- •1. Дайте загальну характеристику надзвичайних ситуацій, що мали місце в Україні протягом останніх років.
- •3. Дайте характеристику першої і другої Женевської конвенції.
- •4. Дайте характеристику третьої Женевської конвенції.
- •7. Опишіть спеціальний міжнародний знак для обладнання споруд, що несуть у собі небезпечні сили. Опишіть міжнародний розпізнавальний знак цо.
- •8. Дайте визначення , сферу застосування, висвітліть завдання та терміни цо згідно з Женевськими конвенціями.
- •Державна система цивільної оборони України.
- •11. Що складає систему цивільної оборони і яке основне завдання цивільної оборони України.
- •12. Який проводиться комплекс заходів по захисту населення від наслідків стихійного лиха, аварій, катастроф, вибухів, пожеж.
- •13. Як організовується робота штабу цивільної оборони, та на що направлена його робота.
- •15. Вкажіть основні сили Цивільної оборони, вкажіть як і де вони створюються, їх призначення та основні завдання.
- •16. Назвіть основні принципи діяльності військ цо, їх права й обов’язки.
- •18. Вкажіть як проводиться комплектування військ цо та з чийого дозволу, кому підпорядковуються
- •19. Які основні завдання спеціалізованих формувань.
- •20. Постійні комісії з надзвичайних ситуацій, їхня мета , завдання, права та склад.
- •21. Єдина державна система запобігання і реагування на надзвичайні ситуації техногенного та природного характеру-дата створення, основні завдання, рівні та режими функціонування.
- •22. Опишіть основні напрямки стратегії техногенної безпеки в найближчий час, напрямки дії та назвіть глобальні проблеми людства.
- •23. Дайте визначення термінів класифікації надзвичайних ситуацій згідно постанови кабінету Міністрів 1099.
- •24. Принципи захисту населення і території у разі загрози та виникнення нс.
- •25. Які основні завдання захисту населення і територій під час нс.
- •26. В чому заключається державне регулювання та контроль захисту населення і територій
- •27. Яке призначення і які є види захисних споруд.
- •29. Що відноситься до засобів радіаційно-хімічного захисту
- •30. Використання засобів індивідуального захисту
- •31. Захист від сильнодіючих отруйних речовин
- •32. Організація евакуаційних заходів.
- •33. Медичний захист у нс.
- •66. Організація проведення досліджень з оцінки стійкості об’єкта
- •34. Оповіщення населення про загрозу стихійних лих, великих аварій (катастроф)
- •35. Дайте характеристику, та охарактеризуйте порядок роботи приладів хімічної та радіаційної розвідки.
- •36. Дайте характеристику, та охарактеризуйте порядок роботи приладів дозиметричного контролю.
- •37. Хто несе відповідальність за організацію цо на об'єкті та чим це регламентовано?
- •38.В чому сутність рятувальних та інших невідкладних робі г, що до них відноситься?
- •40. Організація і проведення рінр При аварії на хно з викидом (виливом) сильнодіючих отруйних речовин (сдор).
- •41. Організація і проведення рінр в осередках комбінованого ураження.
- •42. Особливість аварійних робіт в районах стихійного лиха.
- •43. Забезпечення проведення рятувальних та інших не відкладних робіт
- •44.Забезпечення радіаційно-хімічного захисту
- •45. Матеріальне забезпечення, технічне забезпечення, медичне забезпечення.
- •46. Заходи безпеки при проведенні рінр
- •47. Перерахуйте основні пункти комплексу заходів спрямованих на життєзабезпечення населення у надзвичайних ситуаціях.
- •49. Як необхідно вирішувати питання організації медичного обслуговування населення, ритуальні послуги, торгівельного обслуговування,
- •50. Як проводяться протиепізоотичні заходи по захисту сільськогосподарських тварин.
- •51. Як проводяться захист продуктів харчування та води .
- •52. Розкрийте сутність спеціальної обробки та дайте визначення її складових.
- •53. Як проводиться часткова санітарна обробка.
- •54. Як проводиться повна санітарна обробка та дезактивація.
- •55. Як проводиться дегазація, дезінфекція?
- •57. Які головні завдання навчання по цо, яка система його організації по категоріях.
- •58. Планування та облік підготовки з цо на об'єкті господарської діяльності.
- •59. Основи радіаційної обстановки.
- •60. Організація і проведення рінр при аварії на хно з викидом (виливом) сильнодіючих отруйних речовин (сдор).
- •61. Оцінка інженерної обстановки.
- •62. Прогнозування та оцінка пожежної обстановки на об’єктах.
- •Сутність стійкості роботи об'єктів господарської діяльності та основні шляхи її підвищення.
- •64. Вимоги норм проектування Інженерно-технічних заходів у цивільній обороні
- •Дайте загальну характеристику надзвичайних ситуацій, що мали місце в Україні протягом останніх років.
37. Хто несе відповідальність за організацію цо на об'єкті та чим це регламентовано?
У статті 8 Закону України «Про Цивільну оборону України» наголошено, що відповідальність за організацію ЦО на об'єкті несе керівництво підприємств, установ і організацій незалежно від форм власності і підпорядкування, яке забезпечує своїх працівників засобамими індивідуального і колективного захисту, організовує здійснення евакозаходів, створює сили для ліквідації наслідків надзвичайних ситуацій та забезпечує їх готовність до практичних дій, виконує інші заходи з ЦО і несе пов'язані з цим матеріальні та фінансові витрати.
38.В чому сутність рятувальних та інших невідкладних робі г, що до них відноситься?
Сутність рятувальних та інших невідкладних робіт — це усунення безпосередньої загрози життю та здоров'ю людей, відновлення життєзабезпечення населення, запобігання або значне зменшення матеріальних збитків. Рятувальні та інші невідкладні роботи включають також усунення пошкоджень, які заважають проведенню рятувальних робіт, створення умов для наступного проведення відновлювальних робіт. РІНР поділяють на рятувальні роботи і невідкладні роботи.// До рятувальних робіт відносяться: — розвідка маршруту руху сил, визначення обсягу та ступеня руйнувань, розмірів зон зараження, швидкості і напрямку розповсюдження зараженої хмари чи пожежі; — локалізація та гасіння пожеж на маршруті руху сил та ділянках робіт; — визначення об'єктів і населених пунктів, яким безпосередньо загрожує небезпека; — визначення потрібного угрупування сил і засобів запобігання і локалізації небезпеки; — пошук уражених та звільнення їх з-під завалів, пошкоджених та палаючих будинків, із загазованих та задимлених приміщень; — розкриття завалених захисних споруд та рятування з них людей; — надання потерпілим першої допомоги та евакуація їх (при необхідності) у лікувальні заклади; — вивіз або вивід населення із небезпечних місць у безпечні райони; — організація комендантської служби, охорона матеріальних цінностей і громадського порядку; — відновлення життєздатності населених пунктів і об'єктів; — пошук, розпізнавання і поховання загиблих; — санітарна обробка уражених; — знезараження одягу, взуття, засобів індивідуального захисту, територій, споруд, а також техніки; — соціально-психологічна реабілітація населення.// До невідкладних робіт відносяться: — прокладання колонних шляхів та улаштування проїздів (проходів) у завалах та на зараженій території; — локалізація аварій на водопровідних, енергетичних, газових і технологічних мережах; — ремонт та тимчасове відновлення роботи комунально-енергетичних систем і мереж зв'язку для забезпечення рятувальних робіт; — зміцнення або руйнування конструкцій, які загрожують обвалом і безпечному веденню робіт.
39. Організація і проведення РІНР при аваріях на радіаційно-небезпечних об'єктах.
При радіаційних аваріях викинуті із реактора радіонукліди піднімаються в атмосферу і переносяться у вигляді аерозолей на значну відстань. Потім вони випадають разом з пилом і дощем на місцевість, утворюючи обширні зони радіоактивного забруднення, які є небезпечними для людей і навколишнього середовища. Ступінь радіаційної небезпеки для населення визначається кількістю і складом радіонуклідів, викинутих у зовнішнє середовище, відстанню від місця аварії до населеного пункту, метеоумов і пори року в час аварії.// Організація і проведення РІНР при аварії на АЕС полягає у виконанні заходів, до яких відносяться: — оповіщення населення про аварію і постійне його інформування про наявну обстановку та порядок дій в даних умовах; — використання засобів колективного і індивідуального захисту; — організація дозиметричного контролю; — проведення йодної профілактики населення, що опинилося в зоні радіоактивного зараження; — введення обмеженого перебування населення на відкритій місцевості (режими радіаційного захисту); — здійснення евакуації населення (за розпорядженням Уряду) та інші заходи. Після евакуації населення приступають до дезактивації території і техніки.