Лекція 3
.docЛекція № 3
Тема: Сільське господарство
План
1. Історія сільського господарства
2.Сільське господарство Запорізької області
3. Проблеми та перспективи розвитку сільського господарства в Запорізькій області
1. Історія сільського господарства
Сільським господарством є одомашнення тварин і посів, вирощування та збереження врожаю. Можна сказати, що сільське господарство виникло абсолютно випадково. Декілька тисяч років тому кочівні племена, переходячи з одного місця на інше, після повернення на старе місце виявляли в цих місцях пророслі їстівні рослини, залишки яких вони раніше викидали. Сільське господарство і почалося з того моменту, коли люди навмисно почали зберігати та садити насіння своїх улюблених рослин.
Рослини, які дають хороший урожай, були змінені селекціонерами в результаті генетичних популяцій. Наприклад, кукурудза є результатом втручання людини, так само як і інші види рослин, які використовуються в сільському господарстві. Деякі з ранніх археологічних розкопок говорять про те, що сільське господарство в Китаї почало розвиватися приблизно п'ятнадцять тисяч років тому, коли люди вирощували рис і пшоно. Тринадцять тисяч років тому на території Ірану, Іраку, Туреччини, Сирії, Ізраїлю та Лівану вирощували дикі трави, які є предками ячменю, пшениці, а також чечевиці.
Вирощувані трави підтримали популяцію різновидів тварин, які паслися на цих травах. Є яскраві свідоцтва того, що десять тисяч років тому існувало раннє сільське господарство і землеробство в селі Ієрихон в Йорданській долині, де вирощувався ячмінь. Вирощування ячменю процвітало і в довколишніх областях. Вісім тисяч років тому сільське господарство в населених пунктах і селах поширилося від Близького Сходу до Східної Європи. Люди саджали пшеницю, ячмінь, бобові культури, вирощували кіз, овець, свиней, велику рогату худобу. Картопля була продуктом харчування в населених пунктах, в горах Андах, в Південній Америці близько чотирьох тисяч років тому.
На африканському континенті ямс, кава, бавовна, просо, сорго були в числі перших сільськогосподарських культур, які вирощували приблизно п'ять тисяч років тому. Використання гібридів поклав початок нової ери в сільському господарстві. Але ця дорога веде до катастрофи, оскільки вирощені в такий спосіб рослини стають в рівній мірі вразливими всілякими патогенними мікроорганізмами. У 21 столітті селяни виводять декілька сортів сільськогосподарських культур, для того, щоб уникнути слабкості монокультури.
Традиційно в сільському господарстві вибирають коштовні варіанти рослин і застосовують схрещування представників одного і того ж або тісно зв'язаних видів. Сільськогосподарська біотехнологія почала свій розвиток в 1970р. І вже з середини 1990-х населення Сполучених Штатів почало споживати генетично змінені продукти. Метою сільськогосподарської біотехнології, як і традиційного сільського господарства, є поліпшення зовнішнього вигляду, смакових та поживних якостей продуктів харчування та легкості культивації.
2. Сільське господарство Запорізької області
Запорізька область - один з найбільших виробників сільськогосподарської продукції і виробів харчової промисловості серед регіонів України.
Площа сільськогосподарських угідь області складає 2246,3 тыс.га, або 5,4% сільгоспугідь України. Проведення аграрної реформи стало основою для розвитку сільського господарства. На основі приватної власності в області працює 331 суспільство, 135 сільськогосподарських кооперативів, 162 приватних (приватно - орендних) підприємств, 2339 фермерських господарств. Площа сільськогосподарських угідь, які знаходяться в користуванні новоутворених агроформувань всіх форм власності і господарювання, складає 1761,4 тыс.га., або 78% від наявних в області. Розвивається інфраструктура аграрного ринку. Створений 21 агроторговий будинок.
У структурі сільськогосподарського виробництва переважає продукція рослинництва. В середньому за 1996-2001 роки частка продукції рослинництва склала 58,3%, тваринництва - 41,7%. Центральне місце в рослинництві зараз і на перспективу займає зерновий підкомплекс, як основа для розвитку інших видів сільгоспвиробництва, раніше всього збільшення об'ємів виробництва продукції тваринництва. Основна технічна культура Запорізької області - соняшник. Частка регіону в загальному об'ємі виробництва соняшник в Україні в 2001 р. склала 12,8%. У всіх агрокліматичних зонах є сприятливі умови для вирощування овочів і баштанних культур. Пріоритетним напрямом в розвитку тваринництва на найближчі три роки визначені такі галузі, як птахівництво і свиноводство. Сільськогосподарські підприємства всіх форм власності збільшують поголів'я свиней і птахів.
У області працюють 546 підприємств харчової і переробної промисловості. З них 87% - це підприємства, які відносяться до сфери "малого підприємництва" і зорієнтовані на задоволення місцевих потреб в продуктах харчування (міні - пекарні, маслоробні, крупорушки). У області розташований ряд підприємств, які по потужності і об'ємам випуску продукції є ведучими в Україні: Пологовській маслоекстракционний завод, Запорізький масложіркомбінат, Запорізький і Мелітопольський м'ясокомбінати. Такі підприємства як Запорізький півобезалкогольний комбінат "Славутич" і Запорізький завод безалкогольних напоїв є яскравим прикладом вигідного інвестування в харчову галузь і аграрний комплекс регіону.
Сільська місцевість Запорізької області має достатньо розвинену соціально - побутову інфраструктуру, доказом чого можуть бути понад 110 лікарняних установ і 730 установ початкового і середнього рівня освіти, а також майже 900 бібліотек різної спрямованості. Враховуючи вищезгадане, агропромисловий комплекс області можна оцінити як надзвичайно привабливий для вкладення інвестицій. Основними складовими інвестиційної привабливості АПК регіону є родючі землі, недорогі і кваліфіковані трудові ресурси, значні потужності переробної галузі, вигідне географічне положення для експорту продукції.
3. Проблеми та перспективи розвитку сільського господарства в Запорізькій області
Сільське господарство – одна з найважливіших галузей національного господарства. Воно виробляє 90-95% продовольчої продукції, яка споживається населенням та 50-55% сировини для промисловості. За останні 10 років сільське господарство України пережило значну кризу, обсяг виробництва скоротився більше ніж в 2 рази. Характерною особливістю сучасного етапу сільськогосподарського виробництва є його глобальна криза, яка проявляється у погіршені фінансово-економічного стану господарств і підприємств, зниження їх доходності і рентабельності, зростання кількості збанкрутілих товаровиробників. На сьогодні в жодній з областей України немає рентабельних господарств суспільного сектору. Отже, всі вони позбавлені можливості вести своє господарство й нарощувати виробництво продукції землеробства і тваринництва.
Запорізька область на сьогодні займає 27,2 тис. км кв., що становить 4,5% всієї території України , яка займає 603700 км. кв. До її складу входять 20 районів, 5 міст обласного (Запоріжжя, Мелітополь, Бердянськ, Енергодар, Токмак) і 9-районого підпорядкування, 23 селища міського типу, 921 село.
Запорізька область входить до числа регіонів України, які складають основу її індустріального та аграрного потенціалу. Посідаючи 9 місце в Україні за чисельністю населення, область утримує 2 місце після м. Києва за обсягом виробництва валової доданої вартості в розрахунку на 1 жителя. Регіональний ВВП на душу населення складає 3,8 тис. грн., що теж є другим після міста Києва показником в Україні. У галузях народного господарства зайнято 734,4 тис. чоловік, з них 493,7 (понад 67%), працюють у сфері матеріального виробництва. Запорізька область посідає на 4 місце серед регіонів України за обсягом зовнішньої торгівлі та зокрема експорту. Регіон відноситься до числа найбільш інвестиційно-привабливих в Україні. За обсягом прямих іноземних інвестицій в основний капітал понад 620 млн. доларів, область входить до першої десятки регіонів України, а за обсягом інвестицій у розрахунку на душу населення посідає 4 місце. В Запорізькій області протягом двох років тривала реструктуризація колективних сільськогосподарських підприємств, в той час як в інших областях продовжувалась. Таким чином діяльність суб’єктів господарювання АПК даного регіону була зорієнтована на виконання Указу Президента України „Про невідкладні заходи щодо прискорення реформування аграрного сектору економіки” від 3.12.1999 року № 1529.
Причини погіршення соціально-економічного розвитку сільськогосподарських підприємств:
• вчасно не розроблено нормативно-правових актів, направлених на реорганізацію положень законів України „Про державну підтримку сільського господарства України”;
• позбавлення державного управління розвитком агропромислового комплексу, що призвело до руйнування матеріально-технічного потенціалу аграрного комплексу;
• погіршення фінансового стану сільськогосподарських товаровиробників;
• зростання соціально-економічних процесів в аграрній сфері;
• відмова багатьох суб’єктів господарювання в агропромисловому комплексі від оренди земельних ділянок сільськогосподарського призначення;
• зростання цін на паливно-мастильні матеріали, сільськогосподарську техніку, мінеральні добрива, засоби захисту рослин та інші матеріали;
• низька платоспроможність сільського населення та ріст заборгованості із заробітної плати цих категорій населення;
• низькі пенсії і заробітна плата селян та соціальної інтелегенції- учителів, лікарів, працівників культури;
• недостатня кількість закладів дошкільного виховання;
• погіршення демографічної ситуації.
Що стосується саме Запорізької області головною вадою агропромислового комплексу залишається тотальна централізація влади й відсутність у місцевих та районних рад можливості самостійно управляти бюджетом.