Лекція №_

Тема: Педагогічна суперечка в дискурсі навчального заняття

Мета: освітня: навчити майбутніх педагогів з’ясовувати причини конфліктів і вдало їх вирішувати, дотримуючись стратегій педагогічної взаємодії у конфліктах та конфліктних ситуаціях;

розвиваюча: розвивати вміння бути гнучким під час встановлення взаємодії з учнями, вміння миттєво реагувати і приймати нестандартні рішення, вміння вдало обирати тактику поведінки, встановлювати зворотний зв’язок, впливати на учнів та ставити перед ними коректні вимоги;

виховна: виховувати конформність і вміння спілкуватися з людьми

План

1. Конфлікт. Види конфліктів

2. Причини конфліктів

3. Типові конфліктогенні ситуації в школі. Типи потенційних конфліктних ситуацій. Стратегії їх вирішення.

4. Негативні та позитивні функції конфліктів

5. Стратегії педагогічної взаємодії у конфліктах та конфліктних ситуаціях

6. Попередження і створення конфлікту.

Рекомендована література:

1. Зязюн І.А., Сагач Г.М. Краса педагогічної дії: навчальний посібник для вчителів, аспірантів, студентів середніх та вищих навчальних закладів. - К.: Українсько- фінський інститут менеджменту і бізнесу, 1997. - 302 с.

2. Кукушин В.С. Введение в педагогическую деятельность: Учебное пособие. - Ростов н/Д: Издательский центр “МарТ”, 2002. - С. 184-185.

3. Методики психодиагностики в спорте / Под ред. Марищува В.Л. и др. - М.: Просвещение, 1990. - С. 116-118.

4. Мільто Л.О. Методика розв’язання педагогічних задач: навчальний посібник. - Х.: Ранок-НТ, 2004. - С. 129-133.

5. Педагогічна майстерність: Підручник / І.А.Зязюн, Л.В.Крамущенко, І.Ф.Кривонос та ін.; За ред.. І.А.Зязюна. - К.: Вища школа, 2004. – 165 с.

6. Синиця І.О. Педагогічний такт і майстерність учителя. - К.: Рад. шк.., 1981. - С. 282-286.

7. Федорчук В.В. Основи педагогічної майстерності. — Камянець - Подільський: 2008. - 140 с.

8. Якубовська О.М., Гапійчук І.М. Основи дидактичної емоційної взаємодії. Навчально-методичний посібник до спецкурсу. - Вінниця: Велес, 2001. - 108с.

9. Волкова Н.П. Педагогіка [Посібник]/ К.: Академія, 2001

Дотримання педагогічного такту, вміння вдало обирати тактику поведінки, встановлювати зворотний зв’язок, впливати на учнів та ставити перед ними коректні вимоги, на жаль, не гарантує того, що в процесі взаємодії зі школярами у педагога не виникатимуть конфліктні ситуації.

1. Конфлікт. Види конфліктів

Конфлікт - це зіткнення протилежно спрямованих, несумісних одна з одною тенденцій у свідомості окремого індивіда, у міжособистісних відносинах або взаємодіях індивідів чи груп людей, пов’язане з гострими негативними емоційними переживаннями .

Конфлікт (від лат. conflictus - зіткнення) - це зіткнення протилежно спрямованих цілей, інтересів, позицій, думок, точок зору, поглядів тощо.

Залежно від головних ознак конфлікти класифікують:

1. За характером взаємодії: міжособистісні, міжгрупові, міжнаціональні, міждержавні, міжстатеві, внутрішньоособистісні.

2. За ознаками вияву: відкриті (лежать на поверхні), приховані (їх можна визначити лише за непрямими ознаками).

3. За типом вирішення: прості (швидко вирішувані), складні (для їх вирішення потрібний тривалий час).

4. За змістом: реалістичні (мають реальне підґрунтя для виникнення), нереалістичні (не мають реальної бази для виникнення, відбуваються на рівні емоційних виявів).

5. За кінцевим результатом: продуктивні («корисні» — допомагають розкрити і змінити нездорові взаємовідносини, вирішити протиріччя), непродуктивні («шкідливі» — не дають нікому користі).

6. Залежно від напрямів комунікацій: «горизонтальні» (конфлікти між рядовими членами колективу), «вертикальні» (конфлікти між підлеглими і керівником), «вертикальні» конфлікти згори донизу (конфлікти між керівниками і підлеглими).

7. За кількістю осіб, які беруть участь у протиборстві: діадичні (парні), в яких діють дві людини (керівник — виконавець, два працівники); локальні, що охоплюють невелику кількість членів колективу; загальні конфлікти, в які втягнуті майже усі члени колективу, і міжгрупові.

8. На етапі виникнення конфлікти бувають: стихійні, заплановані, спровоковані, ініціативні.

9. Під час їх розвитку — короткочасні, тривалі, затяжні.

10. На етапі усунення — керовані, погано керовані, некеровані.

11. Щодо результативності конфлікти можуть бути мобілізуючими чи дезорганізуючими у колективі.

12. З етичної точки зору — соціально прийнятними і неприйнятними.

Насамперед слід з’ясувати причини виникнення конфліктних ситуацій у педагогічній діяльності. Школярі усі різні, і потребують - хтось більше уваги, піклування, а до когось слід застосовувати більш жорсткі вимоги. Тому педагогу важливо вміти бути гнучким під час встановлення взаємодії з учнями, що йому не завжди вдається. Ще однією причиною виникнення педагогічних конфліктів є різниця соціальних статусів учителя й учня. Якщо педагог орієнтується тільки на виконання школярем своєї соціальної ролі, не враховує змін у його поведінці і вчинках, а сам постійно наголошує на перевагах власного соціального статусу, то це теж призводить до порушення стосунків між ними.

Складність становить і публічний характер педагогічної діяльності: тобто встановлення взаємин відбувається прилюдно. Діти, звичайно, очікують мудрих рішень від педагога. Якщо ці очікування справджуються, то це сприймається учнями як природне явище, якщо ж ні - авторитет вчителя падає. У процесі публічної взаємодії педагог часто втрачає здатність діяти творчо, боїться йти на ризик, інколи йому просто не вистачає часу на розмірковування. А якщо врахувати ще й нервове напруження у гострій ситуації, то годі чекати мудрих рішень.