Дія високих температур

Негативний вплив високих температур на організм та продуктивність тварин:

1. порушення статевої циклічності;

2. зниження запліднюваності;

3. зменшення кількості новонароджених (у свиноматок), внаслідок розсмоктування ембріонів;

4. зростає число мертвонароджених;

5. порушення сперматогенезу у самців;

6. збільшується захворюваність органів дихання та розлади ШКТ (до70-85% у поросят);

7. зниження яйценосності та маси яєць у птиці при температурі вище 45°С;

8. зниження молочної продуктивності.

При дії на організм тварини високої температури, може виникнути порушення рівноваги між процесами теплоутворення та тепловіддачі, що призводить до накопичення тепла в організмі. Цей патологічний стан називають – гіпертермією.

Фактори, що сприяють виникненню гіпертермії:

1. висока температура повітря;

2. висока вологість.

Перебування тварин у приміщенні з підвищеною вологістю і високою температурою повітря призводить до затримки тепла в організмі, що спричинює порушення обміну речовин. Чим вища вологість повітря, тим менше випаровується поту з поверхні шкіри в умовах високих температур і швидше наступає перегрівання організму.

Гіпертермія протікає у 2 стадії.

І ст. Компенсація – збереження нормальної температури тіла, яке відбувається за рахунок

1. посилення процесів тепловіддачі:

• розширення периферійних судин;

• посилення потовиділення;

• прискорення дихання.

1. пригнічення процесів теплоутворення:

• послаблення м'язової активності;

• пригнічення обміну речовин.

II ст. Декомпенсації – перенапруження та виснаження механізмів теплорегуляції, збільшення температури тіла: різке збудження ЦНС; посилення обміну речовин; прискорення дихання та кровообігу.

При підвищенні температури тіла парасимпатична НС гальмує теплоутворення та посилює тепловіддачу, інактивує діяльність щитоподібної залози, зменшується виділення тироксину, що веде до зниження окислювально-відновних процесів в організмі, зменшується утворення тепла у тканинах. Через наднирники послаблюється виділення гормону норадреналіну, який розширює кровоносні судини.

Тварини менше пристосовані до дії високих температур ніж до холоду, так як культурне тваринництво зародилось в помірному і холодному кліматі. Крім того велика маса тіла і відносно мала його поверхня зумовлюють малу віддачу тепла, а також холодових рецепторів (250 тис на см³) у шкірі більше ніж теплових (30 тис у см³) 3 рази.

6. Поняття про температурний стрес

Стрес – неспецифічна реакція організму, що виникає під впливом будь-яких сильних подразників і супроводжується перебудовою захисних сил організму.

Для тварин небажані як надто високі так і надто низькі температури, а також різкий їх перепад, оскільки вони викликають стресові стани. Це призводить до:

1. фізіологічних та морфологічних змін у організмі;

2. зниженню продуктивності;

3. послабленню захисних сил організму;

4. зниження ефективності використання кормів;

5. підвищенню захворюваності.

Стреси на комплексах

Фізичні: температура;вологість;швидкість руху повітря; радіація.

Хімічні: шкідливі гази

Біологічні: хвороботворні мікроби; незбалансовані кормові раціони; різка зміна кормів; холодна вода; промерзлий корм.

Травматичні: при транспортуванні (близько 40-45%); в станках при збільшенні кількості тварин.

Стрес також викликають часті зважування, перегрупування, відділення від маток, незвичні місця.

До стресу дуже чутливі свині та птиця.

Стан, в якому організм перебуває під час мобілізації захисних сил або відновлювальних механізмів, називається навантаженням або напругою (Сальє назвав стресом). Комплекс фізіологічних змін при стресі називається адаптаційним синдромом, який сприяє переборюванню несприятливих факторів.

Причини, здатні викликати реакції організму називають – стресорами або стрес-факторами. Синдром стресу специфічний, а фактори, що його викликають – неспецифічні. Стрес завжди проявляється синдромом – сукупністю змін. Загальний синдром стресу діє на весь організм.

Г.Сальє виділив 3 стадії відповідної реакції організму на дію стресорів:

1. Реакція тревоги (стадія мобілізації) – короткочасна (6-48год.). Характеризується:

• посиленим виділенням адреналіну;

• мобілізацією енергетичних ресурсів;

• інволюційними процесами в лімфатичній системі;

• зниженням м'язового тонусу, кров'яного тиску і температури тіла;

• розвитком запально-некротичних процесів.

При цьому тварини різко знижують свою продуктивність. Різко худнуть. При надмірній дії стресора можлива загибель тварини.

2. Адаптаційна фаза (стадія резистентності) – триває від декількох годин до декількох днів.

Характеризується нормалізацією всіх змін, які наступили у попередній стадії, практично настає адаптація до дії даного стресору. Якщо дія стресору припиняється, то розвиток стресу закінчується на цій стадії.

3. Фаза зниженої стійкості (стадія виснаження) – настає при тривалій дії стресору, що веде до:

- пригнічення адаптивної діяльності наднирників (не дивлячись на гіпертрофію);

- відновлення порушення обміну речовин, що супроводжується накопиченням молочної кислоти та амінокислот у крові;

- лімфоцитозом та еозинофілією;

- зниженням кров'яного тиску та збільшенням проникності кровоносних капілярів;

- посиленням дистрофічних процесів в органах і тканинах;

- різким зниження продуктивності та маси тіла.

1