Семантичні процеси у лексиці германських мов

Під загальною назвою "семантичні процеси" у даному розділі по­єднуються різні види семантичних змін, а також інші процеси, пов'яза­ні із семантичним розвитком слова (набуття і втрата ним мотивованості, поляризації значень тощо).

Одна з найвідоміших класифікацій видів семантичних змін нале­жить Г. Паулю, який у 4 розділі своєї книги "Принципи історії мови" пропонує розрізняти спеціалізацію (тобто звуження) значення, розши­рення обсягу значення, метафору, метонімію й інші типи семантичних перетворень. Хоча ця класифікація має ряд недоліків (вона побудована на пересічних ознаках, так що в розвитку слова можуть одночасно спостерігатися й звуження, і погіршення зна­чення тощо), іншої — більш вдалої — класифікації дотепер не існує.

Зрозуміло, детальний розгляд різних типів метафори, метонімії, гіперболи, літоти в кожній з германських мов становить предмет курсу лексикології цих мов. Тому у даному розділі коротко розглянемо роз­виток деяких герм, слів, що представляють особливий інтерес для ілю­страції типів семантичних змін у германській лексиці.

Розширення значення.

Герм. *makö(ja)n- "робити" (> а. таке, да. тасіап, н. machen, двн. mahhön, де. makön) виникло на основі вужчого поняття "мастити" (пор. генетично близькі слова за межами герм, мов: укр. мазати, псл. *maza-ti, гр. mässein "місити"; < іє. *mag- "мастити, місити, надавати форму"). Зміна значення "мазати, місити" > "робити" є одним з розповсюджених способів утворення абстрактних понять на основі конкретних і деякою мірою повторює шлях семантичного розвитку інших слів зі значенням "робити". Так, іран. *саг- "робити" виникло з іє. *sker- "різати", рос. делать < іє. *dhe- "класти". Аналогічно розвивалося н. schaffen "тво­рити, створювати" (<„надавати форму" - nop. a. shape "надавати фор­му", дісл. skepja "робити, створювати", да. gesceap "створення"; < іє. *skab-/skap- "різати, скоблити").

На основі значення "рухати, штовхати" (пор. двн. scaltan "ру­хати, штовхати", де. skaldan т. с.) розвивається значення "керувати, розпоряджатися" (н. schalten). Нім. schildern "зображувати" утворене від н. Schild, двн. seilt "щит" й означало спочатку "прикрашати, роз­фарбовувати щит".

Ще одним розповсюдженим типом розширення значення є роз­виток слів зі значенням "товариш", "чоловік" на основі вихідних сем [той, хто робить спільні дії] (спільно їсть, спільно перебуває в одному приміщенні тощо). Так, з наведеним вище коренем *mak- у герм, мо­вах пов'язані да. ge-maecca "товариш, чоловік", дісл. такі "товариш" (< герм. *ga-makan- "ті, що підходять один одному"); н. Genosse "то­вариш", двн. ginözo "людина, що разом з іншою має вигоду, задово­лення" (< герм. *nautan- "їсти, вкушати, користуватися"; пор. н. Nutzen "користь"). Аналогічно розвивалися н. Geselle "товариш, підмайстер" (двн. gesellio "спільно живучий в одному приміщенні"; пор. двн. sal "будова, житло, будинок" > н. Saal "зал"), Gefährte "супутник, товариш" (< "спільно йде, спільно рухається"), гот. gahlaiba "товариш" (< "спів-хлібник").

Нім. bereit, етимологічно пов'язане з н. reiten "скакати верхи", спо­чатку означало "готовий до поїздки верхи", а потім стало означати "го­товий". Аналогічно розвивалося н. fertig "готовий", що походить від двн. vart "поїздка" (< "готовий до поїздки").