- •12.1. Типи систем регулювання
- •12.2. Типи регулювальних дій
- •12.3. Вимірювальні елементи
- •12.3.1. Типи елементів для вимірювання температури
- •12.3.2. Типи елементів для вимірювання вологості повітря
- •12.3.3. Елементи для вимірювання тиску
- •12.3.4. Спеціальні вимірювальні елементи
- •12.4. Регулювальні елементи
- •12.5. Типи контролерів
- •12.5.1. Термостати (контролери температури)
- •12.5.2. Гумідостати (контролери вологості)
- •12.6.3. Витратні характеристики клапанів
- •12.6.4. Типи клапанів
- •12.6.5. Виконавчі механізми клапанів
- •12.6.6. Автоматичні регулювальні повітряні клапани
- •12.6.7. Приводи повітряних клапанів
- •12.7. Регулювання витрат
- •12.7.1. Регулювання витрати парового потоку
- •12.7.2. Регулювання витрати водного потоку
- •12.7.3. Регулювання витрати повітряних потоків в трубопроводах
- •12.8. Допоміжне устаткОвання систем автоматичного регулювання
- •12.8.1. Електричне допоміжне устатковання
- •12.8.2. Пневматичне допоміжне устатковання
- •12.9. Об’єкти регулювання
- •12.10 Регулювання систем притікальної вентиляції
- •12.11. Регулювання систем обігрівальної вентиляції
- •Регулювання калорифера попереднього підігріву
- •12.13. Регулювання вологості повітря
- •12.13.1. Зволоження повітря сковородковим зволожником
- •12.13.2. Зволоження повітря пароструминним зволожником
- •12.13.3. Зволоження повітря тонким розприскуванням води
- •12.13.4. Зволоження повітря в камері зрошення
- •12.14. Регулювання охолодження повітряного потоку
- •12.15. Регулювання осушення повітряНого потоку
- •12.16. Приклади регулювання систем вентиляції
- •Література до розділу 12
12.5. Типи контролерів
12.5.1. Термостати (контролери температури)
Розрізняють термостати: кімнатні; вставні (в повітропроводи); занурні (в трубопроводи і ємності); поверхневі для вимірювання температур поверхонь; денно-нічні кімнатні, які переключаються дистанційно за допомогою годинникового механізму або вручну, або із вбудованим реле часу; зимово-літні; дистанційні, які керують настроюванням других терморегуляторів і є відповідно керовані; різницеві (диференціальні) дистанційні, в яких є два термобалони, що вимірюють температури в різних точках; багатоступінчасті, які призначені для дії на двох або більше послідовних ступенях.
12.5.2. Гумідостати (контролери вологості)
Виготовляють прилади кімнатного і вставного типів. Для зменшення вологості повітря у приміщенні в ХПР і запобігання конденсації вологи на вікнах можна застосувати кімнатний гумідостат, який керується зовнішнім термостатом. Для точного регулювання вологості часто користуються двома термостатами, один з яких працює за принципом мокрого, а другий – за принципом сухого термометра. Перший термостат оснащують фітілем, який змочується дистильованою водою із невеличкого резервуара.
12.5.3. Контролери тиску
Контролери тиску і статичного тиску в повітропроводах монтують безпосередньо на трубо- або повітропроводах таким чином, що їх вимірювальні елементи сприймають тиск всередині трубо- і повітропроводів. Можливий монтаж і на панелях.
12.6. Регулювальні прилади
12.6.1. Автоматичні регулювальні клапани
Прилади складаються із корпусу з отвором для протікання регульованого середовища, робочого органу і виконавчого механізму (електродвигуна або пневмоприводу). При правильному підбиранні клапанів підтримуються необхідні параметри, забезпечуються економічність роботи і тривалість терміну експлуатації.
12.6.2. Складові частини клапанів
Властиво клапан – це рухлива частина, яка вступає в контакт із сідлом в корпусі у закритому стані і змінює площу отвору для протікання середовища. Клапани переважно виконують з отворами V – подібної форми. Контурний (профільований) клапан зазвичай змінює витрату регульованого середовища кінцем спеціальної форми, яку часто називають пробкою (корком). Нижня частина пробки (спідничка “юбка”) виконує дві функції: скеровує рух клапана і служить для зміни витрати середовища. В спідничці прорізані отвори, форма яких залежить від заданого закону зміни витрати. Клапани виконані таким чином, що при підніманні диску швидко досягається максимальна витрата.
12.6.3. Витратні характеристики клапанів
Витратна характеристика – це співвідношення між відносною висотою піднімання штоку клапана і витратою середовища у відсотках від максимальної витрати.
Характеристика швидковідкривного клапана така, що максимальна витрата досягається відразу ж, як тільки починає підніматися шток.
Лінійна характеристика – співвідношення між витратою регульованого середовища і підніманням штоку, яке характеризується прямою лінією.
Рівновідсоткова характеристика – це така характеристика, при якій одному і тому ж відносному підніманню штока відповідає однаковий відносний приріст витрати. Наприклад, шток клапана піднімється на 40 % і при цьому витрата рівна 0,3 кг/с; якщо його підняти ще на 10 %, то витрата буде 0,45 кг/с, тобто збільшиться на 50 %; за подальшого піднімання штоку на 10 % витрата знову зросте на 50 % і буде 0,675 кг/с. Клапани з рівновідсотковою характеристикою застосовують при широкозмінних навантаженнях (навантагах).
Коєфіцієнт подавання – відношення витрати потоку за даного положення клапана до витрати потоку в його повністю відкритому положенні . Наприклад, якщо клапан з підніманням в 25 мм пропускає витрату потоку 6 кг/с в повністю відкритому положенні і 3,75 кг/с при підніманні на 12,5 мм, то його коєфіцієнт подавання буде 3,75/6 = 0,625.
Кратність – відношення максимальної витрати до мінімальної регульованої витрати (наприклад, клапан з кратністю 40:1 і загальною витратою в 100 одиниць може регулювати витрату до однієї сорокової від 100, тобто до 2,5 одиниць), але за мінімальної витрати клапан не обов΄язково повинен забезпечувати щільне закриття. Кратність – міра непередбачуваної стабільності регулювального клапана. Для точного регулювання оптимальними вважаються відношення 50:1 і 40:1, але це дуже завищує вартість клапана. Звичайне відношення 30:1.
Відхилення – відношення між максимально потрібною і мінімально регульованою витратами. Якщо в поданому вище прикладі максимальна витрата 100 одиниць, максимальна потрібна – 75 одиниць, а мінімальна регульована 2,5 одиниці, то відхилення клапана буде 75/2,5 = 30:1. Таким чином, відхилення являє собою міру відносної стабільності клапана.
Щільно закривні клапани в закритому положенні не повинні взагалі пропускати або пропускати дуже мало речовини. До цієї категорії, зазвичай, відносять тільки односідлові клапани; двосідлові в закритому положенні пропускають від 2 до 5 %.
Коефіцієнт витрати зазвичай визначають як витрату речовини, яка протікає за 1 хв через даний клапан при 15 0С і падінні тиску в 7 кПа. Якщо відомі коефіцієнт витрати і перепад тисків, то можна розрахувати витрату речовини (з відомими характеристиками) через даний клапан.
Характеристика ступеня закриття клапана – максимальне падіння тиску, яке допускається в ньому, при повністю закритому положенні. Ця характеристика зазвичай залежить від зусилля, яке розвивається виконавчим механізмом. Цю характеристику не треба пов’язувати з допускним тиском на корпус клапана.