Розділ 1

(Огляд літератури)

1.1 Біологічна характеристика й агрономічне значення показників якості насіння та їхня залежність від умов вирощування.

Будь-який сорт найбільш ефективно виявляє свої отримані у спадок врожайні властивості тільки у тому випадку, якщо для посіву буде використано високоякісне насіння відповідно до встановленої норми. Для вираження сукупності усіх ознак і властивостей, що характеризують придатність насіння для посіву використовують показники якості. Найбільш повно якість сортового насіння може бути охарактеризована урожайними властивостями сорту, однак, скористатися цим показником у повсякденній практичній роботі досить важко. Тому на практиці прийнято оцінювати насіння по його посівним і сортовим властивостям.

Показники посівних якостей. По рівню цих показників насіння поділяють на 1, 2 и 3 категорію. При оцінці посівних властивостей насіння перш за все звертають увагу на його однорідність по різних показниках. Така необхідність диктується високомеханізованою технологією вирощування культур і високими вимогами до якості насіння.

Однорідність партії насіння в цілому розуміється як відсутність або допустима мінімальна наявність у посівному матеріалі сторонніх домішок. Кількісно однорідність насіннєвої партії виражають чистотою – вмістом насіння основної культури у взятому для аналізу зразку і вмістом на 1 кг насіння інших рослин, в тому числі бур’янів. Потрібний рівень чистоти досягається перш за все високою культурою землеробства при вирощуванні насіння, а також його очисткою і сортуванням.

Сторонні домішки – це лише одна складова частина всього відходу, друга – бите і недорозвинене насіння основної культури. До останнього відноситься насіння з малою товщиною, обмеженою ДСТУ. Воно відрізняється низькими урожайними властивостями і тому повністю видаляється з насіннєвої партії. Кількісним вираженням однорідності насіння основної культури є відсортованість – вміст нормальних за розмірами зерен в аналізованій наважці.

Однорідність нормального за розмірами насіння виражають показником вирівняності – вмістом близьких за розмірами двох переважаючих фракцій насіння ( в процентах по вазі ). Для підвищення врожаю і покращення його якості виділення переважаючих фракцій має менше значення аніж виділення сторонніх домішок і недорозвиненого насіння основної культури.

Важливою умовою біологічної повноцінності насіння є ступінь його зрілості під час збирання і післязбирального обробітку, що характеризується вологістю, питомою вагою насіння і його здатністю до проростання.

Вологість – вміст вологи в наважці насіння з домішками ( у процентах ) – впливає на багато показників якості насіння. При цьому мають значення природа вологи і її кількість. Вологість насіння при зберіганні не лишається постійною. Вона може коливатися в залежності від відносної вологості навколишнього середовища і температури, а також хімічного складу насіння і деяких інших чинників в доволі широких масштабах. Якщо вологість не піднімається вище 14%, то коливання її не позначаються негативно на якості насіння.

Підвищення вторинної вологості може також відбутися в зерні з засмічених масивів при прямому комбайнуванні, якщо не зробити очистку зерна одразу після його обмолоту. Відділення від насіннєвого зерна домішок з високою вологістю одразу після доставки його на тік повинно стати обов'язковим правилом для кожного господарства.

Питома вага насіння виражається відношенням його ваги до ваги води, взятої в об’ємі насіння. По мірі дозрівання і підсихання у зерен з високим вмістом крохмалю і білка питома вага зазвичай підвищується, одночасно покращуються врожайні і деякі посівні якості. Цей показник не нормується ДСТУ і не визначається в насіннєвих інспекціях. В необхідних випадках його визначають безпосередньо в господарствах, так як з його допомогою можливо вирішити ряд практичних питань: звільнитися від важковідокремлюваних і особливо шкідливих домішок, відібрати найкращу частину врожаю для посіву, відсортовуючи насіння по питомій вазі на відповідних сортувальних машинах.

Найважливішою властивістю яка характеризує біологічну повноцінність насіння, є здатність до проростання. Вона визначає головний елемент структури врожаю – число рослин на одиниці площі і є вирішальною умовою реалізації потенціалу сорту. Існує ціла система показників для характеристики цієї якості насіння. Потенційною здатністю до проростання володіє усе живе насіння. Таку не обмежену строком здатність виражають показником який називається життєздатність ( процент живого насіння яке здатне проростати як у даний час так і знаходитись у стані спокою ). Життєздатність не повною мірою і не точно характеризує якість насіння. Саме тому її визначають в насіннєвих інспекціях як основний показник тільки тоді, коли інші, більш надійні, визначити не можливо ( наприклад, схожість неможна визначити одразу після збирання насіння в силу їх біологічних властивостей ) або як допоміжний для встановлення причин низьких значень інших показників ( енергії проростання, схожості ).

На практиці важливо знати, за який термін проросте все насіння. Тривалість періоду проростання повинна бути гранично короткою. Це необхідно для ефективного використання рослиною зовнішнього середовищ, підсилення конкурентоздатності в придушенні бур’янів, послаблення внутрішньовидової конкуренції, підвищення віддачі від прийомів догляду за посівами та більш повної реалізації потенціалу сорту. Саме тому на практиці вирішальне значення має обмежена строком здатність насіння до проростання. В якості конкретних показників використовують процент нормально пророслого насіння: за першу половину проростання – енергія проростання , за встановлений термін – схожість.

Енергія проростання вказує на можливість скорочення періоду від посіву до сходів при створенні оптимальних умов для проростання насіння безпосередньо в полі і пов'язане з цим підвищення врожаю. Насіння, у якого схожість близька за величиною до енергії проростання і відповідає нормам стандарту, найбільш повно здатні реалізувати потенціал сорту.

В полі здатність насіння до проростання залежить не лише від якості насіння, але й від умов зовнішнього середовища: вологості ґрунту, температури, засоленості, вмісту в ній токсинів, глибина заробки насіння і т.д. Польову схожість насіння характеризують процентом нормальних сходів від числа висіяного насіння. Вирішальне значення в підвищенні польової схожості має рівень агротехніки, створення сприятливих умов в посівному шарі.

Для того щоб підготувати високоякісне насіння, його необхідно правильно виростити, потім зберегти високі якості посівного матеріалу під час збирання , зуміти виділити з нього найкращу частину при післязбиральної обробки, передбачити заходи по охороні від псування і захисту від хвороб і шкідників аж до появи сходів.

Високоякісне насіння – найважливіший елемент технологічного процесу вирощування високих врожаїв. Агротехніка посіву, крім високого загального рівня, необхідного для вирощування здорових, високопродуктивних, крупнозерних рослин, включає спеціалізовані заходи щодо підтриманню сортової чистоти і зберіганню посівних якостей і врожайних властивостей насіння. При цьому враховуються біологічні особливості сорту[6].