Розділ 2 умови, матеріал і методика проведення досліджень

2.1 Ґрунтово-кліматичні умови.

Клімат. Зона рисосіяння, яка розміщена на півдні України, характеризується помірно-континентальним, посушливим кліматом з достатньою кількістю сонячного світла та тепла для нормального росту і розвитку рослин рису. Рисосійні господарства регіону розташовані на базі Краснознам'янського зрошуваного масиву, магістральний канал якого бере початок на 61-му кілометрі Північно-Кримського каналу. Землі Інституту рису НААНУ знаходяться в 15-кілометровій приморській зоні. Значний вплив на клімат має Чорне море, утворюючи таким чином особливий мікроклімат. Упродовж вегетаційного періоду, як правило, переважають високі температури і низька відносна вологість повітря.

За багаторічними даними середньорічна температура повітря складає +10С. Найхолодніший місяць – січень з середньомісячною температурою повітря від -4 до -2С, найтепліший – липень з середньомісячною температурою повітря від +21 до +23С. Абсолютний річний максимум температури повітря досягає +38С, абсолютний мінімум – 29С. В окремі періоди влітку температура повітря досягає +38...+40С, а на поверхні ґрунту – +60…+61С. Кількість днів з температурою вище 10С – 187, за цей період сума середньодобових температур повітря становить від 2950 до 3500С, а вище 15С – 137 днів з сумою середньодобових температур повітря відповідно 2300–2800С [26, 63] [162-168]

Для отримання високих і стабільних урожаїв рису на Україні, велике значення мають сприятливі агрокліматичні умови протягом усього вегетаційного періоду, який закінчується при накопичені рослинами відповідної кількості ФАР, яка в свою чергу залежить від групи стиглості сорту. Від посіву до воскової стиглості, для ранньостиглих сортів сума ФАР становить 1300 мдж/м², а для пізньостиглих сортів вона становить 1425-1466 мдж/м² [169]. Коливання температурного режиму особливо в період викидання волоті та цвітіння рису призводять до збільшення пустозерності і зменшення продуктивності. Сорти рису здатні формувати максимальну урожайність тільки в тому випадку, коли міжфазні періоди рослин будуть проходити за сприятливих погодних умов [4; 6; 27; 139; 144]

На ріст і розвиток рослин рису суттєво впливають температура повітря, ґрунту та води. Так, в умовах півдня України мінімальні середньодобові температури повинні становити: проростання, сходи – 13-16^о, кущіння – 16-18^о, викидання волоті, цвітіння 18-21^о, молочна стиглість 15-19^о, воскова 12-15^о. При таких температурах тривалість проростання становить 8-12 діб, сходи 30-37 діб, кущіння 20-28 діб, дозрівання триває 35-45 діб, а загальна тривалість вегетаційного періоду становить 105-125 діб. При зміні температур нижче вказаних, тривалість фаз різко збільшується і, навпаки, при високих температурах тривалість фаз зменшується, а вегетаційний період в значній мірі скорочується. [24; 25; 44; 49; 149]

Весна коротка за рахунок різкого підвищення температури повітря. Стійкий перехід середньодобової температури повітря через 0°С наступає в першій декаді березня. Перехід середньодобової температури повітря через 5°С спостерігається в кінці третьої декади березня. Останні весняні заморозки спостерігаються в першій декаді квітня. Посів рису розпочинається з третьої декади квітня, коли середня добова температура переходить через 10°С. Перехід середньодобової температури повітря через 15°С відмічено в першій декаді травня. У весняний період випадає незначна кількість опадів.

Літо дуже жарке, посушливе, температура повітря в деякі періоди досягає 38-40°С. В літній період випадає дуже мала кількість опадів, відносна вологість повітря в літній період різко падає. В період дозрівання зерна рису спостерігаються вітри, які негативно впливають на високорослі сорти, спостерігається вилягання посівів рису. Тому при таких погодних умовах потрібно чітко дотримуватися рекомендованих доз внесення добрив та впровадження у виробництво низькорослих сортів рису. Кількість суховійних днів коливається від 15 до 20. Поява суховіїв пов’язана із східними та північно-східними вітрами. Швидкість вітру може перевищувати 15 м/хв.

Восени, у третій декаді вересня настає перехід середньодобової температури повітря через 15°С, літо поступово закінчується. Початок осіннього сезону характеризується збільшенням хмарності та кількості днів з опадами, За багаторічними даними перші осінні заморозки на півдні України настають в третій декаді жовтня.

Зима півдня України коротка, м’яка малосніжна з тривалими і сильними відлигами. Висота снігового покриву в зимній період не перевищує 5 см. За зимовий період грунт промерзає на глибину 25-30 см. Середньомісячна температура повітря найхолоднішого місяця – січня становить мінус 3,3°С.

Ґрунтовий покрив, де були розміщені досліди, представлений темно-каштановими вторинно осолонцьованими ґрунтами. Ґрунт має добре розвинений гумусовий профіль. Кипіння від НСl спостерігається з глибини 70 см. За механічним складом ґрунти відносяться до піщано-середньосуглинкових з переважанням в орному шарі фракцій піску і значним відсотком крупного пилу та мулу. Крупного пилу міститься 30,0, а мулу – 21,74% (табл.1). [26, 64, 160]

Таблиця 1

Гранулометричний склад ґрунту, %

Шар ґрунту, см	Розмір фракцій, мм
	0,25	0,25-0,05	0,05-0,01	0,01-0,005	0,005-0,001	0,001	<0,01
0-20	12,45	22,14	30,00	6,44	7,22	21,74	35,41
20-40	12,78	21,96	26,59	5,86	7,87	24,92	38,66

Щільність ґрунту становить 1,43 г/см³. Найменша вологоємність (НВ) – 19,6% від маси абсолютно-сухого ґрунту, а вологість в'янення (ВВ) – 7,6%. У шарі ґрунту 0-20 см міститься 2,06% гумусу, 6,60-7,05 мг рухомого фосфору і 43,0-46,3 мг/100 г ґрунту обмінного калію. Вбирна здатність гумусованого профілю ґрунту невелика і дорівнює 16,46-19,52 мг-екв. У складі увібраних основ на частку магнію припадає 25,0%, натрію – 2,4-3,4%, що й зумовило осолонцювання ґрунтів. Реакція ґрунтового розчину орного шару нейтральна (рН 6,8) Випаровуваність для даної зони становить 900-1000 мм у рік. Гідротермічний коефіцієнт району дорівнює 0,42-0,60.