3. Перехідного періоду.

Цей період відіграє важливу роль у відновленні праце­здатності спортсмена. Після ряду змагань, які супроводжуються максимальними фізичними і психічними навантаженнями, неми­нучі втома і зниження працездатності, а в деяких випадках відчувається і перетренованість.

Тому завданням перехідного періоду є:

- поступове зниження навантаження, переключення гім­настів на інший вид роботи;

- сприяння якнайшвидшому відновлен­ню працездатності і підготовка до нового циклу тренування, який має проводитись на вищому рівні.

Етапами даного періоду є:

- етап активного відновлення;

- етап втягуючих та підтримуючих навантажень.

Слід зауважити, що на другому етапі не можна відразу припиняти роботу, до якої організм звик і пристосувався. Раптове припинення роботи може завдати йому шкоди, що призве­де до порушення звичного режиму, внаслідок чого можуть спосте­рігатися такі явища, як порушення апетиту, сну, болі серця та ін. Лише поступове зниження обсягу та інтенсивності, а голов­не — характеру роботи дає позитивні наслідки й сприяє розв'я­занню завдань перехідного періоду. Таким чином, перехідний період є цілком фізіологічно виправданий і потрібний для дальшо­го підвищення спортивної майстерності та працездатності.

У перехідному періоді від заняття до заняття фізичне наван­таження повинно зменшуватися з 6—5 раз на тиждень до 2—3 раз, а тривалість занять — з 3,5 год. до 1,5—2 год. Корисно включити в навчально-тренувальний процес цього періоду інші види спорту. У літній період добре займатися плаванням, легкою атлетикою, іграми, в зимовий період обов'язково використати ходьбу на ли­жах, катання на ковзанах тощо.

Оволодівати іншими видами спорту слід не на результат і не для вдосконалення, себе в них, а для загальної підготовки та від­вернення гімнастів від власне гімнастичних вправ, які втомили нервову систему. Бажано виконувати вправи невимушено, у формі гри. Дуже добре проводити перехідний період у спортивно-оздо­ровчому таборі, де є великі можливості урізноманітнювати занят­тя, проводити їх на свіжому повітрі. Заняття на свіжому повітрі для гімнастів особливо корисні, якщо зважити на те, що їм дово­диться весь час займатися в закритому приміщенні.

Тривалість перехідного періоду зумовлюється тривалістю всього тренуваль­ного циклу, але, як правило, не перевищує 1 місяць (2 місяці на рік).

10.3. Мікро цикли підготовки.

Мезо цикл – це етап підготовки в будь-якому періоді. Складається з мікро циклів.

Мікро цикл – це структурна одиниця етапу підготовки й являє собою тижневе навантаження.

Розрізняють наступні тижневі мікро цикли:

1. Втягуючий – після відпочинку після змагань, навантаження поступово збільшується, гімнасти згадують власні комбінації.

2. Основний – оптимальне навантаження (2-3 тижня) без зниження показників працездатності.

3. Ударний – навантаження збільшується й наближається до «границі» можливостей гімнаста, виникає стимулювання росту їх спеціальної витривалості й надійності.

4. Відновлювальний – навантаження зменшується з метою відпочинку після великих навантажень.

5. Модельний – навантаження й зміст тренування наближені до умов змагань з урахуванням їх графіку.

6. Налаштувальний – навантаження зменшується, але психічна напруга збільшується перед змаганнями для оптимальної готовності.

7. Адаптаційно-налаштувальний – під час переїзду в інше місце, поясів час та кліматичні умови.

Кожний мікро цикл складається з малих циклів:

- втягуючий;

- основний;

- ударний;

- корекційний (проміжний між втягуючим та основним або між основним та ударним);

- відновлювальний.