- •1. Передумови і початки виникнення Давньоруської
- •Століття.
- •Розділ I. Вступ. Давня історія України. Лекція 1. Україна в геополітичному просторі Європи та світу. Прадавня українська історія.
- •1.Особливості геополітичного становища України та його вплив на її історію.
- •Територія, населення, природний потенціал.
- •2.Основні етапи та хронологічні рамки прадавньої історії України.
- •3.Особливості Трипільської культури.
- •4. Причини виникнення,занепаду та наслідки грецьких колоній на Північному Причорномор’ї .
- •5. Кіммерійці, скіфи та сармати на території України.
- •6.Східнослов’янські племена на території України в і тисячолітті н. Е.
- •Розділ іі. Княжа доба Руси-України. Лекція 2. Зародження словянської державності на українських землях. Київська Русь.
- •Передумови і початки виникнення Давньоруської держави.
- •Перші князі Київської Русі,їх зовнішня та внутрішня політика.
- •3.Київська Русь в роки князювання Володимира Великого та Ярослава Мудрого.
- •4. «Руська правда» - перший правовий документ Давньоруської держави.
- •5. Правління Володимира Мономаха.
- •6.Історичне значення Київської Русі.
- •Лекція 3. Роздроблення Київської Русі. Галицько-Волинська держава.
- •1.Причини та оцінка роздроблення Київської русі
- •Найважливіший висновок - децентралізація прискорила і поглибила процес консолідації єдиного народу, етносу в моноетнічну, а на наступному етапі – в національну державу.
- •Натуральний характер господарства;
- •2. Пам’ятки архітектури та писемності
- •3. Галицьке і Волинське князівства -
- •4.Галицько-Волинська держава та її історичне значення
- •Лекція 4. Українські землі в складі Великого князівства Литовського /др.Пол.Х1у – ху1 ст./
- •1.Особливості литовського проникнення та польської експансії в Україну.
- •2.Особливості та основні етапи литовсько-польської доби в Україні.
- •3. Люблінська унія , та її наслідки для України?
- •4.Причини та наслідки прийняття Берестейської унії.
- •Розділ ііі. Доба козаччини в історії України.Становлення , розвиток і нищення козацько-гетьманської держави російським царизмом. Лекція 5. Початки доби козаччини в історії України.
- •1. Причини та історичні умови виникнення українського козацтва.
- •Іі фактор
- •2. Джерела формування українського козацтва
- •3.Утворення реєстрового козацтва.
- •4.В чому полягає своєрідність українського козацтва та його роль у вітчизняній історії?
- •5. Де і коли виникла перша козацька Січ?Внутрішній устрій та організація Запорізької Січі.
- •Деякі собливості домашнього життя запорозьких козаків.
- •8 .Козацько-селянські повстання проти шляхетської Польщі в кінці ху1 – першій половині ху11 ст.
- •Лекція 6. Національно-визвольна війна українського народу проти польсько-шляхетського гніту під проводом Богдана Хмельницького./1648-1657 рр./
- •1. Ппричини національно-визвольної війни (Української народної революції) 1648 р. Під проводом Богдана Хмельницького.
- •2. Характер, рушійні сили, особливості та хронологічні межі національно-визвольної війни .
- •3. Перші битви козацького війська в 1648 році. Похід б.Хмельницького в Галичину.
- •4. Підписання Зборівського договору та його основні умови.
- •5. Державотворчі процеси в Україні в ході національно-визвольної війни. Основні ознаки становлення Української козацької держави.
- •6. Хід та наслідки битви під Берестечком. Оцінка Білоцерківському договору. Події національно-визвольної війни в 1652-1653 рр.
- •7.Чим пояснити союз б.Хмельницького з Москвою? Коли та за яких умов відбулася Переяславська Рада?
- •8. Українсько-московський договір /Березневі статті/ 1654 року –історико-юридична та історична оцінка.
- •Лекція 7. Українська державністьпісля б.Хмельницького. Доба руїни. Гетьманщина.
- •1.Гетьманство Івана Виговського.
- •2. Доба Руїни - її причини, ознаки та політичні наслідки для України.
- •3.Гетьманство Петра Дорошенка.
- •4. Гетьманство д.Многогрішного та і.Самойловича.
- •Лекція 8. Гетьманство Івана Мазепи. Нищення української державності російським царизмом у ху111 ст.
- •1. Гетьманство Івана Мазепи.
- •2. Основний зміст Конституції Пилипа Орлика.
- •3.Причини та наслідки Гайдамаччини, Коліївщини
- •5. Основні етапи нищення автономії України російським царизмом протягом XVIII cт.
- •6.Олешківська,Нова та Задунайська Січ –їх нищення російським царизмом.
- •7. Поділи Польщі і які їх наслідки
- •Розділ IV.
- •Лекція 9. Пробудження національної свідомості та початок національного відродження на українських землях в кінці ху111 – х1х ст.
- •1.Політичні та соціально-економічні зміни,які відбулися на українських землях в кінці ху111 – поч.Х1х ст.
- •В 1779 р. Імператорським патентом поміщикам наказувалося поводитися з селянами «по людські», а селяни отримали право скаржитися до суду на свавілля панів.
- •2.Проаналізуйте першу хвилю національного відродження
- •2. Особливості декабристського руху в Україні та його вплив на суспільно-політичну думку в хіх ст.?
- •4.Утворення діяльність Кирило-Мефодіївського товариства
- •5. Діяльность «Руської трійці»
- •6. Головні здобутки українців Галичини в революції 1848–1849 рр. В Австрійській імперії.
- •7.Реформи 60-х –70-х рр.Х1х ст. В Російській імперії,та іх наслідки для українських земель.
- •8. Український національно-визвольний рух в кінці хіх ст.
- •Лекція 10. Українські землі на початку хх ст.
- •1.Геополітична ситуація та соціально-економічний розвиток українських земель на початку хх століття.
- •2.Молодіжні товариства “Сокіл”, “Січ”, “Пласт”,”Луг” в Галичині.
- •3.Українські політичні партії та громадські рухи Наддніпрянщини на початку хх століття.
- •5.В чому полягала трагедія українського народу в роки Першої світової війни?
- •6. Ставлення українських політичних партій
- •7.Утворення легіону Українських січових стрільців, його бойовий шлях та значення.
- •Лекція 11. Українська національна революція і державне будівництво в 1917 –1920 рр.
- •1.Причини та процес утворення
- •2.Обставини прийняття та оснорвні положення 1 та 11Універсалів Центральної Ради.
- •3.Оосновниі положення Статуту
- •4.Обставини прийняття та основні положення
- •Чому ж в Українській Центральній Раді так довго переважали автономістські, а не самостійницькі настрої?
- •5.Ультиматум рнк ррфср Центральній Раді.
- •5.Обставини прийняття, зміст та історичне значення
- •IV Універсалу.
- •6.Україна та Брест-Литовський мирний договір.
- •7.Українська держава гетьмана Павла Скоропадського.
- •7.Відновлення унр та правління Директорії.
- •8. Утворення зунр та її діяльність.
- •8.Причини поразки та історичне значення Української революції 1917–1920 рр.
- •Лекція 13. Українські землі в міжвоєнний період. /1921-1939 рр./
- •1.Чим був зумовлений перехід до нової економічної політики /неПу/ і в чому її суть?
- •2.Утворення срср та його наслідки.
- •3. Причини, суть і наслідки українізації.
- •4.Процес форсованої індустріалізації в Україні.
- •5. Колективізація сільського господарства в Україні та її наслідки.
- •6. Причини та наслідки голодомору 1932–33 років.
- •7. Утвердження тоталітарного режиму та масових репресій в Україні в 20–30-х роках.
- •8.Становище українців Західної України
- •9. Політичні сили,які очолювали український визвольний рух у Західній Україні (20–30-х рр.).
- •Лекція 14. Українські землі в роки Другої світової війни.
- •1. Процес проголошення Карпатської України.
- •2. Наслідки радянсько-німецьких договорів
- •1939 Року для долі українських земель.
- •Радянізація західноукраїнських земель.
- •3. Початковий етап радянсько-німецької війни на території України.
- •Які причини трагедії і невдач першого періоду радянсько-німецької війни?
- •4.Фашистський окупаційний режим
- •Боротьб проти фашизму на українських землях в
- •6.Проблеми історії оун-упа в 1941–1945 рр. Дивізія “Галичина”.
- •7.Українські землі на завершальному етапі
- •Лекція 15. Радянська Україна в період післявоєнної відбудови та спроб десталінізації.
- •1. Територіальні, геополітичні зміни, що відбулися
- •2.Особливості та проблеми відбудови
- •3. Відновлення тоталітаризму,
- •4.Особливості та методи відновлювлення і утвердження радянської влади на західноукраїнських землях у післявоєнний період.
- •5.Репресії проти культури і церкви на західноукраїнських землях в другій половині 40-х років.
- •6.Особливості боротьби з радянською репресивною системою
- •7. Суперечливий характер "доби Хрущова"
- •Лекція 16. Урср в умовах наростання кризових явищ радянського ладу. Початки розпаду більшовицької тоталітарної системи.
- •1.Основні напрямки і особливості боротьби проти радянської тоталітарної системи в кінці 50-х – поч. 80-х рр.
- •2.Русифікаторська політика радянської влади в урср в другій пол. XX ст.
- •3. Основні тенденції розвитку радянської системи в другій пол. 60-х – поч. 80-х років.
- •4.Україна (урср) в цифрах і фактах 70–80-х років.
- •5.Особливості політичного життя Радянської України
- •6. Процеси “ горбачовської перебудови” в Україні її
- •7.Економічний потенціал України на початку 90-х років.
- •Лекція 17. Україна на шляху до свободи і незалежності. /кін.80-х – поч. 90-х рр. ХХст./
- •1.Основні історичні події, що відбулися на шляху до
- •2.Процес виникнення політичних партій
- •Які події привели до розпаду радянської імперії в серпні-грудні 1991 р.?
- •Лекція 18. Становлення незалежної держави. Проблеми внутрішньої та зовнішної політики України в кінці хх – поч. Ххi ст.
- •1.Оознаки творення української державності, конституційний процес та його завершення в 90-х роках.
- •2.Парламенти України .
- •3. Президенти та уряди України
- •4.Особливості економічної політики, причини кризови явищ
- •5.Особливості сучасної геополітичної ситуації та зовнішньополітичної діяльності незалежної України.
- •6.З чим ввійшла Україна в XXI століття?
- •Прадавня історія Близько 1 млн. Років тому – Поява первісних людей на території України.
- •1387 – 1772 Рр. - Галичина під пануванням Польщі.
- •1918 Р., 29 квітня – Гетьманський переворот, проголошення
- •Основна рекомендована література видана масовим тиражем в
7.Чим пояснити союз б.Хмельницького з Москвою? Коли та за яких умов відбулася Переяславська Рада?
До цього союзу Б.Хмельницького спонукали важкі обставини, в яких опинилась Україна. Погіршення геополітичного становища козацької України (про це йшлося в попередньому питанні) співпало з посиленням деструктивних тенденцій у її внутрішньому розвитку:
1. Вкрай негативно на становищі економіки позначилось страхітливе спустошення Правобережжя внаслідок воєнних дій (було знищено понад 100 міст і містечок).
2. Значне обезлюднення в результаті воєнних дій та епідемій чуми і холери в 1650–52 рр.
3. Розорення козацтва унеможливлювало виконання ним військової повинності, що підривало боєздатність армії.
4. Довготривалість і виснажливість боротьби породжувала в населення розчарування і зневіру в можливості досягти перемоги власними силами.
Не можна не погодитися з думкою історика Я.Дашкевича про те, що трагедія України полягала якраз у тому, що в тодішніх несприятливих геополітичних умовах вона могла виникнути і зміцніти як соборна держава лише під протекторатом одного з прихильних сусідів.
При виборі протектора (нагадаємо: протектор у техніці відіграє роль захисника основного механізму від пошкоджень – Авт.) з ймовірних варіантів перевагу віддали московському цареві. Чому?
Це зумовлювалося дією кількох чинників:
-
Приналежністю до одного й того ж православного
віросповідання.
-
Відсутністю в тодішній етнопсихології українців
антимосковських настроїв.
-
Близькістю мови і культури.
-
Відносною військово-політичною слабкістю Росії
порівняно з Османською імперією, що давало надію на
збереження Україною свого державного статусу.
-
Врешті, Росія мала територіальні суперечки з Польщею,
адже за Деулинським (1619 р.) і Поляновським (1634 р.)
миром до Речі Посполитої відійшли значні території
Росії (Смоленськ та інші) і об’єктивно це робило
Московську державу союзником в боротьбі з Польщею .
За слушним зауваженням історика П.Феденка, “орда своїм грабіжництвом і зрадливістю, а Польща непримиренністю супроти української державності навіть на обмеженій козацькій території просто пхали Б.Хмельницького шукати протекції московського царя”.Згодом навіть російський історик Покровський скаже: “ Богдан Хмельницький згнітивши серце, пішов під Москву.”
Слід звернути увагу на досить активний характер українсько-московських відносин протягом 1648–54 рр., адже за цей час в Україні побувало 13 посольств з Москви, водночас з України відправлялись офіційні делегації в Росію. Метою дипломатичних зусиль Б.Хмельницького було намагання схилити Москву до війни з Польщею, а за це Україна мала прийняти протекторат московського царя. Позиція Москви протягом тривалого часу характеризувалася тільки моральною підтримкою, вичікуванням і обіцянками. Лише 1 жовтня 1653 р. Земський собор у Москві прийняв рішення про “взятие Б.Хмельницкого с Войском Запорожским под высокую руку царя”.
Для офіційного представлення рішення Земського собору в кінці грудня 1653 р. посольство на чолі з “ближнім боярином” В.Бутурліним прибуло до Переяслава. За козацькою традицією, окрім проведених старшинських нарад, було скликано загальновійськову раду.
Чому місцем для переговорів було обрано полкове місто Лівобережжя –Переяслав? Відомо, що Москва наполягала на урочистостях і пропонувала для переговорів м.Київ. Але Б.Хмельницький, щоб уникнути урочистостей (він прибув на переговори після похорону сина Тимоша), прагнучи ділового характеру переговорів, наполіг на м.Переяслав. Ряд інших обставин також сприяли цьому (зокрема, в Києві знаходились вищі ієрархи Православної Церкви, які були в опозиції до Б.Хмельницького і не підтримували його зближення з Москвою; переяславським полковником був зять Б.Хмельницького – Павло Тетеря тощо).
Протокольного документального запису про хід Переяславської Ради і переговорів немає. Основну інформацію, яка тиражувалась у більшості видань, дає так званий “Статейний список”, тобто звіт В.Бутурліна, в якому він суб’єктивно, в потрібному для себе світлі відтворює події, і тому об’єктивність і правдивість цього взяли під сумнів вже його сучасники. Таким чином, було витворено так звану “переяславську легенду” про якийсь переяславський договір, яким було утверджено “возз’єднання” України з Росією” (до речі, першим цей термін вжив В.Бутурлін). Насправді ж на Переяславській Раді посли вручили Б.Хмельницькому царську грамоту, зачитану І.Виговським, в якій говорилося про те, що “цар велел принять под свою высокую руку гетьмана Б.Хмельницкого и все Войско Запорожское с городами и землями и будет вспомогаществовать им против недругов ратными людьми”. Після цього Б.Хмельницький і В.Бутурлін обмінялись промовами.
Потім мала відбутися взаємна присяга. Відмова В.Бутурліна присягнути від імені Олексія Михайловича (на тій підставі, що цар московський самодержавець і підданим не присягає), що цар буде захищати українців від Польщі і не порушить їхніх прав і вольностей, мало не зірвала переговорів. Лише усвідомлення усієї складності становища (Б.Хмельницького, за висловом І.Лисяка-Рудницького, переслідували “кошмар коаліції” і бажання уникнути війни на два фронти) змусило гетьмана і старшину погодититсь на однобічну присягу цареві. Згодом присягали сотники і козаки Переяславського полку. М.Грушевський віднайшов в архіві іменні списки тих, хто присягав у Переяславі, в ньому лише 284 особи. По всій Україні в книги присяги записано 127337 чоловік. Категорично відмовилось від присяги вище духовенство на чолі з митрополитом Сильвестром Косовим. Не присягнули ряд полковників, зокрема знамениті Іван Богун та Іван Сірко.Деякі люди,яких “заганяли “ до присяги,називали фальшиві прізвища,тобто їхня присяга була недійсною. Був і такий трагічний випадок. Бургомістр Переяслава хворів.Він не хотів присячгати,але принесли дор церкви на ношах і примусили це зробити.Через три дні він помер...
Отже, ніякого письмового договору в Переяславі не було укладено, там велися усні переговори, які носили репрезентативний, декларативний характер і не мали ніякої юридично-правової сили. В Переяславі українська сторона не отримала жодної письмової гарантії виконання царським урядом усних запевнень московських послів. Прагнучи узаконити статус Української козацької держави, її внутрішню автономію, змусити Росію взяти на себе зобов’язання щодо надання Україні військової допомоги, козацька делегація в березні 1654 р. поїхала до Москви. Козацька делегація повезла перелік тих питань,які козацтво ставило перед московським царем і хотіла їх узгодити.