Семантичні закони в германській лексиці

Під семантичними законами розу­міють регулярно повторювані типи семантичних змін. Саме тому, що мова йде про типові зміни, у сучасному мовознавстві надають перева­гу не терміну "семантичні закони", а терміну "семантична типологія". Таке розходження в термінології не змінює суті цього явища, а лише виділяє й підкреслює в ньому різні істотні ознаки.

Проблема семантичних законів інтенсивно обговорювалася й досліджувалася в зарубіжному й вітчизняному мовознавстві кінця XIX - першої половини XX століття.

Після дискусії 50-го року проблематика "семантичних законів" як частина творчої спадщини М. Я. Марра опинилася на периферії радян­ської науки про мову. Тільки в другій половині 50-х років деякі радян­ські дослідники (В. А. Звегінцев, А. О. Білецький) знову звернули увагу на необхідність дослідження семантичних закономірностей у лексиці. Остаточна легалізація семантичних законів (тепер уже в рамках про­блематики лінгвістичної типології й універсалій) відбулася після ви­ходу чергового збірника "Новое в лингвистике" (1970), у якому були опубліковані (у російському перекладі) найвизначніші зарубіжні праці в галузі лінгвістичної типології й універсалій. Проте у жодному вузів­ському підручнику з лексикології немає ніяких згадок про семантичні закони. Завдання даного розділу полягає у тому, щоб дати читачеві пев­не уявлення про семантичні закони, що діють у лексиці германських мов, і їхню роль в етимологічному аналізі германської лексики.

Особливо важливу роль у регулярно повторюваних семантичних змінах, які спостерігалися у германській лексиці, відіграють семи [рі­зати], [вити], [вити, крутити] й [зв'язувати, з'єднувати].

Сема [різати] виступає у наступних варіантах (дериваційні відно­сини між цими варіантами можуть мати різнобічну спрямованість):

1. гострий; ріжучий, колючий предмет (меч, стріла, плуг тощо): дісл. harfr "борона", двн. scara "леміш", дінд. krpäna- "меч" (< sker- "рі­зати"); лат. cultur "ніж", (< skel- "різати"); ст. - сл. копиє (< skep-/skop-"обробляти гострим інструментом"); дісл. bíldr "наконечник стріли" (< *bheia- "бити"); дісл. dalkr "голка" (< *dhelg- "колоти, голка");

2. відрізати, відокремлювати > загін, юрба, зграя, сукупність людей або тварин: да. scolu "загін" (< skel- "розщеплювати, різати"); н. Schar "загін" (< sker- "різати");

3. жвавий, різкий, швидкий, моторний: двн. skero, skioro "швидкий" (< skei- "різати"); (< *kel- "бити"); рос. лютий (< leu- "від­різати") - див. [Петлева 1981];

4. ранити, калічити, обрізати тварину; заподіювати шкоду, зби­ток; осуджувати: двн. halz "кульгавий", gr. kolobós "покалічений"; дісл. skeina "легко ранити" (< skei- "різати"); снн. bat "нещастя, шкода" (< bhät-/bh3t- "бити"); дисл. borgr, двн. barh "обрізаний кабан" (< bher- "різати"); дісл. skaró "зазублина, діра, збиток", цсл. крьнь "покалічений", окрьнити, "відрізати" (< sker- "різати"); да. dolg, двн. tole "рана" (< dh-elgh- "бити");

5. відокремлювати > очищати, чистий: ст. - сл. чисть "чистий" (< skei- "різати"); дісл. hreinn, гот. hrains, двн. hreini "чистий"; (< sker- "різати");

6. осколок каменя, дерева тощо, тріска, тичина, черешок, ула­мок, шматок, обривок, вироби із цього: двн. scivaro "тріска, осколок каменя" (< skei- "різати"); лтс. laüska "осколок" (< leu- "відрізати"); двн. skaft "ратище, спис", де. skaft "спис" (< skep- "різати"); гот. skildus "щит", лит. skiltis "відрізана скиба" (< skei- "різати"); дірл. sciath "щит" (< skei- "різати"); рос. лавка (< leu- "відрізати"); рос. черен, лит. kártis "тичина" (< sker- "різати"); да. telga "гілка" (< del- "розщеплювати, ви­різати"); гот. hallus "скеля", дісл. hallr "камінь, скеля" (< skei- "різати"); дісл. brik "дошка, лавка" (< bhrei- "різати");

7. м'ясо, тіло (обидва значення тісно взаємозалежні - див. [Adolf 1937]): дісл. hold "м'ясо", да. hold "труп" (< *skel- "різати"); дірл. соїаі-пп "м'ясо"; гот. skilja "м'ясник", дісл. skilja "відокремлювати" (< *skel-"різати"); lat. caro "м'ясо", дісл. horand "м'ясо" (< *sker- "різати");

8. кора, шкіра, груба поверхня: дісл. skurfa "короста", да. skurf "струп, короста" (< *sker- "різати"); укр. кора (< *sker- "різати"); дісл. skän "кора, кірка" (< *sken(d)- "відчіплювати");

9. різати, відокремлювати > сприймати, дізнаватися; розумний, спритний: лат. cerneré "проціджувати, відокремлювати, дізнаватися, сприймати"; лат. scire "знати, бути знаючим"; двн. skeri "гострий, до­тепний"; (< *skei- "різати, відокремлювати"). Проміжними ланками, як показують ці приклади, можуть бути різні семантичні перетворення й переноси (напр., "різати > робити насічки > уважати, думати" - nop. рос. считать; або "різати > гострий > дотепний").

Дана закономірність виявляється у наступному герм, гнізді: a. tale "оповідання", да. tasl "число", н. Zahl "число", двн. zalá "чис­ло, перерахування, мовлення", голл. taal "мова, мовлення", де. tala, шв. tal "мовлення, число", дісл. tal "бесіда, число", гот. talzjan (< *talaz-) "учити, навчати", un-tals "неслухняний, що не піддається навчанню"; < герм. *tal- "уважати, говорити"; *tal-a/ön- "число, мовлення" // лат.

dolare "тесати", дінд. dalayati "розщеплює", < іє. *del(s)- "розщеплюва­ти" (> герм, "ділити на частини" > "рахувати частини" > "говорити").

10. короткий, укорочений, маленький: двн. scurz "короткий", да. scort т.с., дінд. krdhu- "укорочений, покалічений, маленький, недостат­ній" (< *sker- "різати");

11. ріжучий край, крайка, границя: цсл. край "край, беріг" (< *sker- "різати"); дісл. borö "край, крайка, борт", да. bord "борт, край, щит" (< *bheredh- "різати");

12. щось видовбане > посудина, піхви, корито, судно: укр. ко­рито (< sker- "різати"); дісл. skiöi "піхви", skip "човен, судно" (< skci-"різати"); дісл. beit "судно" (< bheid- "розщеплювати");

13. черпати воду (на основі значення "зрізати верхній шар води"): рос. черпать (< sker- "різати"); н. schöpfen "черпати" (< skep-/skeb- "рі­зати").

14. Нерідко на основі значення "різати" розвивається значення "проводити смугу, залишати слід, борозну": укр. борозна (< bher-"різати"); серб, dira "шлях, прокладений військом" (< der- "здирати, відщеплювати"). Значення "проводити смугу" може розвиватися у значення "торкатися" - nop. рос. касаться "торкатися" < kes- "різати" (див. Мельничук J968), рос. кренути "купити, взяти" < sker- "різати".

На основі цієї закономірності можна висунути гіпотези про по­ходження герм. *handuz "рука" й *tâîk-/tak- "брати" (a. take "брати", дісл. taka "торкатися, брати", гот. tëkan "доторкатися"). Перше слово по­рівнюється з гот. hinpan "хапати" і може бути дериватом іє. *skent- "різа­ти" (> "торкатися" > "хапати"), а друге може бути дериватом іє. *däVd9-"розділяти, розщеплювати".

10. на базі значення "різати, висікати" розвивається значення "чаклувати", нерідко в сполученні із семами [знак чаклунства], [буква]: лит. bùrtai (мн.) "жереб, чаклунство", лтс. burts "знак чаклуна, буква", лит. burti "чаклувати" (< bher "різати").

Сема [вити, скручувати] може виявлятися у вигляді наступних значень:

16. вібрувати, тремтіти (розвивається далі в "шпурляти, кида- ти"): двн. zerben "крутитися, повертатися", да. torfian "кидати, поби- вати каменями" (пop. н. drehen "крутити, вертіти": a. throw "кидати" < *derbh). Як зазначає Ю. Покорний, на базі значення "крутитися, вертітися" може виникати також значення "стрибати", що, у свою чергу, пов'язане зі значенням "рухатися туди-сюди, поспішати; швидкий" (див. пункт 17);

17. рухатися, обертаючись, крутячись, стрибаючи, поспішати: двн. scerön "бути бешкетливим", свн. scheren "поспішати", снн. scher­en "висміювати" й "бігти, поспішати" (< *sker- "стрибати"). Такі самі значення розвиваються на базі семи [різати]; ст. - сл. клатити "рухати, трясти, штовхати" (< *kel- "бити"); да. sceadan "відокремлювати, роз­сипати, виливати" (< *skei- "різати");

18. на основі значення "рухатися туди-сюди, тремтіти, вібрувати" нерідко розвивається значення "сяяти, мерехтіти, блискати", "тому що "жвавий рух - мерехтіти, блискати" є досить частим співвідношенням значень"; пop.: лат. micäre "тріпотіти, тремтіти, бити­ся" і "сіяти, блискати, іскритися, блищати"; іє. *tuei-, tuei-s "збуджувати, рухати назад і вперед, трясти", й *tyeis "блис­кати, іскритися"; свн. brehen "сильно й раптово спалахнути", дісл. braga "блискати, палати", bregöa "швидко рухатися, гойдатися", a. braid "плес­ти", двн. brettan, свн. bretten "тягти, ткати".

Важливо підкреслити, що окрім зазначених вище, засвідчений ще один омонімічний корінь tuei-1 зі значеннями "рубати, бити": да. öwitan "різати, відрізати", дісл. pveitr "поперечний удар, розріз", pveita "рубати, штовхати". Значення обох коренів *tuei-дозволяють реконструювати наступний семантичний розвиток: "бити, ударяти, рубати > вібрувати, рябити, переривчастий рух > сяяти, ме­рехтіти". Пор. аналогічно cjher-2 "дряпати, висікати, скребти" й cjher-3 "сяяти, блищати"; ghel- "блищати, блискати" й ghel "рі­зати"; dhel-2 "світити" й dhel-3 "тремтіти, тріпоті­ти". Значення "сіяти, блищати" породжує, у свою чергу, різні кольороназви (ghel- "блищати" й "жовтий, зелений, сірий або го­лубий"; bher- "блищати" й "коричневий" ; bhel- "блищати" й "білий"). Таким чином, сема [вібрувати, переривчастий рух] (з наступним переходом у [блищати, сяяти], [світло, колір], [запах], [звук] - може виникати як на базі семи [різати, бити], так і на базі семи [вити, крутити]. Це особливо яскра­во виявляється у співвідношенні іє. кореня mer-1 "плести, зв'язувати", mer-2 "блискати, мерехтіти", (там само), mer-3 "кольо­ри темних відтінків" (S. 734) і mer-5 "розривати, терти" (там само).

Представлений вище мовний матеріал дозволяє реконструюва­ти принципову схему розвитку кольороназв. На основі семи [вібру­вати, тремтіти] виникає значення "блискаючий, мерехтливий", що по­роджує позначення двох первісних понять - "білий, світлий" і "темний, чорний" (синкретизм і механізм виникнення "білий/чорний" можна роз­глянути на прикладі н. bleich й a. black. Із цього первинного поняття розвивається значення "сяючий, червоний, жовтий, коричневий" > "зе­лений", "синій". Така схема, помітна у розвитку лексики германських мов, збігається з побудовами, представленими: бі­лий/чорний > червоний > жовтий/зелений > синій > коричневий.

Значення "швидко рухатися" може виникнути й на базі значення "різати", і на базі значення "гнути, крутити, тремті­ти". Аналогічно "тремтіти" може виникнути на базі значення "гнути" й "різати, бити". Далі, значення "гнути, плести, вити" може породити значення "текти, звиватися". Останнє виникає, однак, частіше зі зна­чення "відпускати, розслаблювати" (> "дати текти, випливати" > "про­ціджувати" > "чистий"). Отже, значення "чистий" може виникати на основі значення "різати, відокремлювати" і на основі значення "текти, витікати, цідити". Помічено також, що поняття "різа­ти", "зв'язувати" й "гнути" співвідносяться з поняттями "посудина", "тіло", "чаклунство, чарівництво", "вогонь", "їжа".

Сема [вити, крутити] може породжувати значення "скручений, скривлений > поганий, слабкий". За такою семантичною моделлю розвивалося н. schwach "слабкий", що генетично пов'язане зі словом schwanken "гойдатися, коливатися" (< іє. *sueg-/sueng- "гнути, крути­ти") і англ. worse "гірше", що близьке н. wirren "крутити, вертіти", гот. wairs "гірший" (< герм. *wers-/ wurs- < іє. *uer- "обертати"). Пор. укр. перекручувати, рос. извращать, укр. кривда "неправда" (< кривий).

a. bleak "блідий", н. bleich, дісл. blcikr "блідий" (< герм. *blaikaz) і a. black "чорний", двн. blach "чорнило" (< герм. *blak-) походять від одного і того ж іє. кореня *bhcb-/bhlc- (з розширюва­чем і і без розширювача - *bhleig-/bhlcg-) "сяяти, блистіти" (> укр. білий).

Сема [зв'язувати] породжує такі регулярні семантичні деривати:

19. "мотузка, сільце, петля"; "узи, вузол, мережа"; "нитка, голка, шити"; "жила, тятива": лат. nödus "вузол", гот. nepla "голка", двн. najan "шити", дісл. snaälda "веретено"; < іє. *sena-/sne- "зв'язувати, плести"; двн. snarahha "петля", дісл. snore "мотузка", snara "сільце, мотузка з петлею", а. паге "тенета, сільце", двн. snuor "мотузка"; < іє. *sner-; гот. nati "мережа", н. Netz "мережа", a. snood "стрічка, сітка для волосся" < іє. *sne~-/snö- "зв'язувати, плести"; лат. nervus "нерв, сухожилля, тятива, сила"; < *sner- "зв'язувати"; "вити, плести";

20. "кошик, коробка, тин", "щось сплетене", "пучок": гот. snörjö "кошик"; < *sker-; н. Schopf "вихор, чуб", дісл. skopt "волосся на голо­ві", a. sheaf "сніп, в'язка", н. Schaub "сніп", Schober "скирта, стіг"; < іє. *skeub/-bh-/ -р- "в'язка" (// укр. чуб); a. hurdle "тин", да. hyrd, н. Hürde, "тин, загін", гот. haurds "двері" < іє. *sker-;

21. "сильний, міцний, цілий, здоровий": рос. крепкий зіставля­ється із лтс. kribas "плетене дно на санах", са. гір "кошик для риби", дісл. hrip "дерев'яна посудина", двн. href "ко­шик для перенесення вантажу".

Сема [міцний], що виникла на основі поняття [сплітати, зв'язува­ти], нерідко виступає як мотивуюча ознака в позначеннях понять "тіло", "корпус", "тулуб". Так, від іє. *kerb-/kremb- "плести" < іє. *sker- "вити, крутити, зв'язувати" походить н. Rumpf "тулуб" (< герм. *hrump-).

Герм, позначення тіла *1їк- (гот. Іеік "тіло", дісл. Іїк "тіло, труп", да. lie "тіло, труп", н. Leiche "труп", двн. lihh "тіло") вважається словом незрозумілого походження. На наш погляд, з огляду на згадану вище семантичну типологію, герм. *Нк- можна зіставити з іє. *leig- "зв'язу­вати" (пор. дісл. Іїк "канат для в'юка", Іїкі "товариш", снн. Іїк "узи", лат. ligare "зв'язувати", укр. лигати "одягати мотузку на роги корові"). Перенос найменування тіла на мертве тіло зумовлений евфемістични­ми мотивами й також має регулярний характер. Від герм. * Іїк- "тіло, образ" походить герм. *ga-lik- (> н. gleich, гот. ga-leiks "схожий" і су­фікс прикм. - н. - lieh, а. - 1у (двн. Ші, да. lice) з первинним значенням "з таким же тілом > подібний").

Як показано вище, сема [зв'язувати] породжує не тільки значення "міцний", але також "сила" (пор. вище лат. nervus). Укр. сила може бути генетично пов'язане з рос. силок "сільце" й, отже, походити від кореня *sei- "зв'язувати". За моделлю "зв'язок, сила > життєва сила > душа" могло, на наш погляд, розвиватися герм. *saiwa-lö "душа" (а. soul, да. säwol, н. Seele, двн. seula, дісл. säl, гот. saiwala), походження яке дотепер не знайшло у германістиці задовільного пояснення. Відомі дві основні гіпотези: 1) поняття "душа" пов'язане з поняттям "море", тому що за уявленнями давніх германців душі померлих і ненародже­них жили у воді; 2) герм. *saiw- зістав­ляється із rp. aiolos (< *saiFolos) "швидкий, моторний" ("душа" - те, "що відлітає").

Підтвержденниям того, що герм. *saiwalö може бути дериватом кореня *sei-, є той факт, що значення "душа" зафіксоване в лтс. síela "душа, дух, почуття", генетично близькому укр. сила. Отже, семантич­ний розвиток герм. *saiwalö можна реконструювати у такий спосіб: "зв'язок > сила > внутрішня сила > душа". Гіпотеза про зв'язок герм. *saiw- "душа" з рос. сила висловлювалася раніше.

Найвживанішими семантичними ознаками, покладеними в основу вмотивованості багатьох абстрактних понять у германських мовах, є, як показала Т. В. Топорова, [відокремлення] > значення "доля", "при­ймати рішення", "житло"; [виміри, упорядження] > значення "час", "думати", "доля"; [покладання] > значення "місце", "час", "доля", "роз­думувати"; [встановлення] значення "час", "суд", "розуміти".