12.13.4. Зволоження повітря в камері зрошення

Згідно схеми, яка зображена на рис. 12.12, виконується компенсаційне регулювання точки роси. Кімнатний вологоконтролер Н1 перенастроює температуру точки роси, яка підтримується за командою термостата Т1, що розміщений в повітряному потоці за камерою зрошення. Перенастроювання відбувається за наперед наміченим графіком в тому випадку, коли знижується відносна вологість внутрішнього повітря, що вимірюється Н1. Термоконтролер Т1 керує приводом М1 змішувальних клапанів, а потім, коли зміною співвідношення суміші потоків зовнішнього і рециркуляційного повітря не вдається досягнути потрібної температури точки роси, відкривається паровий клапан і приводиться в дію пароводяний підігрівник; витрата потоку зовнішнього повітря залишається сталою і рівною мінімально потрібній згідно ручного настроювання за допомогою вимикача S1.

Рис. 12.12. Компенсаційне регулювання температури точки роси при зволоженні

повітряного потоку у камері зрошення:

1 – електродвигун вентилятора; 2 – насос; 3 – водопідігрівник; 4 – камера зрошення;

Н3 – нормально закритий клапан; НВ – нормально відкритий клапан; АU, UM, MI i ZU – відповідно, потоки зовнішнього, рециркуляційного, змішаного і притікального повітря.

Клапан V1 пропорційно підтримує температуру точки роси притікального повітря на бажаному рівні. Після вимкнення вентилятора притікального повітря закриваються клапан зовнішнього повітря і паровий клапан V1. Схема може бути доповнена контролером тиску Р1, який закриває клапан V1 у випадку припинення подачі води. Процес зволоження можна вважати адіабатичним, якщо вода рециркулює і до неї не підводиться теплота від зовнішніх джерел.

12.14. Регулювання охолодження повітряного потоку

в повітроготувальнику

На рис. 12.13 зображена схема регулювання рівня охолодження повітряного потоку зміною витрати охолодженої води, яка протікає через повітроохолодник, за допомогою трьохпрохідного змішувального клапана, що керується кімнатним термостатом Т1. Вода притікає в теплообмінник зі сталою температурою, а її витрата через теплообмінник змінюється. Повітроохолодник приєднується до мережі холодопостачання за протитечійною схемою, що збільшує передачу теплоти від повітряного потоку до холодоносія. Для вирівнювання гідравлічного опору циркуляційних кілець через теплообмінник і байпас, а також для вирівнювання тисків перед двома вхідними патрубками трьохпрохідного клапана на байпасі рекомендується встановлювати ручний дроселювальний вентиль.

Рис. 12.13. Схема пропорційного регулювання водяного охолодника повітряного потоку:

1 – вентиль для вирівнювання гідравлічних опорів циркуляційних кілець; 2 – трубопровід підігрітого холодоносія; MI і ZU – відповідно потоки змішаного і притікального повітря

В приміщенні підтримується температура внутрішнього повітря за сухим термометром і зростає його відносна вологість. Якщо її потрібно регулювати, то необхідно передбачати який-небудь метод вторинного (повторного) підігрівання. Для цієї ж цілі можна застосувати і двопрохідний пропорційний автоматичний водяний клапан. Однак треба попередньо проаналізувати отримувані при цьому коливання тиску в мережі трубопроводів і переконатись, що вони є прийнятні. Якщо коливання температури в приміщенні допускається в широкому діапазоні, то можна застосувати і двопрохідний двопозиційний клапан. В цьому випадку в приміщення почергово будуть витікати потоки то охолодженого, то неохолодженого повітря.

Однак явне охолодження в комфортних системах передбачається рідко. У всіх системах застосовують регулювання вологості з причини осушення повітряного потоку або його вторинного (другого) підігрівання.

В системі, яка зображена на рис. 12.14, відбувається комбіноване двопозиційне регулювання водяним клапаном V1 і пропорційне регулювання обвідним рециркуляційним повітряним клапаном з приводом М1. Коли холодильна навантага (навантаження) досягає наперед визначеного мінімального значення, термостатТ1 відкриває клапан V1, а регулювання відбувається пропорційними спареними фасадним і обвідним повітряними клапанами, завдяки чому підтримується бажана температура внутрішнього повітря. Коли вентилятор притікального повітряного потоку вимикається, клапан закривається.

Рис. 12.14. Схема регулювання водоповітряного охолодника за допомогою двопозиційного водяного клапана і пропорційного повітряного клапана в обвідному каналі,

який спарений з фасадним повітряним клапаном:

1 – електродвигун вентилятора притікального повітря; 2 – фасадний повітряний клапан;

3 – водоповітряний охолодник; 4 – клапан в обвідному каналі; 5 – вентилятор системи витікальної вентиляції з електродвигуном; АU, FO, UM, MI i ZU – відповідно, потоки зовнішнього, викидного, рециркуляційного, змішаного і притікального повітря

На рис. 12.15 зображена схема двопозиційного (увімкнення - вимкнення) регулювання холодильного компресора і повітроохолодника безпосереднього кипіння холодоагента. Увімкнення двигуна вентилятора притікального повітря дозволяє вимкнути компресор. Увімкнення компресора холодильної устави (установки) при підвищенні температури в приміщенні і його вимкнення при пониженні температури виконує двопозиційний кімнатний термостат Т1. При цьому методі регулювання в приміщення почергово притікають потоки то охолодженого, то неохолодженого повітря. Система придатна тільки за використання компресорів малих продуктивностей і для приміщень, де допускається зміна температури в широких межах. Може виникнути потреба в обмеженні кількості увімкнень в одиницю часу для того, щоби зберегти пускач і двигун від перегрівання і (або) компресор від пошкодження. Цього можна досягнути за допомогою реле часу в електричному колі пускача.

Рис.12.15. Схема двопозиційного регулювання холодильної устави

з повітроохолодником - випарником безпосереднього кипіння:

1 – електродвигун вентилятора системи притікальної вентиляції; 2 – пускач;

3 – повітроохолодник – випарник безпосереднього кипіння; 4 –компресор холодильної устави;

5 – електродвигун компресора ; 6 – пускач електродвигуна компресора; 7 – конденсатор холодильної устави; ZU – потік притікального повітря; MI – потік змішаного (зовнішнього і рециркуляційного) повітря

Схема регулювання компресора за допомогою одноступінчастого розвантажника показана на рис.12.16. За повної продуктивності двоступінчастий кімнатний термостат Т1 керує компресором безпосередньо, а за пониженої – через соленоїдний клапан V1 (розвантажник циліндрів) або просто вимикає компресор. Для управління компресором за 100% продуктивності застосовують і кімнатний гумідостат Н1; термостат Т1 при цьому може з деяким запізненям вимикати компресор. Застосувують такі системи регулювання в уставах малої продуктивності, за широких меж зміни температури.

Рис. 12.16. Схема системи регулювання холодильної устави вимкненям циліндрів компресора

Схема системи регулювання увімкнення і вимкнення повітроохолодника – осушника безпосереднього кипіння холодоагента за допомогою соленоїдного клапана показана на рис.12.17. Термостат Т1 в приміщенні керує соленоїдним клапаном V1 на трубопроводі рідкого холодоагента, який підводиться до випарника. Коли підтримується задана температура, Т1 закриває клапан V1, але компресор продовжує працювати в “насосному режимі” для видалення рідкого холодоагента, який в іншому випадку може попасти у всмоктувальний трубопровід і пошкодити компресор при повторному увімкненні. Після видалення всієї рідини компресор вимикає регулятор низького тиску. Однак, оскільки компресор не працює, холодоагент може текти на сторону низького тиску, підвищуючи тиск вище того рівня, за якого компресор був вимкнений. Для запобігання частих увімкнень і вимкнень на короткі періоди в схему уведено “протициклічне” реле, яке не допускає увімкнення компресора без цього, щоби термостат Т1, не “запросив” охолодження.

Рис. 12.17. Схема двопозиційного регулювання повітроохолодника безпосереднього кипіння за допомогою соленоїдного клапана на трубопроводі подачі рідкого холодоагента:

1 – електродвигун вентилятора системи притікальної вентиляції; 2 – повітроохолодник безпосереднього кипіння холодоагента; 3 – імпульсна лінія до пускача електродвигуна компресора; R1 – протициклічне реле; ZU – потік притікального повітря; MI – потік змішаного повітря

Багатоступінчастим повітроохолодником – повітроосушником безпосереднього кипіння може керувати багатоступінчастий кімнатний термостат, який діє на соленоїдні вентилі, встановлені на кожному підведенні рідкого холодоагента до секції охолодника. Однак при кількості секцій більше двох зазвичай застосовують кроковий контролер, який погоджено керує соленоїдними клапанами на підведення рідкого холодоагента і соленоїдними клапанами – розвантажниками циліндрів.

Схема плавального погодженого регулювання холодопродуктивності компресора впливом на тиск всмоктування зображена на рис.12.18. Циліндри і розвантажники розподілені по ступенях в послідовності, яка потрібна для досягнення повної продуктивності. У всмоктувальній лінії прилад Р1 вимірює тиск і вмикає та вимикає ступені компресора 1 - 6 за допомогою крокового контролера, який приводиться в дію двигуном плавального регулювання М1. Прилад Р1 вмикає ступені компресора при підвищенні тиску всмоктування і вимикає їх при падінні тиску. Двигун М1 в часі роботи (обертання) приводить в дію вимикачі (зазвичай ртутні), а тим самим і ступені компресора. Після відновлення подачі струму електродвигун М1 повертається в початковий стан, а реле R1 тримає компресор у вимкненому стані. Реле R1 вводить в дію вимикач Р1 після досягнення електродвигуном М1 початкового положення. Подібна система може бути застосована для послідовного регулювання компресора по температурі в приміщенні при заміні вимикача Р1 пропорційним кімнатним термостатом Т1 і при встановленні пропорційного двигуна М1.

Рис. 12.18. Схема системи плавального погодженого регулювання

продуктивності холодильної устави

Аналогічно може бути досягнуте програмне регулювання продуктивності компресора по температурі охолоджуваної води за допомогою плавального термостата Т1, плавального двигуна М1 і окремим захистом водоохолодника від замерзання.

У всіх випадках холодопродуктивність повинна розподілятися між ступенями приблизно рівними частками, а число ступенів повинно бути не менше 4.