1 Які причини виникнення помилок ділень лімба?

а)вібрація ділильної машини;

б)температурні деформації;

в)помилка нанесення різцем

3 Що таке помилка діаметру лімба?

При двохсторонній системі відліку використовують поняття помилки діаметру лімба, яку знаходять як середнє арифметичне із значень помилок двох діаметрально протилежних штрихів лімба.

4 Який порядок визначення помилок ділень лімба методом вимірювання постійного кута?

Теодолітом вимірюють кут величиною 30˚ між двома марками, які попередньо встановлені на одній висоті з кутомірним приладом. Вимірювання ведуть при одному крузі з перестановкою лімба між прийомами на 30˚. При виконанні першого прийому наводять трубу на ліву марку (Л). При цьому попередньо встановлюють відлік на шкалі мікрометра близький до 0˝ (0΄20˝ – 0΄30˝). Двічі вводять марку в бісектор сітки ниток і беруть відліки. Потім, відкріпивши алідаду, обертають теодоліт за ходом годинникової стрілки, наводять на праву марку (П) і знову беруть два відліки. Приведені операції складають один півприйом. Вираховують середні значення із двох перших і останніх відліків і вираховують кут, як різницю останнього і першого відліку.

У другому півприйомі трубу знову наводять на праву марку і беруть два відліки на горизонтальному крузі. Потім, відкріпивши алідаду, обертають теодоліт проти годинникової стрілки і вводять у бісектор сітки ниток ліву марку. Беруть два відліки. На цьому закінчуються виміри другого півприйому. За вказаною методикою вираховують значення кута у другому півприйомі.

Другий півприйом виконують аналогічно першому, але при наведенні труби на ліву марку переставним гвинтом лімба встановлюють відлік на ньому рівний 30˚. Всього виконують шість прийомів з перестановкою лімба між ними на 30˚.

1 Що таке ексцентриситет?

Ексцентриситет алідади – це неспівпадання осі обертання алідади і центру ділень лімба.

Ексцентриситет лімба – це неспівпадання осі обертання лімба і центру ділень лімба.

Ексцентриситет характеризується двома основними елементами: лінійним і кутовим Як правило, величина лінійного ексцентриситету складає одиниці або долі мікронів.

.

Рисунок 6.1 – Елементи ексцентриситету

2 Який порядок визначення ексцентриситету?

3 У чому суть аналітичного методу визначення ексцентриситету?

4 У чому суть графічного методу визначення ексцентриситету?

Аналітичний метод

Про елементи ексцентриситету алідади теодоліта судять за різницями V_і , одержаними при установках алідади на 0˚ 05΄, 30˚ 05΄, …, 330˚ 05΄, за формулою

(6.1)

при наявності нерухомого індексу у полі зору оптичного мікроскопа (теодоліти типу ТБ-1) або за формулою

(6.2)

при відсутності нерухомого індексу (теодоліти типу Т2).

У формулах (6.1) і (6.2) А – відлік по шкалі мікрометра при суміщенні зображень діаметрально протилежних штрихів лімба, А - відлік по шкалі мікрометра при суміщенні досліджуваного штриха з нерухомим індексом чи штрихом вертикального круга.

Для вибору останнього, встановивши відлік 5 на шкалі мікрометра, і сумістивши штрихи 0˚ і 180˚, поворотом перемикача кругів на 45˚ добиваються одночасної появи у полі зору відлікового мікроскопу штрихів вертикального (вгорі) і горизонтального (внизу) кругів. Нахиляючи трубу її навідним гвинтом, суміщають один зі штрихів вертикального круга зі штрихом 180˚. Далі на період досліджень труба повинна залишитись нерухомою.

Якщо при кожній установці алідади А = 5´ 00´´, а суміщення зображень штрихів горизонтального круга здійснюють навідним гвинтом, то формула (6.2) набуде вигляду

(6.3)

Необхідно пам’ятати, що виміряні мікрометром величини неспівпадання штриха горизонтального круга з нерухомим індексом складають 0.5 V_і , так як має місце одностороннє взяття відліку. Тому у формулі (6.2) введено коефіцієнт Крім цього, при суміщенні штриха горизонтального круга зі штрихом-індексом вертикального круга вони рухаються назустріч один одному на рівну величину, тому у формулах використовують коефіцієнт 4.

Відліки А і А виконують при двох суміщеннях. Виміри проводять при двох обертаннях алідади у прямому і двох у зворотньому напрямах.

При дослідженні теодоліта 2Т2 необхідно врахувати особливості роботи з його відліковою системою, описані при визначенні рену.

Дослідження ексцентриситету горизонтального круга теодолітів з оптичним мікрометром.

Це дослідження виконується аналогічно попередньому, але при нерухомій алідаді. Суміщення штрихів виконують ручкою перестановки лімба з подальшим уточненням навідним гвинтом. Програма досліджень складається з прямого і зворотного ходів.

Графічний метод

Рисунок 6.2 – Графік ексцентриситету алідади горизонтального круга теодоліта

Графічне представлення, елементи ексцентриситету горизонтального круга і допуски залишаються ті самі, що і для ексцентриситету алідади.

Визначення максимального значення кутового ексцентриситету теодолітів з оптичним мікрометром.

Максимальна величина кутового ексцентриситету алідади складається з ексцентриситету круга і ексцентриситету осьової системи, які характеризують неспівпадання осей алідади і круга тобто

(6.4)

де

(6.5)

Елементи з індексом “к” відносяться до круга. Допустима величина не повинна перевищувати 40”.

На рис. 6.3 показано визначення графічним способом шляхом побудови трикутника ексцентриситетів за відомими елементами при допомозі транспортиру, масштабної лінійки і циркуля. Максимально допустиме значення Е_maх = 40 показано відрізком .

Рисунок 6.3 – Визначення максимального значення ексцентриситету алідади горизонтального круга теодоліта

Порядок визначення ексцентриситету теодолітів типу Т5

Дослідження ексцентриситету алідади горизонтального круга оптичних теодолітів з одностороннім відліком.

Для теодолітів типу Т5 з одностороннім шкаловим мікроскопом порядок досліджень такий. Теодоліт встановлюють на рівній площадці, а навколо через 45˚ ± 2˚ на віддалі 30-50 м від приладу розміщують візирні марки.

Після ретельної установки теодоліта і марок у робоче положення вимірюють всі напрями при обертанні алідади двічі прямо (при КП) і двічі зворотньо (при КЛ). Різниці обчислюють за формулою

(6.6)

Елементи ексцентриситету швидко і точно визначають раніше описаним графічним методом. Допуски ті самі. Так як у різниці ввійшла подвійна колімаційна помилка 2с, то вісь симетрії синусоїди буде віддалена від осі абсцис на її величину. Краще зразу виключити 2с, тоді

(6.7)

Дослідження може бути виконано і по спостереженням одної віддаленої візирної цілі. Для цього після кожної установки алідади теодоліт обертають у підставці, візують на точку і беруть відліки при положеннях КП і КЛ. Інші дії залишаються без змін.

Дослідження ексцентриситету горизонтального круга оптичних теодолітів з одностороннім відліком.

Теодоліт встановлюють на штативі, а з двох сторін, під кутом, близьким до 180˚, розміщують дві марки на віддалі 30-50 м і однаковій висоті.

Після ретельного приведення приладу в робоче положення двічі вимірюють цей кут при одному положенні вертикального круга при установках лімба 0˚, 45˚, …315˚ і 315˚, 270˚ , …, 0˚. Про те обертання алідади треба здійснювати тільки в межах 180˚, що дозволить зберегти постійним вплив коливання вертикальних осей на величину кута. У результаті при подальшій обробці ця постійна частина виключається.

Різниці обчислюють за формулою

(6.8)

де β_і - середнє значення виміряного кута на одній установці; n - число таких кутів.

Елементи ексцентриситету горизонтального круга одержують графічно, так і для теодолітів з оптичними мікрометрами. Допуски ті ж. Неспівпадання осі симетрії з віссю абсцис вкаже на можливий вплив качки вертикальної осі теодоліта.

Визначення максимального значення кутового ексцентриситету алідади оптичних теодолітів з одностороннім відліком.

Методика визначення для точних оптичних теодолітів однакова. Максимально допустиме значення кутового ексцентриситету алідади для теодолітів типу Т5-2 Е_maх ≤ 40” .