Юридичне нормопроектування (для студентів 5-кн курсу, термін навчання 2 роки 6 місяців, молодший спеціаліст)

Укладач: доцент кафедри юридичного документознавства, кандидат юридичних наук, підполковник міліції КРАСНИЦЬКА А.В.

І. Анотація навчальної дисципліни

В Україні на удосконалення правового регулювання суспільних відносин спрямований активний процес створення нових правових норм, зміни та скасування чинних. У теорії права цей процес визначається поняттям “нормотворчість”. Саме у процесі нормотворчості створюються правові норми, що регулюють та впорядковують різноманітні сфери суспільних відносин, забезпечують нормальне функціонування соціуму, правопорядок і стабільність у ньому. Нормотворчість у системі МВС України слід розглядати як процес створення відомчих нормативних актів при відповідному забезпеченні технологій їх підготовки та прийняття. Аналіз цих нормативних документів дає можливість виявити прогалини і недоліки у наявному правовому просторі. Порушень у цій сфері занадто багато, що пояснюється ігноруванням правил юридичної техніки. Велике значення для забезпечення подальшої регулятивної здатності нормативно-правових та індивідуальних актів є використання правил і засобів нормопроектноїтехніки, спрямованих на системне викладення нормативних правових приписів, конструювання зв’язків між ними та нормативно-правовими актами в цілому.

Навчальна дисципліна «Юридичне нормопроектування» вивчає науково-теоретичні та практичні основи юридичної техніки, особливості нормопроектної техніки як інструменту забезпечення системності законодавства, загальні уявлення про нормотворчу діяльність органів внутрішніх справ, особливості складання нормативно-правових і правозастосовних актів.

Метою навчальної дисципліни є:

- вивчення загальних питаньнормопроектної техніки, основних принципів нормотворчої діяльності органів внутрішніх справ, особливостей укладання нормативно-правових і правозастосовних актіву системі ОВС згідно з вимогами нормотворчої техніки;

- формування у слухачів умінь і навичок щодо укладання нормативно-правових і правозастосовних актів з огляду на їх призначення та види;

- розвиток у слухачів відповідальності за правильне юридико-лінгвістичне оформлення юридичних документів;

- усвідомлення потреби дотримання правил юридичної техніки, законів юридичного мовлення, мовностильових норм при формулюванні правових приписів і правових рішень;

- набуття слухачами поглиблених знань стосовно юридично грамотного висловлювання своїх думок.

У результаті вивчення дисципліни “Юридичне нормопроектування” слухачі та студенти повинні:

знати:

• ознаки, подвійну природа, принципи й особливості, функції нормопроектування;

• стадії нормопроектування як науково обґрунтовану сукупність дій суб’єктів нормопроектування;

• правову основу нормотворчої діяльності МВС України;

• засоби, прийоми юридичної техніки;

• правила-вимоги юридичної техніки, що висуваються до нормативно-правових і правозастосовних актів;

• види юридичної техніки;

• інструментинормопроектної техніки, що використовуються при формуванні змісту правових актів;

• правові норми, які встановлюють, змінюють або скасовують правові відносини, що визначають зміст форм управлінської діяльності та надають їм загальнообов'язкової сили;  

• порядок підготовки та подання нормативних актів на державну реєстрацію до Міністерства юстиції України;

• загальні правила оформлення основних реквізитів документа;

• погодження проекту нормативного акта;

• види помилок, що виникають при написанні нормативно-правових і правозастосовних актів;

• проведення правової експертизи проекту нормативного акта;

уміти:

- створювати відомчі нормативні акти при відповідному забезпеченні технологій їх підготовки та прийняття;

- послідовно і логічно викладати інформацію у текстах індивідуальних актів;

- правильно оформлюватиі розташовувати реквізитив індивідуальних актах;

- складати якіснііндивідуальні акти згідно з вимогами нормотворчої техніки;

- правильно використовувати юридичні терміниу текстах актів;

- уникати помилок у текстах індивідуальних актів;

- аналізувати тексти нормативно-правових та індивідуальних актів в аспекті дотримання правових, логічних, структурних, мовностилістичних вимог;

- аналізуватитипові помилки, що виникають при написанні текстів нормативно-правових та індивідуальних актів, а також визначати способи їх усунення;

- проводити правову експертизу проекту нормативного акта.