
- •Донецькій Національний Технічний Університет Методичні вказівки
- •З дисципліни “Загальна екологія та неоекологія”
- •Загальні положення
- •Мета і задачі курсової роботи
- •Вибір варіанту теми курсової роботи
- •Перелік тем курсових робіт, що рекомендуються для розгляду за курсом “Загальна екологія та неоекологія”:
- •3. Методичні вказівки до розкриття обраної теми курсової роботи.
- •5.2. Оформлення текстової частини курсової роботи.
- •5.3. Титульний аркуш.
- •5.4. Завдання на виконання курсової роботи.
- •5.5. Реферат.
- •5.7. Вступ.
- •5.8. Основна частина курсової роботи.
- •5.9. Висновки.
- •5.10. Перелік посилань.
- •5.11. Додатки.
- •Організація виконання захисту та оцінки курсової роботи.
- •Рекомендована література
- •Загальний зміст та основні елементи, що підлягають розкриттю за темою курсової роботи. Зміст та основні елементи теми.
- •1. Екосистеми та їх роль в організації біосфери.
- •2. Біотичні чинники середовища.
- •3. Рівні організації «живого» у природному середовищі.
- •4. Абіотичні екологічні чинники середовища.
- •5. Техносфера Землі: масштаби забруднення, наслідку нтр, актуальність екологізації спільного
- •6. Глобальні екологічні проблеми, причини їх виникнення, шляхи вирішення.
- •7. Хімічне забруднення нпс, його негативні наслідки для живих організмів.
- •8. Парниковий ефект: причини виникнення, наслідки, засоби попередження.
- •9. Руйнування озонового шару – глобальна екологічна проблема, шляхи її вирішення.
- •10. Кислотні дощі, їх шкідливість, шляхи вирішення проблеми.
- •11. Проблеми оптимізації природокористування у вугільній промисловості.
- •12. Проблеми оптимізації природокористування в енергетиці.
- •13. Використання альтернативних енергетичних ресурсів.
- •14. Проблеми оптимізації природокористування у агропромисловому комплексі (апк).
- •15. Екологічні проблеми повітряного середовища та його охорона.
- •16. Організація водозабезпечення та очистка стічних вод.
- •17. Забруднення земельних ресурсів, їх охорона і раціональне використання.
- •18. Раціональне використання та охорона надр.
- •19. Організація поводження з твердими відходами.
- •20. Геоекологічні особливості урбанізованих територій.
- •21. Функції лісів, лісовідновлення та лісорозведення.
- •22. Транспорт та його вплив на навколишнє середовище.
- •23. Надзвичайні ситуації екологічного характеру, попередження та ослаблення їх впливу на нпс.
- •24.Проблема радіоактивного забруднення навколишнього природного середовища.
- •25. Концепції в.І.Вернадського про ноосферу як основа сучасної ідеології природокористування.
- •26.Прогнози «Римського клубу вчених», їх аналіз.
- •27. Концепція сталого розвитку – стратегічний напрям забезпечення екологічної безпеки.
- •28. Місцевий порядок денний на XXI століття – складова процесу сталого розвитку
- •Потреба у новій екологічній моралі та новій моралі основ життя.
- •30. Особливості переходу України до сталого еколого-економічного розвитку.
- •32. Аналіз екологічної ситуації у Донбасі, шляхи її покращення.
- •33. Нормативно – методична база забезпечення екологічної безпеки
- •34. Сучасна концепція припустимого ризику.
- •35. Природно-промислові системи: класифікація і функціонування.
- •36. Господарський механізм управління природокористуванням і правове регулювання охорони навколишнього середовища.
- •37. Еколого – економічні методи управління природокористуванням та охороною навколишнього природного середовища.
- •38. Моніторинг природного середовища.
- •39. Екологічна характеристика міського середовища
- •40. Зміст оцінки впливу на навколишнє природне середовище (овнс).
- •41. Екологічна експертиза проектів.
- •42. Екологічний аудит – інструмент екологічного супроводження господарської діяльності.
- •43. Шляхи збереження біорізноманіття та генофонду біосфери.
- •44. Функціонування (динаміка) екосистем.
- •45.Біологічні аспекти охорони природи.
- •Завдання.
24.Проблема радіоактивного забруднення навколишнього природного середовища.
Радіонукліди та іонізуюче випромінювання.
Природні та штучні радіонукліди.
Характеристика джерела іонізуючого випромінювання.
Природа і рівні джерела іонізуючого випромінювання.
Поняття про дозиметрію.
Біологічний вплив малих доз.
Аспекти розвитку ядерної енергетики.
Уроки Чорнобиля. Екологічні наслідки катастрофи на ЧАЕС.
25. Концепції в.І.Вернадського про ноосферу як основа сучасної ідеології природокористування.
Антропогенний фактор – рушійна сила розвитку біосфери. Його позитивне та негативне значення. Сучасне співвідношення швидкості деградації природи та пристосовування живих організмів до зміни умов життя. Поняття екологічної кризисної ситуації та екологічної кризи. Вплив збільшення числення населення, промислового виробництва на забруднення і порушення НПС, розвиток екологічної кризисної ситуації. Висновок В.І.Вернадського про перетворення людства у «потужну геологічну силу» та необхідність управління біосферою у планетарному масштабі.
Приоритетне значення зміни типу мислення (от технократичного до гуманітарному екологозірованному) при визначенні характеру та досягненні гармонічного існування суспільства і природа, переходу в нову якість – ноосферу.
Основні положення вчення В.І.Вернадського про ноосферу: історично останній стан геологічної оболонки біосфери; сфера розуму та праці; зміни у біосфері пов’язані як і з свідомою так і несвідомою діяльністю людини; подальший розвиток ноосфери пов’язан з розвитком соціально-економічних факторів.
Головний елемент ноосфери – нообіогеоценоз. Нооценоз – складова частина нообіогеоценоза: людське суспільство, знаряддя праці та продукти праці, які включають чисту продукцію (2%) та тверді, рідінні та газоподібні відходи (98%).
Людське суспільство – головний елемент нооценозу, а процес виробництва основної відзначна ознака нообіогеоценозу від біогеоценозу. Біогеоценоз – предмет праці в необіогеоценозі. Обмеженість концепції ноосфери:
- важкість обліку великих інформаційних потоків про живі організми у планетарному масштабі
- непредреченність та нерівноважність розвитку штучно утвореної ноосфери
Цінність концепції В.І.Вернадського – конструктивна модель імовірного майбутнього людської цивілізації.
26.Прогнози «Римського клубу вчених», їх аналіз.
«Римський клуб вчених» - міжнародна спілка по вирішенню проблем сучасного світу. Актуальність його організації (1968р.)
Головні доповіді «Римського клубу»:
«Межі зростання»(1972р.) та «Динаміка зростання в обмеженому світі»(1974р.) Д. Д. Медоузов та інщі.
Імітаційна глобальна модель розвитку людського суспільства у функції п’яти факторів: зростання чисельності населення,промислового виробництва, виробництва продовольства, забруднення навколишнього природного середовища, зменшення мінеральних ресурсів.
Основний результат прогнозу – можливість виникнення першої глобальної екологічної кризи. Наслідки для навколишнього середовища у разі досягнення країнами світу рівня розвитку розвинутих країн.
Шляхи виходу із несприятливої еколого – економічної ситуації:
-
додержання основних екологічних законів (Шелфорда, Лібіха, Ліндемана, Каманера та інш.).
-
накладання обмежень техногенному розвитку
Значення прогнозів «Римського клубу вчених» для розробки концепції сталого еколого – економічного розвитку.