Проектування технологій формування виконавчих дій вд

Даний етап проектування переслідує мета формування умінь і навиків по вивчених процесах, об'єктах. Головна закономірність процесу засвоєння дійсності в тому, що пізнавальна діяльність і введенні у неї знання здобувають розумову форму, стають узагальненими не відразу, а по черзі, пройшовши через ряд етапів. Якщо викладач будує процес навчання з урахуванням їх послідовності, він істотно підвищує можливість досягнення мети всіма навчаними.

У теоретичному навчанні, як і в практичному, формування діяльності здійснюється поетапно. При цьому кожен з даних етапів має свою мету, для реалізації якої існують певні способи навчання.

Одним з головних способів виконання дій в рамках теоретичного навчання є вирішення завдань. На кожному з етапів засвоєння завдання виконують багатообразні функції.

До всіх завдань і завдань пред'являється ряд вимог. Перше з них – це розрахунок тільки на нову діяльність, оскільки всі інші дії були засвоєні раніше. Друге – це відповідність завдань етапу засвоєння, тобто в умові завдань повинні знайти відображення мета і її характеристики.

Вирішення завдань має важливе значення при вивченні технічних дисциплін:

- завдання дозволяють конкретизувати знання учнів, допомагають побачити застосування загальних законів і закономірностей на практиці;

- вирішення завдань сприяє глибшому і міцнішому освоєнню законів, закономірностей, розвиває логічне мислення, проводить навики самостійної роботи, підвищує інтерес до предмету;

- при вирішенні завдань здобувається ряд додаткових навиків (запис умови, аналіз фізичного змісту, використання довідкової літератури, застосування систем одиниць СВ і таке інше);

- завдання є найдоцільнішою формою побудови учбового матеріалу.

Вибір технологій формування виконавчих дій при вивченні теми «Індивідуальні контактори» приведена в таблиці 2.6., яка знаходиться в додатку А.

Проектування технологій формування контрольних дій

Проектування системи контролю є одним з важливих видів діяльності викладача. Контроль дає можливість визначити, наскільки чітко досягнута мета навчання, які недоліки процесу навчання і що слід зробити, щоб застосувати нові технології навчання.

Діяльність по контролю можна розділити на наступні види: контрольно-проектувальну діяльність, тобто діяльність по створенню (розробці) технології контролю по учбовій дисципліні, її розділу і темі, при цьому контроль повинен забезпечувати діагностику ступеня досягнення їх цілей; контрольно-виконавчу діяльність, тобто діяльність по організації і здійсненню контролю; контрольно-аналітичну діяльність, тобто діяльність по аналізу і оцінці результатів учбового процесу і його корекції.

Діяльність викладача по розробці системи контролю включає ряд етапів.

Перший етап – аналіз мети навчання. На даному етапі надзвичайно важливо проаналізувати мету кожного з рівнів засвоєння, для того, щоб здійснювати у відповідній послідовності і контроль формування умінь.

Другий етап – вибір видів контролю. На даному етапі надзвичайно важливо охопити всі етапи навчання. В цьому випадку необхідно таким чином побудувати систему контролю і продумати способи контролю, щоб викладач чітко отримав відповідь на питання:

-чи виконує учень ту дію, яка винен?

-Чи правильно його виконує?

-Чи відповідає форма дії даному етапу його засвоєння?

-Чи формує дію з належною мірою узагальнення, засвоєння?

Третій етап – вибір способів контролю. Для даного етапу слід чітко виконувати вимоги до організації контролю:

- на перших етапах процесу навчання контроль повинен бути поступовим;

- на початку матеріальної (матеріалізованою) дії і зовні мовного етапу, зовнішній контроль повинен бути систематичним: за кожним виконуваним завданням;

- в кінці цих етапів, а також на наступних етапах зовнішній контроль повинен бути епізодичним: на вимогу учня або за наявності у нього систематичних помилок.

Четвертий етап – вибирання засобів контролю, який включає підготовку контрольних питань по темі, яка вивчається. Підготовка контрольних питань проводиться виходячи з логико-семантичної| структури учбового матеріалу. Поняття, які відображені в логико-семантичної| структурі будуть об'єктами контролю, оскільки носять вузловий характер і складають основу інформації використовуючи текст учбового викладу, конспект підбирається з ряду ключових слів, які мають для даного об'єкту смислове значення. Складені питання повинні бути перевірені на:

• змістовну валідність|, тобто вони повинні зважати на специфіку учбового матеріалу; бути адекватні цілям навчання і джерелу інформації (конспекту або підручнику);

• функціональну валідність|, тобто відповідність питання тій пізнавальній дії, яка контролюється;

• коректність і однозначність розуміння формулювання що кожним вчиться. У такому разі всі передумови повинні бути істинними;

• ясність, чіткість і простоту, тобто складене питання обмежується одним питанням, яке вимагає засвоєння даної інформації на одному певному рівні.

П'ятий етап – перевірка відповідності розробленої системи вимогам контролю

Вибір технологій формування контрольної діяльності приведений в таблиці 2.7., яка знаходиться в додатку В.