- •1. Передумови і початки виникнення Давньоруської
- •Століття.
- •Розділ I. Вступ. Давня історія України. Лекція 1. Україна в геополітичному просторі Європи та світу. Прадавня українська історія.
- •1.Особливості геополітичного становища України та його вплив на її історію.
- •Територія, населення, природний потенціал.
- •2.Основні етапи та хронологічні рамки прадавньої історії України.
- •3.Особливості Трипільської культури.
- •4. Причини виникнення,занепаду та наслідки грецьких колоній на Північному Причорномор’ї .
- •5. Кіммерійці, скіфи та сармати на території України.
- •6.Східнослов’янські племена на території України в і тисячолітті н. Е.
- •Розділ іі. Княжа доба Руси-України. Лекція 2. Зародження словянської державності на українських землях. Київська Русь.
- •Передумови і початки виникнення Давньоруської держави.
- •Перші князі Київської Русі,їх зовнішня та внутрішня політика.
- •3.Київська Русь в роки князювання Володимира Великого та Ярослава Мудрого.
- •4. «Руська правда» - перший правовий документ Давньоруської держави.
- •5. Правління Володимира Мономаха.
- •6.Історичне значення Київської Русі.
- •Лекція 3. Роздроблення Київської Русі. Галицько-Волинська держава.
- •1.Причини та оцінка роздроблення Київської русі
- •Найважливіший висновок - децентралізація прискорила і поглибила процес консолідації єдиного народу, етносу в моноетнічну, а на наступному етапі – в національну державу.
- •Натуральний характер господарства;
- •2. Пам’ятки архітектури та писемності
- •3. Галицьке і Волинське князівства -
- •4.Галицько-Волинська держава та її історичне значення
- •Лекція 4. Українські землі в складі Великого князівства Литовського /др.Пол.Х1у – ху1 ст./
- •1.Особливості литовського проникнення та польської експансії в Україну.
- •2.Особливості та основні етапи литовсько-польської доби в Україні.
- •3. Люблінська унія , та її наслідки для України?
- •4.Причини та наслідки прийняття Берестейської унії.
- •Розділ ііі. Доба козаччини в історії України.Становлення , розвиток і нищення козацько-гетьманської держави російським царизмом. Лекція 5. Початки доби козаччини в історії України.
- •1. Причини та історичні умови виникнення українського козацтва.
- •Іі фактор
- •2. Джерела формування українського козацтва
- •3.Утворення реєстрового козацтва.
- •4.В чому полягає своєрідність українського козацтва та його роль у вітчизняній історії?
- •5. Де і коли виникла перша козацька Січ?Внутрішній устрій та організація Запорізької Січі.
- •Деякі собливості домашнього життя запорозьких козаків.
- •8 .Козацько-селянські повстання проти шляхетської Польщі в кінці ху1 – першій половині ху11 ст.
- •Лекція 6. Національно-визвольна війна українського народу проти польсько-шляхетського гніту під проводом Богдана Хмельницького./1648-1657 рр./
- •1. Ппричини національно-визвольної війни (Української народної революції) 1648 р. Під проводом Богдана Хмельницького.
- •2. Характер, рушійні сили, особливості та хронологічні межі національно-визвольної війни .
- •3. Перші битви козацького війська в 1648 році. Похід б.Хмельницького в Галичину.
- •4. Підписання Зборівського договору та його основні умови.
- •5. Державотворчі процеси в Україні в ході національно-визвольної війни. Основні ознаки становлення Української козацької держави.
- •6. Хід та наслідки битви під Берестечком. Оцінка Білоцерківському договору. Події національно-визвольної війни в 1652-1653 рр.
- •7.Чим пояснити союз б.Хмельницького з Москвою? Коли та за яких умов відбулася Переяславська Рада?
- •8. Українсько-московський договір /Березневі статті/ 1654 року –історико-юридична та історична оцінка.
- •Лекція 7. Українська державністьпісля б.Хмельницького. Доба руїни. Гетьманщина.
- •1.Гетьманство Івана Виговського.
- •2. Доба Руїни - її причини, ознаки та політичні наслідки для України.
- •3.Гетьманство Петра Дорошенка.
- •4. Гетьманство д.Многогрішного та і.Самойловича.
- •Лекція 8. Гетьманство Івана Мазепи. Нищення української державності російським царизмом у ху111 ст.
- •1. Гетьманство Івана Мазепи.
- •2. Основний зміст Конституції Пилипа Орлика.
- •3.Причини та наслідки Гайдамаччини, Коліївщини
- •5. Основні етапи нищення автономії України російським царизмом протягом XVIII cт.
- •6.Олешківська,Нова та Задунайська Січ –їх нищення російським царизмом.
- •7. Поділи Польщі і які їх наслідки
- •Розділ IV.
- •Лекція 9. Пробудження національної свідомості та початок національного відродження на українських землях в кінці ху111 – х1х ст.
- •1.Політичні та соціально-економічні зміни,які відбулися на українських землях в кінці ху111 – поч.Х1х ст.
- •В 1779 р. Імператорським патентом поміщикам наказувалося поводитися з селянами «по людські», а селяни отримали право скаржитися до суду на свавілля панів.
- •2.Проаналізуйте першу хвилю національного відродження
- •2. Особливості декабристського руху в Україні та його вплив на суспільно-політичну думку в хіх ст.?
- •4.Утворення діяльність Кирило-Мефодіївського товариства
- •5. Діяльность «Руської трійці»
- •6. Головні здобутки українців Галичини в революції 1848–1849 рр. В Австрійській імперії.
- •7.Реформи 60-х –70-х рр.Х1х ст. В Російській імперії,та іх наслідки для українських земель.
- •8. Український національно-визвольний рух в кінці хіх ст.
- •Лекція 10. Українські землі на початку хх ст.
- •1.Геополітична ситуація та соціально-економічний розвиток українських земель на початку хх століття.
- •2.Молодіжні товариства “Сокіл”, “Січ”, “Пласт”,”Луг” в Галичині.
- •3.Українські політичні партії та громадські рухи Наддніпрянщини на початку хх століття.
- •5.В чому полягала трагедія українського народу в роки Першої світової війни?
- •6. Ставлення українських політичних партій
- •7.Утворення легіону Українських січових стрільців, його бойовий шлях та значення.
- •Лекція 11. Українська національна революція і державне будівництво в 1917 –1920 рр.
- •1.Причини та процес утворення
- •2.Обставини прийняття та оснорвні положення 1 та 11Універсалів Центральної Ради.
- •3.Оосновниі положення Статуту
- •4.Обставини прийняття та основні положення
- •Чому ж в Українській Центральній Раді так довго переважали автономістські, а не самостійницькі настрої?
- •5.Ультиматум рнк ррфср Центральній Раді.
- •5.Обставини прийняття, зміст та історичне значення
- •IV Універсалу.
- •6.Україна та Брест-Литовський мирний договір.
- •7.Українська держава гетьмана Павла Скоропадського.
- •7.Відновлення унр та правління Директорії.
- •8. Утворення зунр та її діяльність.
- •8.Причини поразки та історичне значення Української революції 1917–1920 рр.
- •Лекція 13. Українські землі в міжвоєнний період. /1921-1939 рр./
- •1.Чим був зумовлений перехід до нової економічної політики /неПу/ і в чому її суть?
- •2.Утворення срср та його наслідки.
- •3. Причини, суть і наслідки українізації.
- •4.Процес форсованої індустріалізації в Україні.
- •5. Колективізація сільського господарства в Україні та її наслідки.
- •6. Причини та наслідки голодомору 1932–33 років.
- •7. Утвердження тоталітарного режиму та масових репресій в Україні в 20–30-х роках.
- •8.Становище українців Західної України
- •9. Політичні сили,які очолювали український визвольний рух у Західній Україні (20–30-х рр.).
- •Лекція 14. Українські землі в роки Другої світової війни.
- •1. Процес проголошення Карпатської України.
- •2. Наслідки радянсько-німецьких договорів
- •1939 Року для долі українських земель.
- •Радянізація західноукраїнських земель.
- •3. Початковий етап радянсько-німецької війни на території України.
- •Які причини трагедії і невдач першого періоду радянсько-німецької війни?
- •4.Фашистський окупаційний режим
- •Боротьб проти фашизму на українських землях в
- •6.Проблеми історії оун-упа в 1941–1945 рр. Дивізія “Галичина”.
- •7.Українські землі на завершальному етапі
- •Лекція 15. Радянська Україна в період післявоєнної відбудови та спроб десталінізації.
- •1. Територіальні, геополітичні зміни, що відбулися
- •2.Особливості та проблеми відбудови
- •3. Відновлення тоталітаризму,
- •4.Особливості та методи відновлювлення і утвердження радянської влади на західноукраїнських землях у післявоєнний період.
- •5.Репресії проти культури і церкви на західноукраїнських землях в другій половині 40-х років.
- •6.Особливості боротьби з радянською репресивною системою
- •7. Суперечливий характер "доби Хрущова"
- •Лекція 16. Урср в умовах наростання кризових явищ радянського ладу. Початки розпаду більшовицької тоталітарної системи.
- •1.Основні напрямки і особливості боротьби проти радянської тоталітарної системи в кінці 50-х – поч. 80-х рр.
- •2.Русифікаторська політика радянської влади в урср в другій пол. XX ст.
- •3. Основні тенденції розвитку радянської системи в другій пол. 60-х – поч. 80-х років.
- •4.Україна (урср) в цифрах і фактах 70–80-х років.
- •5.Особливості політичного життя Радянської України
- •6. Процеси “ горбачовської перебудови” в Україні її
- •7.Економічний потенціал України на початку 90-х років.
- •Лекція 17. Україна на шляху до свободи і незалежності. /кін.80-х – поч. 90-х рр. ХХст./
- •1.Основні історичні події, що відбулися на шляху до
- •2.Процес виникнення політичних партій
- •Які події привели до розпаду радянської імперії в серпні-грудні 1991 р.?
- •Лекція 18. Становлення незалежної держави. Проблеми внутрішньої та зовнішної політики України в кінці хх – поч. Ххi ст.
- •1.Оознаки творення української державності, конституційний процес та його завершення в 90-х роках.
- •2.Парламенти України .
- •3. Президенти та уряди України
- •4.Особливості економічної політики, причини кризови явищ
- •5.Особливості сучасної геополітичної ситуації та зовнішньополітичної діяльності незалежної України.
- •6.З чим ввійшла Україна в XXI століття?
- •Прадавня історія Близько 1 млн. Років тому – Поява первісних людей на території України.
- •1387 – 1772 Рр. - Галичина під пануванням Польщі.
- •1918 Р., 29 квітня – Гетьманський переворот, проголошення
- •Основна рекомендована література видана масовим тиражем в
8.Становище українців Західної України
в 20–30-х роках.
Західна Україна не є сталим історико-географічним поняттям. Найкраще означити цей регіон можна як землі, що до 1939 року не перебували під владою спочатку Росії, а потім Радянського Союзу. Західноукраїнські землі в період з 1919 по 1939 роки перебували в складі трьох держав: Польщі, Румунії і Чехословаччини. У кожній з цих держав українці становили національну меншину. Важко назвати точне число українців, які проживали у міжвоєнну добу на Західній Україні: офіційна статистика того часу відзначається крайньою недостовірністю. Кількість українців у Польщі на початку 30-х років коливалась між 5,2 та 6 млн. осіб. 2/3 українського населення проживало в Галичині, решта – на Волині, Поліссі, Холмщині та Лемківщині. Українці були найбільшою національною меншиною у Речі Посполитій (близько 14–16%).
У Румунії серед національних меншин українці за своєю чисельністю поступалися угорцям, німцям, євреям. За офіційною статистикою їхня загальна кількість становила 582 тисячі осіб (приблизно 3% населення), тим часом українські демографи твердять, що насправді вона наближалась до 1 млн. чоловік. Основним районом проживання українців була Буковина, менша частина заселяла територію Бесарабії біля Хотина і Аккерману.
У Чехословаччині згідно зі статистикою проживало 549 тисяч чоловік (38% загальної чисельності жителів). Близько 80% українців мешкало в Закарпатті, ще 15% – у Пряшівщині, окрім цього, чисельна українська громада проживала в Празі. Таким чином, всього у міжвоєнну добу на західноукраїнських землях проживало від 6 до 7 млн. чоловік, тобто в 4–5 разів менше за число українців, які проживали в УРСР наприкінці 20-х років.
Становище західних українців у складі трьох держав не було однаковим. Загалом воно відображало особливості соціально-економічного і політичного життя цих держав.
Становище українців у Польщі.
Паризька мирна конференція в 1919 році уповноважила Польщу окупувати Галичину лише тимчасово до остаточного рішення держав-переможниць. Польща запровадила жорстокий окупаційний режим. Було скасовано Галицький крайовий сейм, ліквідовано всі органи самоврядування. Було заборонено вживати назвb “Західна Україна” і “Східна Галичина”. Замість цього вживався термін “Малопольська Всходня” . Щоб закріпити ці землі за собою, Польща провела в 1921 році перепис населення в краї, в 1922 році – парламентські вибори, включаючи окуповані землі. Українці, на знак протесту бойкотували ці заходи. Акцію протесту, саботажу і терору очолила УВО (Українська військова організація), утворена у Відні в 1920 році (очолив Є.Коновалець). До 1923 року у Відні існував еміграційний уряд ЗУНР, очолюваний Є.Петрушевичем. Державам Антанти потрібний був сильний заслон проти більшовицької Росії, яким мала стати Польща. Тому 14 березня 1923 року Рада послів великих держав визнала Східну Галичину частиною Польської республіки. Польща обіцяла забезпечити національним меншинам усі права та можливості вільного розвитку і надати Галичині автономію. Польська конституція 1921 і 1935 років підтверджувала правовий статус національним меншинам, але це були просто демагогічні обіцянки. У 1923 році міністерство освіти заборонило вживати слова “українець”, “український”. Замість них були терміни "русин", "руський". Причому русини трактувалися не як окрема нація, а як етнографічний матеріал для розбудови польської нації. А міністр освіти С.Грабський провів у сеймі закон, який перетворював більшість українських шкіл у двомовні ("утраквістичні") з перевагою польської мови. За 20 років польського панування кількість українських шкіл зменшилась з 3662 до 144. Законом 1924 року було заборонено вживати українську мову в усіх державних і муніципальних установах. У 1924 році прийнято закон про військову колонізацію краю (солдати і офіцери польської армії, що брали участь у війні з більшовиками, безплатно отримували в Галичині земельні наділи до 45 га, так звані осадники). В результаті було роздано 800 тис. га землі, а внаслідок цієї акції переселилися близько 200 тис. польських осадників. Зазнавала репресій і Православна Церква, особливо на Волині. В кінці 30-х тут провели акцію насильної "ревіндикації" (примусового навернення до католицької віри), під час якої було знищено мало не 200 православних церков, а ще близько 150 було пердано римо-католикам. В результаті із діючих в 1914 році 389 православних церков у 1939-му залишилась лише 51.
Найкричущим порушенням прав українців була "пацифікація" (умиротворення), яка охопила близько 500 сіл. Армійські загони і поліція руйнували українські громадські центри, бібліотеки, конфісковували майно, жорстоко карали селян за підпали майна польських посадників, застосування принципу колективної відповідальності всієї української громади за дії її окремих представників. У 1934 році створено спеціальний концентраційний табір Береза Картузька (нині м. Береза в Білорусі). Мав рацію історик І.Лисяк-Рудницький, коли характеризував політику міжвоєнної Польщі щодо українців словами Палейрана: "Це гірше ніж злочин, це – дурість". І все-таки слід зазначити, що політична система Польщі грунтувалась на конституційних засадах. Це давало можливість українцям, незважаючи на дискримінацію, обстоювати власні інтереси через легальні, офіційні установи державної влади. Певно, саме тому вже в 1925 році українці мали 12 своїх політичних партій, що представляли широкий політичний спектр (від пропольської до прорадянської і самостійницької орієнтації). В економіці протидія польському офіційному курсу здійснювалась через український кооперативний рух. Як слушно відзначає О.Субтельний, "кооперативний рух став розглядати себе як знаряддя самоврядування та економічного самозахисту". Так, у 1939 році в Галичині було вже 4000 кооперативів.
Коли тиск польської влади став нестерпним, реакція українського населення дедалі більше почала відходити за межі легальних, мирних форм, набирати характеру революційного, а іноді екстремістського характеру. Очолила цю боротьбу ОУН (Організація українських націоналістів), яка була створена у січні 1929 року у Відні (очолив Є.Коновалець).
Становище українців в Румунії.
Подібною до польської була політика щодо українців уряду Румунії. Українці усувалися з адміністративних посад, було закрито українську кафедру у Чернівецькому університеті, православну церкву на Буковині перейменували у "православно-румунську" і підпорядкували Румунському патріархату. Закон про шкільну систему від 26 грудня 1924 року трактував українців як "румунів, які забули свою рідну мову". До 1928 року на Буковині було скасовано дію Конституції 1923 року і встановлено відкритий реакційний режим.
Українські землі у складі Чехословаччини.
З трьох держав-наступниць Австро-Угорської імперії, що успадкували від неї західноукраїнські землі, єдина Чехословаччина забезпечувала більш-менш демократичний устрій, який хоч і не був ідеальним, але все-таки давав деякі реальні можливості українцям. Вона принаймні визнавала за українським населенням право жити в кордонах однієї адміністративної одиниці Підкарпатської Русі (з 1928 року офіційна назва – Підкарпатська Руська земля), правда, надання автономії було відкладено аж до 1938 року. Чехословаччина дала притулок і фінансову допомогу декільком українським навчальним закладам – Українському вільному університетові, Високому педінститутові ім.М.Драгоманова, Українській господарській академії у Подєбрадах тощо.
Отже, незважаючи на постійні коливання офіційного курсу, польська і румунська політика (чехословацька в більшій мірі становила тут виняток) щодо українців загалом мало відрізнялась і зводилась до стратегічної мети асиміляції українців. Відповіддю українського населення західноукраїнських земель на асиміляторський державний курс стала активна протидія, що виявилась у різних формах боротьби – як легальних, так і нелегальних.