Преміум.

Попередник – рис.

Розділ 3 вплив фракційного складу насіння рису на його польову схожість

Вікова практика землеробства встановила, що дрібне, щупле, погано сформоване насіння не здатне утворити рослини з високою життєздатністю і продуктивністю. Тому для посіву завжди рекомендується велике насіння.[] Причому питання про вплив крупності насіння на урожай для багатьох практиків і дослідників здається повністю вирішеним. Вважають, що чим крупніше насіння, тим воно краще, тим вищим буде врожай. У загальній формі в принципі це положення вірне, але численні експериментальні дані показують, що виключення з правил бувають настільки часто, що агроному потрібно завжди мати їх на увазі.

А. М. Шкуро (1995),який займався дослідженням посівних якостей насіння рису різноманітних фракцій, віддає перевагу насінню крупних розмірів. За його даними таке насіння забезпечує найбільш дружні сходи і формують більш продуктивні агроценози. Автор категорично проти використання насіння середніх та мілких розмірів на насінницьких посівах. На його думку , насіння цих фракцій має менший запас поживних речовин , який в порівнянні з крупним насінням витрачається швидше.

Проростки рису, отримані з насіння середньої та особливо мілкої фракції, як правило слабкі, більше піддаються грибковим та бактеріальним захворюванням і як наслідок формують малопродуктивні сильно зріджені рослини в процесі їх вегетації. Однак, настільки різкі відмінності між різними фракціями насіння рису які мали місце в дослідах А.М. Шкуро (1995) не завжди підтверджуються на практиці. Так, в дослідах А. Ю. Шантиза проведених з різними сортами рису,насіння середньої і крупної фракцій по своїх посівних якостях і урожайними властивостями розрізнялись порівняно мало. На думку автора, відмінності посівних якостей насіння різних фракцій обумовлені не тільки їх крупністю, а перш за все розмірами їх зародків, де зосереджені амінокислоти, аміди, цукри, ліпіди, нуклеотиди й інші запасні поживні речовини, які необхідні їм в початковий період проростання насіння.

Д. З. Долев (1995) на основі численних лабораторних експериментів встановив більш високу енергію проростання у насіння крупних розмірів в порівнянні з середньою і особливо мілкою фракцією. Як показують результати його досліджень, залежність продуктивності рису від фракційного складу насіння багато в чому залежить від висіває мого сорту.

І.Г. Строна (1966), підсумовуючи підсумки досліджень різних авторів з даного питання,рекомендує розрізняти два поняття – крупність насіння та маса 1000 насінин. Ці поняття, вказує він, тісно пов’язані між собою, але мають суттєві відмінності, які потрібно чітко уявляти, адже вони визначають різні властивості насіння. Не оскаржуючи результати досліджень авторів І. Г. Строна погоджується з тим, що не всяке крупне насіння є найкращим. Часто, вказує він, дуже крупне насіння буває навіть неповноцінним в генеративному відношенні, з крихкою анатомічною структурою, з порушеним співвідношенням між зародком та ендоспермом. Більшість розбіжностей наявних у дослідників автор пов'язує з відсутністю єдиного методологічного підходу до фракціонування насіння. І.Г. Строна не заперечує перевагу крупного насіння над середнім та мілким. Дійсно, вказує він, крупне насіння здатне давати більш потужну рослину аніж мілке, тобто воно має більш високий потенціал продуктивності. Але для нормального розвитку такої потужної рослини потрібно більше вологи та поживних речовин, що можливо тільки при більшій площі живлення. Однак при цьому врожай з одиниці площі буде таким самим як і від насіння середнього розміру, але висіяного з більшою нормою висіву. Нажаль, відмічає він, багато дослідників стали приписувати крупності насіння чудодійні властивості, і тому зовсім мало працюють у напрямку розробки оптимальних норм висіву для насіння різної крупності.