III фаза – фаза молочнокислих бактерій.

VI фаза - фаза дріжджів i плісеней.

Найкращий метод збереження якості молока є охолодження, відразу після закінчення доїння. У такому випадку бактерицидна фаза триває 24 год.

Для збереження якості молока необхідно дотримуватись таких умов:

1. Негайне охолодження молока на фермі до рекомендованих температур;

2. Найкоротший термін направлення його в ізотермічних цистернах для переробки на молочні заводи;

3. Створювати вiдпoвiднi умови для зберігання молока на заводі

4. Здійснювати теплову обробку молока з наступним охолодженням i негайною переробкою на молочні продукти.

Консервування продукції тваринництва здійснюють за допомогою високих та низьких температур (охолодження чи заморожування).

Низькі температури пригнічують життєдіяльність мікроорганізмів – заморожування м’яса викликає відмирання близько 90% мікроорганізмів. Найзгубніше на життєдіяльність мікроорганізмів діє температура -6 – - 2°;

Остигле м'ясо – у якого температура не вище 12 С

Охолоджене м'ясо – у якого температура в товщі м'язів на глибині 6 см від 0°С до 4°С.

Підморожене м'ясо – температура на глибині 1 см повинна бути -3°С – -5°С.

Заморожене м'ясо – у якого температура в товщі м'язів на глибині 6 см не вище -8°С.

Риба, ракоподібні, молюски, інші гідробіонти, інвазовані живими личинками анізакід та іншими небезпечними для людини i тварин гельмінтами, знешкоджуються заморожуванням при певних показниках температури в їх тілі, часу дії цієї температури та умовах зберігання.

Температура повітря впливає на тварин, зокрема:

- на температуру тіла;

- інтенсивність теплопродукції;

- обмін речовин, а отже визначає стан здоров’я тварини та її продуктивність.

2. Питанням теплоутворення приділяли увагу:

Ломоносов М.В. (1756) – сформулював закон збереження eнеpгii;

Лавуазье (1780) – довів, що у прoцeci газообміну споживаеться кисень та виділяється вуглекислий газ, а в 1848р. – вивів поняття пойкіло- та гомотермні;

Рубнер М. (1902) – довів, що основною умовою підтримання температури тіла є хімічна i фізична терморегуляція.

Теплорегуляція – це комплекс пристосувальних реакцій i змін у організмі, які направлені на підтримання температури тіла на відносно постійному piвнi в залежності від умов навколишнього середовища.

Теплорегуляція складається з 2 прoцeciв:

Тепловіддача (фізична) – віддача тепла в навколишнє середовище здійснюється шляхом:

теплопроведення (нагрівання всього до чого торкається тіло тварини);

конвекції (нагрівання шару повітря навколо тварини);

тепловипромінювання (випромінювання з поверхні тіла інфрачервоних променів);

випаровування (води з поверхні тіла, дих.шляхів).

Теплопродукція (хімічна) – це зміна процесу обміну речовин.

Властивість підтримувати постійність температури в організмі формувалась у тварин в процесі еволюції, і вирішальну роль при цьому відігравало виникнення нервової системи у тварин.

В залежності від можливості регулювати температуру тіла тварини поділяються на 3 групи.

I гр. Пойкілотермні – холоднокровні (комахи, риби, земноводні, плазуни). Температура їх тіла залежить від температури зовнішнього середовища і не регулюється організмом.

II гр. Гетеротермні – тварини, що частково здатні регулювати температуру тіла і змінювати її у конкретних умовах. Наприклад, летючі миші під час сну змінюють свою температуру до температури повітря. Птиці колібрі, стрижі, ластівки при охолодженні тіла впадають у стан близький до зимової сплячки, а при відігріванні знову оживають.

III гр. Гомойотермні (ендотермні) – домашні і дикі ссавці, птахи, людина, що мають порівняно постійну температуру тіла, яка не залежить від коливань температури навколишнього середовища.

Слід відзначити, що не всі теплокровні тварини відразу після народження здатні регулювати температуру власного тіла і утримувати її на постійному рівні. Наприклад у хижаків ця здатність розвивається з часом. Це пов'язано з формуванням ЦНС. А у копитних, мурчаків, деяких видів птиці – температура відразу після народження регулюється. Новонароджені тварини мають добре розвинену хімічну регуляцію тепла, яка забезпечується високим рівнем обміну речовин, споживання кисню у них у 2 рази більше ніж у дорослих тварин. Механізм фізичної терморегуляції у поросят і телят починає функціонувати з 6-10 дня, тому у перші дні життя гине близько 80% захворілого молодняку, причому близько 28% припадає на незаразні хвороби.