Міністерство освіти і науки України
Національний університет "Львівська політехніка"
Інститут гуманітарних і соціальних наук
Кафедра історії, теорії та практики культури
Політична історія України
навчально-методичний посібник
Львів — 2009
ПРОГРАМА «ПОЛІТИЧНОЇ ІСТОРІЇ УКРАЇНИ»
для студентів усіх базових напрямів
ТЕМА І
СТАНОВЛЕННЯ УКРАЇНСЬКОГО ЕТНОСУ ТА ЙОГО ДЕРЖАВНОСТІ.
КИЇВСЬКА РУСЬ-УКРАЇНА
Предмет, завдання і концепція курсу "Політична історія України". Джерела та історіографія курсу.
Держава як історичне явище, її роль у суспільно-політичному, соціально-економічному та духовному житті нації. Основні форми правління та державного устрою. Атрибути держави – державний апарат, право, територія, збройні сили, дипломатичні інституції, фінансова система, символіка.
Особливості формування ідейних основ і державницьких традицій українського народу.
Сучасна державотворча діяльність з розбудови незалежної України.
Україна – одна з колисок світової цивілізації. Головні етапи генези українського етносу: трипільський, сколотський (скитський), антсько-черняхівський, руський. Перші державні утворення на території України. Античні міста-держави: Ольвія, Херсонес, Феодосія, Тіра, Фанагорія, Танаїс, Боспорське царство, їх впливи на населення України.
Поява у Північному Причорномор'ї скитів-скіфів і утворення Скитської держави, її розвиток і занепад. Вторгнення сарматів.
Перші писемні відомості про слов'ян – предків українських племен - у творах античних авторів. Венеди, склавини і анти. Анто-склавинський центр державотворення.
Велике переселення народів (II—V ст.). Експансія готів на українські землі. Боротьба антів проти готської навали. Розгром готів антсько-гунськими військами.
Нове піднесення Антської держави, її політична організація. Аварське нашестя на українські землі. Антсько-аварські війни. Занепад антів, їх відступ з причорноморських степів на північ. Значення держави антів у консолідації українських племен.
Розселення східних слов'ян і союзи племен на території України в VI-IX ст. Соціальна диференціація як передумова утворення держави у східних слов'ян. Полянський "град" Київ та його роль у формуванні ранньофеодальної Руської держави. Походження термінів "Русь" і "Україна". Теорії виникнення Київської держави (норманська, анти норманська, хозарська та кельтська) та їх оцінка в сучасній вітчизняній та зарубіжній історіографії.
Перші писемні згадки про Київську державу. "Повість минулих літ", "Київський літопис" та інші літописні джерела. Аскольд і Дір. Походи на Візантію. Аскольдове хрещення Русі (860 р.). Захоплення Києва Олегом і утворення держави Київська Русь. Боротьба з Візантією і перші міжнародні договори Київської Русі. Князь Ігор, його внутрішня та зовнішня політика.
Княгиня Ольга – видатний державний діяч Київської Русі. Розбудова державного апарату. Зв'язки Київської Русі з Візантією, Священною Римською імперією. Поширення християнства на українських землях.
Князь Святослав. Подальше розширення київських володінь. Зовнішня політика Святослава: розгром Хозарського каганату, походи на Дунай. Війни з Візантією. Початок боротьби з печенігами.
Князь Володимир. Завершення процесу формування Київської імперії. Остаточне прийняття християнства Володимиром та його історичне значення для України. Реформи Володимира - адміністративна, військова, судова.
Смерть Володимира і боротьба між його синами за великокняжу владу. Ярослав Мудрий. Економічний, політичний та культурний розквіт Київської Русі. "Руська правда". Політичний та-соціальний устрій Київської держави.
Тріумвірат -Ярославичів. Початок князівських уособиць. Останнє піднесення Київської держави за Володимира Мономаха і Мстислава Великого. Структура княжої влади.
Причини розпаду Київської Русі на окремі князівства.
Завершення формування українського етносу та становлення його державності. Своєрідність української мови, культури, побуту. Походження української національної символіки. Історичне значення Київської Русі у формуванні української державності.
Тема II галицько-волинське князівство -продовжувач державницьких традицій київської русі-україни
Утворення Галицького і Волинського князівств. Князювання братів Ростиславичів.
Князь Володимирко Володарович і остаточне оформлення Галицького князівства (1141 р.). Ярослав Осмомисл, його зовнішня і внутрішня політика. Розширення меж Галицького князівства. Володимир Ярославович.
Роман Мстиславович та об'єднання Волині і Галичини (1199 р.). Початки Галицько-Волинської держави. "Велика смуга" 1205-1238 рр.
Відновлення могутності Галицько-Волинської держави за Данила Галицького (1238-1264 рр.). Його внутрішня і зовнішня політика.
Посилення загрози "дикого поля". Перша поява монголо-татар на Русі. Битва па р. Калці (1223 р.) та її наслідки. Навала Батия на Русь. Падіння Києва (1240 р,). Влада монголо-татар на Подніпров'ї, "Золота Орда". Значення героїчної боротьби українського народу протії монголо-татарського нашестя для долі європейської цивілізації.
Галицько-Волинська держава після монгольської навали. Заходи Данила Галицького щодо створення анти монгольської коаліції. Коронація Данила Галицького. Заснування міст Холма і Львова.
Галичина і Волинь після смерті короля Данила. Лев Данилович і Юрій І Утворення Галицької митрополії (1301 р.). Князі Андрій та Лев II і кінець династії Романовичів. Юрій-Болеслав II Тройденович. Боротьба Польщі, Угорщини, Литви за галицько-волинську спадщину. Історичне значення Галицько-Волинської держави для розвитку і зміцнення української нації та її державності
Тема iiі українська державність в умовах великого князівства литовського
Послаблення українських князівств та "Золотої Орди". Входження Волині, Поділля, Київщини, Брацлавщини і Чернігово-Сіверщини до складу Литовського князівства. Боротьба Польщі та Угорщини за Галичину. Включення Буковини до складу Молдавського князівства. Закарпаття під владою Угорщини.
Утворення гюліетнічної литовсько-українсько-білоруської держави з елементами федеративного устрою і автономією українських та білоруських земель. Внутрішня політика Гедиміяа, Ольгерда, Витовта.
.Ягайло та його політика зближення з Польщею. Кревська унія (1385 р.). Антипольська політика Витовта, спроба його коронації у Лучеську (1429 р.).
Посилення влади литовських князів в Україні. Грюнвальдська битва (1410 р.) і участь в ній українських полків. Князь Свидригайло - останній період незалежного існування українських земель. Казимир Ягайлович і ліквідація автономії українських земель.
Антилитовська змова українських і білоруських князів під проводом князя Михайла Олельковича (1481 р.). Повстання князя Михайла Глинського (1508 р.) - остання спроба збереження автономних прав українських земель у складі Литовського князівства. Остаточна ліквідація залишків української державності.
Зміна геополітичної ситуації на переломі ХУ-ХУІ ст. і проблема державності України: падіння Константинополя, утворення Кримського ханства (1449 р.) і перехід його під протекторат Османської імперії, посилення турецько-татарської загрози. Початок татарських набігів на Україну. Зруйнування татарами Києва (1482 р.). Захоплення Чернігово-Сіверщини Московською державою.
Соціально-економічний розвиток українських земель в XV - першій половині XVI ст. Перший і другий Литовські статути. Поступове закріпачення селян.
Формування і вихід на історичну арену українського козацтва. Територія розселення козаків, заняття, побут. Перші провідники козацтва - О. Дашкевич, П. Лянцкоронський. Князь Д. Вишневецький і заснування Запорозької Січі (1550-ті рр.). Запорозька Січ - "козацька християнська республіка" - найдемократичніше державне утворення доби середньовіччя.