12.15. Регулювання осушення повітряНого потоку

На рис 12.19 показана схема пропорційного регулювання осушника – поівтроохолодника засобами впливу на охолоджуваний водою теплообмінник з наступним догріванням повітряного потоку. Охолоджена вода повинна мати достатньо низьку температуру для досягнення потрібного осушення. Кімнатний термостат Т1 керує клапанами V1 і V2 і підтримує необхідну температуру в приміщенні, а парціальний контролер вологості Н1 – клапаном V1 (коли потрібне осушення).В цей час термостат Т1 керує тільки клапаном V2. При вимкненні вентилятора клапан V1 закривається.

Рис. 12.19. Схема системи регулювання водоповітряного теплообмінника

з наступним підігріванням повітряного потоку:

1 – електродвигун вентилятора притікального повітря; 2 – повітропідігрівник;

3 – повітроохолодник – осушник; ZU – потік притікального повітря;

MI – потік змішаного повітря

На рис. 12.20 показаний метод регулювання камери зрошення, яка працює в режимі охолодження і осушення повітряного потоку. Температура повітряного потоку в камері регулюється термостатом Т1, який діє на трьохходовий змішувальний клапан V1. Якщо вологість ввнутрішнього повітря зростає, то кімнатний контролер вологості зсуває точку настроювання Т1 на більш низьке значення. Кімнатний термостат Т2 керує клапаном V2, забезпечуючи потрібну температуру в приміщенні. З вимкненням вентилятора зупиняється і насос. Обв΄язування трубопроводами може змінюватись в залежності від мінімально допускної витрати води через водоохолодник.

Рис.12.20. Схема системи регулювання камери зрошення, яка працює в режимі охолодження і осушення повітряного потоку:

1 – електродвигун вентилятора системи притікальної вентиляції; 2 – водоохолодник; 3 – насос;

4 –камера зрошення; 5 – повітронагрівник; МI і ZU – відповідно потоки змішаного і притікального повітря

12.16. Приклади регулювання систем вентиляції

На рис.12.21 зображена електронна система регулювання, яка забезпечує нагрівання і охолодження повітряного потоку, причому передбачена пасивна (мертва) зона між цими двома режимами. Електронна регулювальна панель Е1 отримує і обробляє сигнали від кімнатного термостата Т1 і послідовно керує клапаном на трубопроводі холодоносія V1 і клапаном на трубопроводі теплоносія V2. Можливе розміщення термостата Т1 в трубопроводі рециркуляційного повітря. Передбачена пасивна зона між закінченням стадії підігрівання і початком стадії охолодження. Розмір цієї зони визначається попереднім настроюванням. В трубопроводі притікального повітря можливе встановлення нижньограничного термостата Т2. Зовнішній термостат Т3 по вибору термостата Т4 забезпечує роботу СВ або по літньому, або по зимовому графіках. Т4 виконує переключення при певній наперед заданій температурі, наприклад, 21 ⁰С. Протягом зими, якщо зовнішня температура знижується, температура в приміщенні дещо зростає (наприклад, на 1 ⁰С при зниженні зовнішньої температури на 10 ⁰С), а літом при зростанні зовнішньої температури температура в приміщенні піднімається значно більше (наприклад, на 3 ⁰С при підвищенні зовнішньої температури на 10 ⁰С).

Рис. 12.21. Схема двоступінчастого регулювання підігріву і охолодження повітря:

1 – повітропідігрівник; 2 – повітроохолодник; АU, UM, MI і ZU – відповідно зовнішнє, рециркуляційне, змішане і притікальне повітря

На рис.12.22 показана схема регулювання СВ за методом сталої температури точки роси після камери зрошення. Цю температуру підтримує термостат Т2 через електронну панель Е1, причому регулювання відбувається послідовно трьома ступенями: за допомогою клапана V1 на лінії подачі теплоносія до калорифера первинного підігріву; взаємно зворотними змішувальними клапанами, що приводяться в рух виконавчим механізмом М1; за допомогою клапана V3 на трубопроводі подачі охолодженої води до камери зрошення. В часі роботи калорифера попереднього підігріву змішувальні клапани встановлюються в положення подачі мінімальної кількості зовнішнього повітря (наприклад 25%), яке попередньо настроюється за допомогою ручного вимикача S1. Температура в приміщенні підтримується кімнатним термостатом Т1, який через електронну панель Е2 керує клапаном V2 на трубопроводі подачі теплоносія до калорифера вторинного підігріву. Термостат Т1 може розміщуватись в трубопроводі рециркуляційного повітря.

Розглянута вище дія системи зображена у вигляді діаграми на рис. 12.23.

Рис. 12.22. Схема регулювання системи вентиляції

за методом сталої температури точки роси:

1 – вентилятор системи притікальнї вентиляції; 2 – калорифер вторинного підігріву;

3 – повітроохолодник; 4 – насос; 5 – калорифер первинного підігріву;

6 – камера зрошення; АU, UM, MI і ZU – відповідно потоки зовнішнього, рециркуляційого, змішаного і притікального повітря

Рис.12.23. Графік дії системи автоматики при триступінчастому регулюванні повітроготувальника СВ за методом сталої точки роси:

1 – перша ступінь, робота калорифера первинного підігріву; 2 – друга ступінь, подача зростальної кількості зовнішнього повітря; 3 – третя ступінь, охолодження повітря;

3а – охолодження в першій стадії періоду охолодження; 3б – теж, в другій; В – відкритий;

З – закритий; V1 клапан калорифера первинного підігріву; КЗП – клапан зовнішнього повітря; КРП – клапан рециркуляційного повітря; М1 – виконавчий механізм спарених повітряних клапанів КЗП і КРП; V3 – клапан подачі охолодженої води в камеру зрошення