- •1. Дайте загальну характеристику надзвичайних ситуацій, що мали місце в Україні протягом останніх років.
- •3. Дайте характеристику першої і другої Женевської конвенції.
- •4. Дайте характеристику третьої Женевської конвенції.
- •7. Опишіть спеціальний міжнародний знак для обладнання споруд, що несуть у собі небезпечні сили. Опишіть міжнародний розпізнавальний знак цо.
- •8. Дайте визначення , сферу застосування, висвітліть завдання та терміни цо згідно з Женевськими конвенціями.
- •Державна система цивільної оборони України.
- •11. Що складає систему цивільної оборони і яке основне завдання цивільної оборони України.
- •12. Який проводиться комплекс заходів по захисту населення від наслідків стихійного лиха, аварій, катастроф, вибухів, пожеж.
- •13. Як організовується робота штабу цивільної оборони, та на що направлена його робота.
- •15. Вкажіть основні сили Цивільної оборони, вкажіть як і де вони створюються, їх призначення та основні завдання.
- •16. Назвіть основні принципи діяльності військ цо, їх права й обов’язки.
- •18. Вкажіть як проводиться комплектування військ цо та з чийого дозволу, кому підпорядковуються
- •19. Які основні завдання спеціалізованих формувань.
- •20. Постійні комісії з надзвичайних ситуацій, їхня мета , завдання, права та склад.
- •21. Єдина державна система запобігання і реагування на надзвичайні ситуації техногенного та природного характеру-дата створення, основні завдання, рівні та режими функціонування.
- •22. Опишіть основні напрямки стратегії техногенної безпеки в найближчий час, напрямки дії та назвіть глобальні проблеми людства.
- •23. Дайте визначення термінів класифікації надзвичайних ситуацій згідно постанови кабінету Міністрів 1099.
- •24. Принципи захисту населення і території у разі загрози та виникнення нс.
- •25. Які основні завдання захисту населення і територій під час нс.
- •26. В чому заключається державне регулювання та контроль захисту населення і територій
- •27. Яке призначення і які є види захисних споруд.
- •29. Що відноситься до засобів радіаційно-хімічного захисту
- •30. Використання засобів індивідуального захисту
- •31. Захист від сильнодіючих отруйних речовин
- •32. Організація евакуаційних заходів.
- •33. Медичний захист у нс.
- •66. Організація проведення досліджень з оцінки стійкості об’єкта
- •34. Оповіщення населення про загрозу стихійних лих, великих аварій (катастроф)
- •35. Дайте характеристику, та охарактеризуйте порядок роботи приладів хімічної та радіаційної розвідки.
- •36. Дайте характеристику, та охарактеризуйте порядок роботи приладів дозиметричного контролю.
- •37. Хто несе відповідальність за організацію цо на об'єкті та чим це регламентовано?
- •38.В чому сутність рятувальних та інших невідкладних робі г, що до них відноситься?
- •40. Організація і проведення рінр При аварії на хно з викидом (виливом) сильнодіючих отруйних речовин (сдор).
- •41. Організація і проведення рінр в осередках комбінованого ураження.
- •42. Особливість аварійних робіт в районах стихійного лиха.
- •43. Забезпечення проведення рятувальних та інших не відкладних робіт
- •44.Забезпечення радіаційно-хімічного захисту
- •45. Матеріальне забезпечення, технічне забезпечення, медичне забезпечення.
- •46. Заходи безпеки при проведенні рінр
- •47. Перерахуйте основні пункти комплексу заходів спрямованих на життєзабезпечення населення у надзвичайних ситуаціях.
- •49. Як необхідно вирішувати питання організації медичного обслуговування населення, ритуальні послуги, торгівельного обслуговування,
- •50. Як проводяться протиепізоотичні заходи по захисту сільськогосподарських тварин.
- •51. Як проводяться захист продуктів харчування та води .
- •52. Розкрийте сутність спеціальної обробки та дайте визначення її складових.
- •53. Як проводиться часткова санітарна обробка.
- •54. Як проводиться повна санітарна обробка та дезактивація.
- •55. Як проводиться дегазація, дезінфекція?
- •57. Які головні завдання навчання по цо, яка система його організації по категоріях.
- •58. Планування та облік підготовки з цо на об'єкті господарської діяльності.
- •59. Основи радіаційної обстановки.
- •60. Організація і проведення рінр при аварії на хно з викидом (виливом) сильнодіючих отруйних речовин (сдор).
- •61. Оцінка інженерної обстановки.
- •62. Прогнозування та оцінка пожежної обстановки на об’єктах.
- •Сутність стійкості роботи об'єктів господарської діяльності та основні шляхи її підвищення.
- •64. Вимоги норм проектування Інженерно-технічних заходів у цивільній обороні
- •Дайте загальну характеристику надзвичайних ситуацій, що мали місце в Україні протягом останніх років.
54. Як проводиться повна санітарна обробка та дезактивація.
Повна санітарна обробка містить у собі обмивання тіла людини теплою водою з милом з обов'язковим змиванням білизни та одягу. Мета обробки — повне знезаражування від РР, ОР і БЗ одягу, взуття, поверхні тіла. Повній санітарній обробці підлягає особовий склад формувань, робітники, службовці та евакуйоване населення після виходу з осередку ураження (зони зараження).
Обробку потрібно проводити не пізніше 5 годин після забруднення. Через 12 годин проводити обробку немає сенсу. Одяг підлягає заміні якщо після його обтрушування залишкове радіоактивне зараження перевищує допустиму величину.
При забрудненні краплинорідинними ОР необхідно негайно провести часткову санітарну обробку: наступне обмивання теплою водою з милом не захищає від ураження ОР і необхідності, в її проведенні немає.При зараженні БЗ повній санітарній обробці підлягає весь особливий склад, який знаходився у районі дії БЗ, незалежно від того чи використовувалися засоби індивідуального захисту та проводилася часткова санітарна обробка.
Дезактивація. Техніка, майно, одяг, місцевість, продукти харчування, вода, які забруднені радіоактивними речовинами підлягають дезактивації. При частковій дезактивації техніки та одягу видаляють радіоактивні речовини з усієї поверхні методом обмітання чи обтирання.
Повна дезактивація здійснюється наступними методами:
— змивання РР дезактивуючим розчином, водою і розчинниками з одночасною обробкою забрудненої поверхні щітками дегазаційних машин і приладів;
— змивання РР струменем води під тиском;
— знищення РР газокрапельним потоком;
-
знищення РР витиранням забрудненої поверхні тампонами, які змочені у дезактивуючому розчині, водою і розчинниками;
-
змітання радіоактивного пилу віниками, щітками тощо;
-
знищення радіоактивного пилу методом пилевідсмоктування.
Метод дезактивації вибирається відповідно до виду забруднення. Суть дезактивації, таким чином, полягає у відриванні радіоактивних частин від поверхні та знищення їх з оброблених об'єктів.
Дезактивація споруд проводиться обмиванням водою. Обмивання починається з даху і ведеться зверху вниз. Особливо старанно обмиваються вікна, двері, карнизи і нижні поверхи будинку.
Дезактивація внутрішніх приміщень і робочих місць проводиться за допомогою обмивання дезактивуючим розчином, водою, обмітанням мітлами і щітками, а також протиранням. Починати дезактивацію слід зі стелі. Стеля, стіни, майно протирають вологими ганчірками, підлога миється теплою водою з милом або 2—3% содовим розчином.
Дезактивація ділянок територій, які мають тверде покриття може проводитися змиванням радіоактивного пилу струменем води під великим тиском за допомогою поливальних машин або змітанням радіоактивних речовин підмітально-при-биральними машинами.
Ділянки територій, які не мають твердого покриття, дезактивуються шляхом зняття зараженого шару грунту товщиною 5—10 см, Дезактивація води проводиться кількома способами, зокрема: фільтруванням, перегонкою, за допомогою іонообмінних смол або відстоюванням криниці, шляхом багаторазового відкачування з них води і знищенням грунту з дна, а ділянка місцевості, яка прилягає до криниці у радіусі 15—20 м дезактивується шляхом зняття шару грунту товщиною 5—10 см з наступним засипанням її не забрудненим піском.
Дезактивація продуктів і харчової сировини проводиться шляхом обробки або заміни тари. Продукти, які не було затарено шляхом зняття забрудненого шару, заражена готова їжа і хліб знищуються.