§ 2. Інвестиційний проект фірми

Основні етапи підготовки та реалізації проекту:

1. Етап попереднього техніко-економічного обґрунтування. Він охоплює виникнення самої ідеї виготовлення нового товару або здійснен­ня реконструкції старого підприємства.

2. Етап підготовки комплексного техніко-економічного обґрунтування. Він передбачає розрахунок статутного фонду, собівартості готової продукції, визначення можли­вого рівня цін, очікуваних прибутків, економічної ефек­тивності, складання балансів доходів і витрат на час функ­ціонування підприємства та ін.

3. Оцінка (експертиза) інвестиційного проекту, тобто його вивчення, обговорення як на рівні окремого підприє­мства, так і незалежними експертами, вищими організаці­ями (наприклад, Міністерством економіки), потенційни­ми кредиторами та ін.

4. Прийняття проекту, що передбачає переговори з про­екту та його схвалення усіма зацікавленими сторонами.

5. Реалізація проекту, тобто будівництво певного об'єк­та, спостереження і контроль за цим процесом, внесення у разі необхідності оперативних змін до нього.

6. Процес експлуатації збудованого об'єкта і постійний аналіз його ефективності, порівняння з показниками техніко-економічного обґрунтування.

Напрями аналізу проекту.

У процесі підготовки та реалі­зації проекту його аналіз здійснюють за такими основними напрямами:

а) техніко-економічний;

б) маркетинговий;

в) соціологічний;

г) екологічний;

ґ) економічний.

Ефективність інвестицій:

1) як суто економічний показник, що характеризує співвідношення отриманого ре­зультату та витрат, здійснених відповідно до інвестиційно­го проекту;

2) як соціально-економічний показник, що крім економічного ефекту має соціальний — поліпшення умов життя людей, навколишнього середовища, зниження рівня безробіття, розвиток особистості та ін..

Тема 19. Сільське господарство та аграрні від­носини

§ 1. Значення та особливості розвитку сільського господарства

Для забезпечення жит­тя населення планети загалом і кожної країни зокрема сільське господарство залишається найважливішою галуз­зю народного господарства. Продукція сільського госпо­дарства майже на 70% забезпечує роздрібний товарообіг країни, в Україні її частка становить майже 40% обсягу валового внутрішнього продукту. Сільське господарство є також важливою сировинною базою для харчової та легкої промисловості.

Незважаючи на таке значення сільського господарства, жодна інша галузь народного господарства не зазнала стількох утисків у цьому столітті. Так, сільському госпо­дарству України було завдано величезних збитків під час насильницької колективізації 1929—1932 рр., штучного го­лодомору, непродуманої аграрної політики за часів пану­вання адміністративно-командної системи, ігнорування проблем села у 90-х роках.

Особливості розвитку галузі. Жодна галузь народного господарства не залежить такою мірою від природно-кліма­тичних умов, як сільське господарство. Великий розрив між робочим періодом і кінце­вими результатами значно впливає на формування доходів працівників села, оскільки остаточний розмір таких доходів стає відомим лише після реалізації сільськогосподарської продукції.