- •1. Передумови і початки виникнення Давньоруської
- •Століття.
- •Розділ I. Вступ. Давня історія України. Лекція 1. Україна в геополітичному просторі Європи та світу. Прадавня українська історія.
- •1.Особливості геополітичного становища України та його вплив на її історію.
- •Територія, населення, природний потенціал.
- •2.Основні етапи та хронологічні рамки прадавньої історії України.
- •3.Особливості Трипільської культури.
- •4. Причини виникнення,занепаду та наслідки грецьких колоній на Північному Причорномор’ї .
- •5. Кіммерійці, скіфи та сармати на території України.
- •6.Східнослов’янські племена на території України в і тисячолітті н. Е.
- •Розділ іі. Княжа доба Руси-України. Лекція 2. Зародження словянської державності на українських землях. Київська Русь.
- •Передумови і початки виникнення Давньоруської держави.
- •Перші князі Київської Русі,їх зовнішня та внутрішня політика.
- •3.Київська Русь в роки князювання Володимира Великого та Ярослава Мудрого.
- •4. «Руська правда» - перший правовий документ Давньоруської держави.
- •5. Правління Володимира Мономаха.
- •6.Історичне значення Київської Русі.
- •Лекція 3. Роздроблення Київської Русі. Галицько-Волинська держава.
- •1.Причини та оцінка роздроблення Київської русі
- •Найважливіший висновок - децентралізація прискорила і поглибила процес консолідації єдиного народу, етносу в моноетнічну, а на наступному етапі – в національну державу.
- •Натуральний характер господарства;
- •2. Пам’ятки архітектури та писемності
- •3. Галицьке і Волинське князівства -
- •4.Галицько-Волинська держава та її історичне значення
- •Лекція 4. Українські землі в складі Великого князівства Литовського /др.Пол.Х1у – ху1 ст./
- •1.Особливості литовського проникнення та польської експансії в Україну.
- •2.Особливості та основні етапи литовсько-польської доби в Україні.
- •3. Люблінська унія , та її наслідки для України?
- •4.Причини та наслідки прийняття Берестейської унії.
- •Розділ ііі. Доба козаччини в історії України.Становлення , розвиток і нищення козацько-гетьманської держави російським царизмом. Лекція 5. Початки доби козаччини в історії України.
- •1. Причини та історичні умови виникнення українського козацтва.
- •Іі фактор
- •2. Джерела формування українського козацтва
- •3.Утворення реєстрового козацтва.
- •4.В чому полягає своєрідність українського козацтва та його роль у вітчизняній історії?
- •5. Де і коли виникла перша козацька Січ?Внутрішній устрій та організація Запорізької Січі.
- •Деякі собливості домашнього життя запорозьких козаків.
- •8 .Козацько-селянські повстання проти шляхетської Польщі в кінці ху1 – першій половині ху11 ст.
- •Лекція 6. Національно-визвольна війна українського народу проти польсько-шляхетського гніту під проводом Богдана Хмельницького./1648-1657 рр./
- •1. Ппричини національно-визвольної війни (Української народної революції) 1648 р. Під проводом Богдана Хмельницького.
- •2. Характер, рушійні сили, особливості та хронологічні межі національно-визвольної війни .
- •3. Перші битви козацького війська в 1648 році. Похід б.Хмельницького в Галичину.
- •4. Підписання Зборівського договору та його основні умови.
- •5. Державотворчі процеси в Україні в ході національно-визвольної війни. Основні ознаки становлення Української козацької держави.
- •6. Хід та наслідки битви під Берестечком. Оцінка Білоцерківському договору. Події національно-визвольної війни в 1652-1653 рр.
- •7.Чим пояснити союз б.Хмельницького з Москвою? Коли та за яких умов відбулася Переяславська Рада?
- •8. Українсько-московський договір /Березневі статті/ 1654 року –історико-юридична та історична оцінка.
- •Лекція 7. Українська державністьпісля б.Хмельницького. Доба руїни. Гетьманщина.
- •1.Гетьманство Івана Виговського.
- •2. Доба Руїни - її причини, ознаки та політичні наслідки для України.
- •3.Гетьманство Петра Дорошенка.
- •4. Гетьманство д.Многогрішного та і.Самойловича.
- •Лекція 8. Гетьманство Івана Мазепи. Нищення української державності російським царизмом у ху111 ст.
- •1. Гетьманство Івана Мазепи.
- •2. Основний зміст Конституції Пилипа Орлика.
- •3.Причини та наслідки Гайдамаччини, Коліївщини
- •5. Основні етапи нищення автономії України російським царизмом протягом XVIII cт.
- •6.Олешківська,Нова та Задунайська Січ –їх нищення російським царизмом.
- •7. Поділи Польщі і які їх наслідки
- •Розділ IV.
- •Лекція 9. Пробудження національної свідомості та початок національного відродження на українських землях в кінці ху111 – х1х ст.
- •1.Політичні та соціально-економічні зміни,які відбулися на українських землях в кінці ху111 – поч.Х1х ст.
- •В 1779 р. Імператорським патентом поміщикам наказувалося поводитися з селянами «по людські», а селяни отримали право скаржитися до суду на свавілля панів.
- •2.Проаналізуйте першу хвилю національного відродження
- •2. Особливості декабристського руху в Україні та його вплив на суспільно-політичну думку в хіх ст.?
- •4.Утворення діяльність Кирило-Мефодіївського товариства
- •5. Діяльность «Руської трійці»
- •6. Головні здобутки українців Галичини в революції 1848–1849 рр. В Австрійській імперії.
- •7.Реформи 60-х –70-х рр.Х1х ст. В Російській імперії,та іх наслідки для українських земель.
- •8. Український національно-визвольний рух в кінці хіх ст.
- •Лекція 10. Українські землі на початку хх ст.
- •1.Геополітична ситуація та соціально-економічний розвиток українських земель на початку хх століття.
- •2.Молодіжні товариства “Сокіл”, “Січ”, “Пласт”,”Луг” в Галичині.
- •3.Українські політичні партії та громадські рухи Наддніпрянщини на початку хх століття.
- •5.В чому полягала трагедія українського народу в роки Першої світової війни?
- •6. Ставлення українських політичних партій
- •7.Утворення легіону Українських січових стрільців, його бойовий шлях та значення.
- •Лекція 11. Українська національна революція і державне будівництво в 1917 –1920 рр.
- •1.Причини та процес утворення
- •2.Обставини прийняття та оснорвні положення 1 та 11Універсалів Центральної Ради.
- •3.Оосновниі положення Статуту
- •4.Обставини прийняття та основні положення
- •Чому ж в Українській Центральній Раді так довго переважали автономістські, а не самостійницькі настрої?
- •5.Ультиматум рнк ррфср Центральній Раді.
- •5.Обставини прийняття, зміст та історичне значення
- •IV Універсалу.
- •6.Україна та Брест-Литовський мирний договір.
- •7.Українська держава гетьмана Павла Скоропадського.
- •7.Відновлення унр та правління Директорії.
- •8. Утворення зунр та її діяльність.
- •8.Причини поразки та історичне значення Української революції 1917–1920 рр.
- •Лекція 13. Українські землі в міжвоєнний період. /1921-1939 рр./
- •1.Чим був зумовлений перехід до нової економічної політики /неПу/ і в чому її суть?
- •2.Утворення срср та його наслідки.
- •3. Причини, суть і наслідки українізації.
- •4.Процес форсованої індустріалізації в Україні.
- •5. Колективізація сільського господарства в Україні та її наслідки.
- •6. Причини та наслідки голодомору 1932–33 років.
- •7. Утвердження тоталітарного режиму та масових репресій в Україні в 20–30-х роках.
- •8.Становище українців Західної України
- •9. Політичні сили,які очолювали український визвольний рух у Західній Україні (20–30-х рр.).
- •Лекція 14. Українські землі в роки Другої світової війни.
- •1. Процес проголошення Карпатської України.
- •2. Наслідки радянсько-німецьких договорів
- •1939 Року для долі українських земель.
- •Радянізація західноукраїнських земель.
- •3. Початковий етап радянсько-німецької війни на території України.
- •Які причини трагедії і невдач першого періоду радянсько-німецької війни?
- •4.Фашистський окупаційний режим
- •Боротьб проти фашизму на українських землях в
- •6.Проблеми історії оун-упа в 1941–1945 рр. Дивізія “Галичина”.
- •7.Українські землі на завершальному етапі
- •Лекція 15. Радянська Україна в період післявоєнної відбудови та спроб десталінізації.
- •1. Територіальні, геополітичні зміни, що відбулися
- •2.Особливості та проблеми відбудови
- •3. Відновлення тоталітаризму,
- •4.Особливості та методи відновлювлення і утвердження радянської влади на західноукраїнських землях у післявоєнний період.
- •5.Репресії проти культури і церкви на західноукраїнських землях в другій половині 40-х років.
- •6.Особливості боротьби з радянською репресивною системою
- •7. Суперечливий характер "доби Хрущова"
- •Лекція 16. Урср в умовах наростання кризових явищ радянського ладу. Початки розпаду більшовицької тоталітарної системи.
- •1.Основні напрямки і особливості боротьби проти радянської тоталітарної системи в кінці 50-х – поч. 80-х рр.
- •2.Русифікаторська політика радянської влади в урср в другій пол. XX ст.
- •3. Основні тенденції розвитку радянської системи в другій пол. 60-х – поч. 80-х років.
- •4.Україна (урср) в цифрах і фактах 70–80-х років.
- •5.Особливості політичного життя Радянської України
- •6. Процеси “ горбачовської перебудови” в Україні її
- •7.Економічний потенціал України на початку 90-х років.
- •Лекція 17. Україна на шляху до свободи і незалежності. /кін.80-х – поч. 90-х рр. ХХст./
- •1.Основні історичні події, що відбулися на шляху до
- •2.Процес виникнення політичних партій
- •Які події привели до розпаду радянської імперії в серпні-грудні 1991 р.?
- •Лекція 18. Становлення незалежної держави. Проблеми внутрішньої та зовнішної політики України в кінці хх – поч. Ххi ст.
- •1.Оознаки творення української державності, конституційний процес та його завершення в 90-х роках.
- •2.Парламенти України .
- •3. Президенти та уряди України
- •4.Особливості економічної політики, причини кризови явищ
- •5.Особливості сучасної геополітичної ситуації та зовнішньополітичної діяльності незалежної України.
- •6.З чим ввійшла Україна в XXI століття?
- •Прадавня історія Близько 1 млн. Років тому – Поява первісних людей на території України.
- •1387 – 1772 Рр. - Галичина під пануванням Польщі.
- •1918 Р., 29 квітня – Гетьманський переворот, проголошення
- •Основна рекомендована література видана масовим тиражем в
2. Джерела формування українського козацтва
та його соціальна природа.
Одним з найбільших джерел формування українського козацтва було місцеве подніпровське населення, що продовжувало жити на території Південної України та Середнього Подніпров’я. Воно зосереджувалось в так званих “острогах”, було особисто вільним, незакріпаченим і могло переходити з одного місця на інше. Основним їх заняттям, окрім хліборобства, було “уходництво” (промисли) та “добичництво” (Д.Яворницький). Таким чином, утворились громади вільних людей на чолі з отаманом, котрі йшли в степи за рибою, бобрами, сіллю, дикими кіньми, іншою здобиччю. Через часті набіги татар це населення жило на військовий лад, готове у будь-який момент відбити ворожий напад. Виходячи в степ, кожен завжди мав рушницю на плечі і шаблю біля пояса.
Чисельність цих “уходників” зростала за рахунок втікачів, невдоволених існуючими в Литовсько-Польській державі порядками, які намагалися вийти з-під важкого соціально-економічного і національно-релігійного гніту, рятуючись від закріпачення, втікали в малозаселені вільні землі степової України.
Поряд з “уходниками” та втікачами важливим джерелом була військово-службова верства. Необхідність оборони південного порубіжжя потребувала створення при староствах спеціальних збройних загонів, як правило, з дрібної шляхти. Такі ж загони мали у своїх маєтках і окремі магнати. Поступово частина цих шляхтичів також ішла в степи – “забавитись походами на татарські улуси”.
Історичні джерела (зокрема люстрації замків сер. ХVІ ст.) фіксують ще одну групу так званих неосілих, або міських козаків, які мешкали в замках тимчасово, а влітку йшли в степи на промисли.
Таким чином, українське козацтво формувалося з багатьох джерел, на широкій соціальній базі, яка постійно оновлювалась і динамічно змінювалась і ніколи не була закритою кастою,або класом,як намагалася пояснити марксистська ідеологія. Через козакування пройшли сотні тисяч представників різних категорій і верств населення українських земель.
Щодо етнічного складу козацтва, то радянська історіографія намагалася інтернаціоналізувати його, підкреслюючи багатонаціональний характер, а зарубіжна, зокрема польська, заперечувала український характер козацтва, показуючи його як конгломерат різнонаціональних елементів, понаднаціональну спільність, яка не визнавала ніякої релігії. Не відкидаючи присутність іншоетнічних складових, потрібно підкреслити – основна маса козаків була українцями, майже виключно православними. Врешті, пізніше (на Запорозькій Січі) існувало, як відомо, п’ять умов прийняття в козацтво, серед яких були й такі: бути православними; розмовляти козацькою тобто українською мовою. (Д.Яворницький./ Історія запорозьких козаків. – Т.1. – К., 1990. – С. 145).
3.Утворення реєстрового козацтва.
З самого початку козацтво формувалося як категорія людей, що виходила за вузькі рамки феодальної становості (хоч і розвивалось у межах феодальної формації). Козацтво не вписувалося в звичайну ієрархічну регламентацію феодального законодавства і фактично виглядало аномалією. Адже кожна суспільна верства – магнати, духовенство, шляхта, міщани, вільні землероби і селяни-кріпаки – мали фіксовані права і обов’язки, навіть король підлягав законодавчій регламентації (обирався на сеймах, укладав так звані pacta conventa із шляхтою тощо), і лише козаки не мали ніяких обов’язків по відношенню до Речі Посполитої. Як влучно підмітив М.Грушевський з цього приводу: “Є козаки de facto, але немає їх de jure”. Ця правова колізія була розв’язана в процесі утворення так званого реєстрового козацтва.
У 1524 р. польський король Сигізмунд І запропонував створити для захисту південних кордонів наймане військо із козаків. Але вперше вдалося це здійснити його наступнику Сигізмунду ІІ Августу в 1572 р. Наймані козаки (300 чоловік) були записані в окремий реєстр (список), від чого дістали назву реєстрове козацтво. Справу було доручено коронному гетьману Юрію Язловському, який і втілив цю постанову в життя, призначивши старшим над козаками Яна Бадовського. В 1576 р. король Стефан Баторій набрав на службу 500 козаків (пізніше 1578 р. – 600) і надав реєстровцям ряд привілеїв:
-
право землеволодіння;
-
право власної військової, адміністративної та судової юрисдикції;
-
платню: по 6 коп литовських грошей (кінь коштував ≈ 2 копи);
-
сукно на жупан;
-
містечко Трахтемирів (нині село на Київщині) з монастирем для розміщення арсеналу та лікування поранених і хворих козаків;
-
право мати гармати, коругву, литаври тощо.
Перші 2–3 десятиліття старшого реєстру та іншу старшину, в тому числі суддів, призначав королівський уряд, потім вибирали самі реєстрові козаки. Так відбулася легітимація (узаконення) козацького стану, формування його імунітету. Реєстрове військо офіційно називалося “Низовим” та “Запорозьким”, ділилося на полки і сотні, на відміну від війська Запорозької Січі, яке ділилося на курені.
Створенням реєстрових козаків польська влада намагалася внести розкол в середовище українських козаків. Так зав’язався ще один тугий вузол між владою та козацьким станом, тому що кількість бажаючих стати козаками і вже козакуючих набагато перевищувала встановлені норми реєстру.